ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

19 жовтня 2020 року                                            Справа № 923/19/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Павленко Н.А., при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.  

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Дереза Т.І., уповноважений представник, довіреність від 02.01.2020,

розглянувши у судовому засіданні повторне клопотання ТОВ "Валок" про призначення почеркознавчої експертизи (від 19.10.2020 вх.№ 2173/20) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок", Запорізька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон, вул. Пестеля, 5

про визнання недійсним рішення

Вступна частина ухвали.  Провадження у справі відкрито 26.02.2018 за позовною заявою ТОВ "Валок" з вимогою про визнання недійсним рішення засідання комісії Генічеського РЕЗ і ЕМ ПАТ "Херсонобленерго", оформленого протоколом №70 від 26.12.2017 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

Судом ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.10.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019,  у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2020 рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції скасовані, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Справа повернулася до господарського суду 12.05.2020.

Розпорядженням керівника апарату суду №31 від 12.05.2020 справу призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2020 справу розподілено судді Павленко Н.А.  

Ухвалою суду від 14.05.2020 справа №923/19/18 була прийнята до провадження судді Павленко Н.А., цією ж ухвалою суду було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання у справі з урахуванням вимог ч.2 ст.181 ГПК України було призначено на 09.06.2020.

Цією ж ухвалою суду серед іншого, позивача було зобов`язано надати:

- докази на підтвердження факту відсутності користування електричною енергією у період з 22.11.2015 по 22.04.2016;

- документально підтвердити, чи знаходився ОСОБА_1 у трудових відносинах з позивачем на час здійснення перевірки.

02.06.2020 за вх.4195/20  від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач послався на рекомендації Ради суддів України, наведені у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020, щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із встановленням особливого режиму роботи суддів в період дії карантину в Україні.

Вимоги ухвали суду від 14.05.2020 про надання додаткових документів  на час звернення позивача з клопотанням про відкладення розгляду справи, виконанні  ТОВ "Валок" не були.

Ухвалою суду від 09.06.2020 підготовче засідання було відкладене до 30.06.2020. Цією ж ухвалою суду позивача серед іншого було повторно зобов`язано надати:

- докази на підтвердження факту відсутності користування електричною енергією у період з 22.11.2015 по 22.04.2016;

- документально підтвердити, чи знаходився ОСОБА_1 у трудових відносинах з позивачем на час здійснення перевірки.

В підготовчому засіданні 30.06.2020 представником позивача було подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою суду від 30.06.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та було відкладено підготовче засідання до 21.07.2020.

21.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з запровадженням в Україні карантинних заходів (вх.№2/1514/20 від 21.07.2020).   В означеному клопотанні позивач вказав, мовою оригіналу: "Слухання справи №923/19/18/ прошу призначити після 31.08.2020, так як є вірогідність продовження карантину до кінця серпня 2020". При цьому позивач послався  на п.4 Прикінцевих положень ГПК України в редакції, яка на час подання клопотання вже набула змін на підставі  Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України та викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Отже, лише посилання сторони на запровадження дії карантинних заходів не є безумовною підставою для відкладення судового засідання, якщо таке клопотання сторони не буде обґрунтоване наведенням та підтвердженням обставин, що зумовили неможливість реалізації процесуального права або виконання вимог суду за дії обмежень, впроваджених у зв`язку із карантином.

З підстав викладених в ухвалі суду від 21.07.2020 означене клопотання позивача було визнано безпідставним та не було задоволено судом.

Цією ж ухвалою суду на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейською конвенцією з прав людини) було продовжено строк підготовчого провадження, та відкладено підготовче засідання до 01.09.2020.

31.08.2020 (вх.№6525/20) електронною поштою надійшло клопотання ТОВ "Валок" про проведення підготовчого засідання по справі № 923/19/18 у режимі відеоконференції. У клопотанні позивач зазначив про неможливість прибуття його представника до місця розгляду справи та просив суд провести підготовче засідання 01.09.2020 у режимі відеоконференції, проведення якої доручити Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя.

Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 197 ГПК України заява учасника справи про проведення судового засідання у режимі відеоконференції повинна бути поданою не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

У даному випадку клопотання про проведення підготовчого засідання у режимі відеоконференції подане за один день до дня підготовчого засідання, що унеможливлює його задоволення через відсутність достатнього часу для організації відеоконференції, у тому числі бронювання залу судових засідань та обміну між судами відповідним листуванням.

Ухвалою суду від 31.08.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Валок" про участь у підготовчому засіданні 01.09.2020 у справі № 923/19/18 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.09.2020 підготовче провадження у справі було закрито, а розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 13.10.2020.

