16.09.2020 Єдиний унікальний номер 205/5630/20

3/205/2857/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2020 року         м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Василівського ВП ГУНП в запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає у АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №620344 від 28.06.2020 року, ОСОБА_1 28 червня 2020 року о 17-00 години, на 341 км а/д Харків-Сімферополь, керуючи транспортним засобом Мерседес Бенц реєстраційний № НОМЕР_1 , що рухався за маршрутом Дніпро-Генічеськ, здійснював перевезення пасажирів без індивідуальних засобів захисту, чим порушив постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 року.

ОСОБА_1 до суду не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. У зв`язку з викладеним суд вважає за можливе розглянути протокол за відсутності ОСОБА_1 оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП його участь не є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність, у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2" (з подальшими змінами та чинної на момент вчинення правопорушення) на усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин.

Відповідно до п.п. 7 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, зокрема пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більше ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та контроль використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення.

Поняття «перевізник» та «водій» визначено статтею 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Так, автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

За змістом п.п. 7 п. 3 зазначеної Постанови відповідальність за його порушення несуть суб`єкти господарювання, на яких покладено контроль використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення.

Жодного обов`язку для водія транспортного засобу щодо контролю використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 не містить.

Однак, суду не надано доказів на підтвердження того, що водій транспортного засобу Мерседес Бенц і перевізник в даному випадку є однією і тією ж особою.

Крім того, суду не надано жодних доказів щодо того, що перевізником було покладено на водія обов`язок щодо контролю використання засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення.

Суд зазначає, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає, та не може бути перекладено на суд.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Елементами верховенства права є, в тому числі, і презумпція невинуватості.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 9, 44-3, 247, 277, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

                                       ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно  ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови

Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                М.М. Таус