справа №2а-649/09р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді: Городничої В.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, -
В С Т А Н О В И В:
26 травня 2009 року позивачка звернулась до суду із позовом до Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними. В обґрунтування свої вимог зазначила, що вона перебуває на обліку у відповідача, оскільки має двох доньок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач є органом, що призначає та виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, однак їй відповідачем була нарахована та виплачена допомога в розмірі що є меншим, ніж це передбачено діючим законодавством. Вважає дії відповідача неправомірними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» було призупинено дію зазначених норм, однак рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року дані положення були визнані неконституційними.
Так їй повинні були сплачувати допомогу кожний місяць в розмірі прожиткового мінімуму, а сплачували у значно меншому розмірі, що призвело до недоплати за 2007-2008 р.р.
Просила визнати неправомірними дії відповідача, зобов’язати його зробити перерахунок виплат зі стягненням з нього недоотриманих сум допомоги та зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати виплати відповідно до прожиткового мінімуму.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. В обґрунтування своїх вимог посилалась на обставини зазначені в позовній заяві. Суду пояснила, що відповідачем були невірно нараховані та сплачені їй суми, просила провести перерахунок та зобов’язати відповідача сплатити їй недораховані суми.
У судовому засіданні представник відповідача не визнала позовні вимоги, заперечувала проти їх задоволення. Посилався на свої письмові заперечення. Суду пояснила, що по-перше, позивачкою пропущено строк позовної давності, по-друге всі виплати відповідач здійснював у відповідності до діючого законодавства, яке було чинним на момент виплат. Що ж стосується допомоги по догляду за дитиною на період з 09.07.2007 по 31.12.2007 р.р., то відповідач в змозі проводити збільшений розмір виплат лише при наданні йому зазначених коштів.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради з 05 березня 2007 року та отримує допомогу по догляду за дитиною до трьох років, як особа зареєстрована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та має двох доньок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с 13-14, 18-19/.
За даний період їй було призначено та сплачено допомогу по догляду за дитиною (дітьми) до 3-х років в розмірі: липень 2007 року – 258,06 грн., серпень – вересень 2007 року – 256,29 грн., жовтень 2007 року – 268,60 грн., листопад 2007 року – 280,09 грн., грудень 2007 року – квітень 2009 року – 288,20 грн. /а.с. 16/.
Посилання на ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неприпустиме, оскільки позивачка є застрахованою особою.
Так, згідно ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Однак п. 3 ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку передбаченому КМУ.
Відповідач здійснював дані виплати (допомога по догляду за дитиною до 3-х років) відповідно до вимог ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Але 09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України даний пункт (п. 3 ч. 2 ст. 56) ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратив чинність, як такий, що визнаний неконституційним.
Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року слід керуватись ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» з урахуванням зазначеного рішення КСУ.
В зв’язку з зазначеним суд вважає, за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі 3800,12 грн. /а.с. 32/.
Що стосується виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то вони проводились відповідачем відповідно до п. 23 пл. 7 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким було викладено ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму (з 01 січня 2008 року, 75% з 01 січня 2009 року та 100 % з 01 січня 2010 року) встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. ОСОБА_2 положення рішенням КСУ від 22 травня 2008 року не визнавались неконституційними, що свідчить про їх чинність та правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати допомоги позивачці.
В зв’язку з зазначеним суд вважає, за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача перерахування позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік.
До думки представника відповідача про пропуск позивачкою строку звернення до суду, згідно ст. 99 КАС України (ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) суд відноситься критично, і не вважає, що позивачкою було пропущено строк для звернення до суду, оскільки з моменту коли вона дізналась що її права порушено і до моменту її звернення до суду річний строк не сплинув.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», п. 3 ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 23 пл. 7 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп/2007, ст. ст. 7, 8, 17, 70, 86, 104, 158, 159, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману нею у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 3800,12 грн.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 судовий збір - 3,40 грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.
Постанова може бути оскаржена у адміністративний апеляційний суд Дніпропетровської області через суд Ленінського району м. Дніпропетровська у порядку подання заяви про це протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови суду і подання апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяву про це не було подано; якщо була подана заява про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, то постанова набирає законної сили після закінчення цього строку; якщо подана апеляційна скарга, то постанова суду набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя В.С. Городнича