В судовому засіданні  13.10.2020 на підставі ст.207 ГПК України головуючим було з`ясовано, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Представники відповідача та позивача заявили, що заяви клопотання не заявлені на стадії підготовчого провадження відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2020 після стадії дослідження доказів заявив усне клопотання про проведення почеркознавчої експертизи по справі. Факт того, що клопотання заявлене на стадії розгляду справи по суті, вже після дослідження доказів представник позивача пояснив тим, що в матеріалах справи був відсутній оригінал акта №163107 про опломбування та збереження пломб від 11.06.2015.

Ухвалою від 13.10.2020, постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання від 13.10.2020, було відмовлено в задоволенні  клопотання ТОВ "Валок" про призначення експертизи.

Суд виходив з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В свою чергу, згідно з ч.3 ст.2 ГПК України серед основних засад (принципів), засад господарського судочинства є саме розумність строків розгляду справи.

Так, відповідно до ч.3 ст.164 ГПК України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.182 ГПК України  у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Норми ГПК України встановлюють стадію судового процесу на якій може заявлятися клопотання про проведення експертизи. Під час підготовчого провадження позивачем не ставилося питання про призначення експертизи, як і не було заявлено означеного клопотання у відповідності до норм ч.1 ст.207 ГПК України.

Представник позивача під час стадії підготовчого провадження у справі був присутній у підготовчому засіданні 30.06.2020, 21.07.2020, не заявляв  жодних клопотань,  а також не зазначав на необхідності часу  чи бажанні заявити клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки в межах яких вчиняються процесуальні дії встановлюється законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюється судом.

Відповідно до ч.1 та ч.2  ст. 118 ГПК України  право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням  встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням означеної норми клопотання позивача про призначення експертизи по справі подане з пропуском строку встановленого законом для подання означеного клопотання (клопотання має бути подане на стадії підготовчого провадження) на стадії розгляду справи по суті, залишається судом без задоволення.

15.10.2020 за вх.№2149/20 Господарським судом Херсонської області  одержано заяву про відвід судді, в якій ТОВ "Валок" заявляє відвід судді Павленко Н.А. від розгляду справи № 923/19/18.

Ухвалою суду від 15.10.2020 з підстав  викладених в ухвалі суду у задоволенні заяви (вх.№2149/20 від 15.10.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок" про відвід судді Павленко Н.А. від розгляду справи №923/19/18 було відмовлено.

16.10.2019 за вх.№7784/20 Господарським судом Херсонської області  одержано заяву про відвід судді, в якій ТОВ "Валок" заявляє відвід судді Павленко Н.А. від розгляду справи № 923/19/18,  означена заява є ідентичною (навіть дата складання заяви -14.10.2020) заяві направленій позивачем до суду засобами електронного зв`язку (вх.№2149/20 від 15.10.2019)  та яка розглянута судом.

У зв`язку з наведеними обставинами зава ТОВ "Валок" від 16.10.2019 за вх.№7784/20 про  відвід судді Павленко Н.А. від розгляду справи № 923/19/18, залишена судом без розгляду, так як є дублюванням заяви від 15.10.2020 за вх.№2149/20, та щодо якої  судом 15.10.2020 постановлено ухвалу.

19.10.2020 за вх.№2173/20 засобами електронного зв`язку від позивача надійшло повторно  клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Так, позивач у вказаному клопотанні вказує, що суттєве значення для правильного та об`єктивного вирішення даної справи є встановлення обставини чи було передано на зберігання позивачу індикатор №М8953081, який відображено в акті про порушення.

Мотивувальна частина ухвали із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В свою чергу, згідно з ч.3 ст.2 ГПК України серед основних засад (принципів) господарського судочинства є саме розумність строків розгляду справи.

В силу приписів частини 1     статті 43 ГПК України, учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2     ст.42 ГПК України     встановлено, що учасники справи зобов`язані, у тому числі, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17)

Згідно пункту 1 частини 2     статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.                               

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто, використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, отже, зловживає ним.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України     визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (п. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує . Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 Господарського процесуального кодексу України).

Викладене свідчить, що суд у своїй діяльності має забезпечувати непорушність балансу інтересів сторін, їх рівності та змагальності, зокрема, шляхом зловживання процесуальними правами окремими учасниками судового процесу.

У справі №923/19/18 підготовче провадження тривало з 15.01.2020 по 01.09.2020.

Представник позивача під час стадії підготовчого провадження у справі був присутній у підготовчому засіданні 30.06.2020, 21.07.2020, не заявляв  жодних клопотань,  а також не зазначав на необхідності часу  чи бажанні заявити клопотання.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні  13.10.2020 на підставі ст.207 ГПК України головуючим було з`ясовано, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як зазначалося вище, представник позивача в судовому засіданні 13.10.2020 після стадії дослідження доказів заявив усне клопотання про проведення почеркознавчої експертизи по справі.

Ухвалою від 13.10.2020, постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання від 13.10.2020, було відмовлено в задоволенні  клопотання ТОВ "Валок" про призначення експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2020 наполегливо вимагав відкласти розгляд справи, задля надання можливості підготувати письмово промову для стадії судових дебатів.

19.10.2020 за вх.№2173/20 засобами електронного зв`язку від позивача надійшло повторне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. В означеному клопотанні наведені ті ж самі підстави, що були озвучені представником позивача в судовому засіданні 13.10.2020 при  заявлені першого клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, та яке було вирішено судом та було прийнято процесуальне рішення з приводу заявленого клопотання.

Дії представників позивача (неодноразове заявлення клопотань про відкладення підготовчого засідання, заявлення клопотання про призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті, заявлення клопотання про відкладення під час розгляду справи по суті для надання часу підготувати письмово промову для судових дебатів, заявлення повторного клопотання про призначення експертизи під час розгляду справи по суті) ставлять під сумнів їх бажання розглядати дану справу впродовж розумного строку, оскільки дії останніх фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, відтак, є зловживанням учасниками справи своїми процесуальним правами.

Згідно частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.                                                                                                                        

Суд вважає необґрунтованим повторне клопотання позивача під час розгляду справи по суті про призначення експертизи і розцінює дії заявника щодо подачі такого клопотання, як зловживання стороною своїми процесуальними правами у відповідності до пункту 1 частини 2     статті 43 ГПК України, а тому залишає клопотання про призначення експертизи  без розгляду.                                                  

Окрім того, по тексту повторного клопотання про призначення почеркознавчої експертизи представником позивача заявлено ще одне клопотання, а саме клопотання про поновлення строку на подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі.

В обґрунтування означеного клопотання представник позивача зазначає, мовою оригіналу: "01.09.2020, заслухавши лише думку відповідача, Суд  за відсутності позивача закінчив підготовче засідання у справі, хоча саме у підготовчому засіданні з`ясовються питання, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали вони всі докази; вирішуються питання про призначення експертизи; вирішуються клопотання учасників справи, а також вчиняються інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, тощо. Тому позивач був позбавлений можливості заявити клопотанні про призначення експертизи у підготовчому засіданні. Зазначимо, що копію ухвали про закінчення підготовчого засідання до теперішнього часу не отримана позивачем".

Твердження позивача про не отримання ухвали суду від 01.09.2020 якою було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті., спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи у т.5 а.с.9.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи, а саме для подання клопотання про призначення експертизи.

Так, відповідно до ч.3 ст.164 ГПК України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.182 ГПК України  у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

У справі №923/19/18 підготовче провадження тривало з 15.01.2020 по 01.09.2020.

Представник позивача під час стадії підготовчого провадження у справі був присутній у підготовчому засіданні 30.06.2020, 21.07.2020, не заявляв  жодних клопотань,  а також не зазначав на необхідності часу  чи бажанні заявити клопотання.

Отже, позивач враховуючи присутність представника під час підготовчого засідання не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення експертизи у разі необхідності.

Виходячи із принципів і основних завдань господарського судочинства, відкриття, зміна, рух та завершення процесу в будь – якій  стадії залежать від ініціативи заінтересованих осіб, а предмет спору та обсяг судового захисту визначається особами, які беруть участь у справі. Особи які беруть  участь у справі, вільно розпоряджаються належними їм процесуальними правами, пов`язаними з розвитком та завершенням процесу.

З урахування наведено, вказані позивачем підстави для задоволення клопотання про поновлення встановленого законом строку для подання клопотання про призначення експертизи, суд не визнає поважними, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі, яке заявлене позивачем по тексту повторного клопотання про   призначення почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.     42,     43, 119,      233,      234 Господарського процесуального кодексу України, суд          -                              

УХВАЛИВ:

1. Визнати  повторне клопотання ТОВ "Валок" про призначення почеркознавчої експертизи (від 19.10.2020 вх.№2173/20) - зловживанням процесуальними правами.

2. Повторне клопотання ТОВ "Валок" про призначення почеркознавчої експертизи (від 19.10.2020 вх.№2173/20)- залишити без розгляду.

3.  Відмовити ТОВ "Валок" в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі, яке заявлене позивачем по тексту повторного клопотання про          призначення почеркознавчої експертизи (від 19.10.2020 вх.№2173/20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення.

.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.10.2020

      Суддя                                                                          Н.А. Павленко