Ухвала

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 757/60642/19

провадження № 61-14032ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

встановив:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, в якому просив стягнути з держави на його користь 57 025,60 грн відшкодування моральної шкоди та 11 405,12 грн матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю Президента України.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, у задоволені позову відмовлено.

23 вересня 2020 року засобами електронного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, у якій він, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, у якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Предмет позову у цій справі складають вимоги майнового. Ціна позову у цій справі становить 68 430,72 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн * 100 = 210 200 грн).

Посилання у касаційній скарзі на підпункти «а» і «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є безпідставними, оскільки заявник не навів логічного обґрунтування таких посилань, і не спростовують визначення цієї справи як малозначної.

Зважаючи на предмет позову, складність зазначеної справи та значення справи для сторін і суспільства, беручи до уваги, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, а також ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук