Справа    № 2-А1019/09, № 2-А -78/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня  2010 року   Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

 головуючого судді - Бутенко М.В.

при секретарі:ОСОБА_1.,

з участю:    

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії інваліду ІІІ групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, та просив: зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок пенсії у відповідності з вимогами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах передбачених зазначеним Законом та законом України про Державний бюджет України на  2000 - 2009 роки; зобов’язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу сплатити йому недоотриманий розмір основної та додаткової пенсії, визнати бездіяльність відповідачів - неправомірною.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свій позов у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем та його представником зазначено, що у відповідності до п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його пенсії повинен складати шість мінімальних пенсій за віком.

Крім цього, згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна встановлюватися додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю як інваліду 3-ї групи 50% мінімальної пенсії за віком.

Позивач вважає, що  йму повинна була виплачена у  з 02 березня 2000 року по 2009 рік разом з додатковою пенсією.

 Таким чином, вважає, що відповідачем при нарахуванні та виплаті йому пенсії порушені вимоги ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представники відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу проти позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити, пояснюючи, що позивач на теперішній час перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід війни 3 групи, та отримує пенсію по інвалідності як інвалід II групи від захворювання, одержаного внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами пенсійної справи позивача, що була досліджена під час судового розгляду справи.

Відповідно до особистих заяв позивача з 02.03.2000 року по 26.03.2003 року позивач отримував пенсію по 3 групі інвалідності по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»; з 27.03.2003 року по 31.12.2005 року по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 01.01.2006 по 07.06.2006 року по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»; з 08.06.2006 по 16.01.2007 року по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; з 17.01.2007 по 01.12.2009 року по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи 07.08.2007 року позивач звертався з письмовою заявою до відповідача про те, що він дізнався про те що його пенсію можливо перерахувати у відповідності з вимогами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач відмовив йому в перерахунку пенсії, пославшись на те, що пенсія позивачу  нарахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

 Позивач ще раз звернувся до управління стосовно надання роз'яснень про розмір його пенсії 03.07.2009 та 12.08.2009 року, та на його звернення була надана відповідь 24.09.2009 № Д5686/05-20 та відповідь від 12.10.2009 року № 5004/05-15 що пенсія призначена, нарахована та виплачується відповідно до особистих заяв позивача, матеріалів пенсійної справи та згідно до вимог законодавства та не порушує законних прав та інтересів позивача. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1. встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розміри пенсії таким особам визначені ст. ст. 50, 54 цього Закону, при цьому ч. 5 ст. 54 Закону встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи, захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 03.01.2005 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 і додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто відповідно до ст. 9 цього Закону це стосується пенсій за віком, пенсій по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсій у зв'язку з втратою годувальника. Представник відповідача зазначив, що право на пенсію відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у позивача виник з 02.03.2000 року, та у відповідності до норм вищезазначеного Закону виплачувався до 26.03.2003 року, з 27.03.2003 року по 31.12.2005 року за своєю особистою заявою він був переведений на пенсію по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2006 по 07.06.2006 року знову за особистою заявою позивач був переведений та отримував пенсію по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»; з 08.06.2006 по 16.01.2007 року знову за своєю заявою позивач був переведений на пенсію по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; з 17.01.2007 по 01.12.2009 року за особистою заявою переведений на пенсію по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Тобто право на перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він мав тільки за періоди  з 02.03.2000 року по 26.03.2003 року , з 01.01.2006 по 07.06.2006 року , з 17.01.2007 по 01.12.2009 року по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Також відповідачем у своїх письмових запереченнях,  вказано на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, зазначаючи при цьому, що позивач на протязі  з 2007 року мав змогу  звернутися з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу. Відповідач у своїх письмових запереченнях також пояснив, що відповідно до завдань покладених на органи Пенсійного фонду України через засоби масової інформації постійно проводиться роз’яснювальна робота. Тобто позивач був проінформований про розмір його пенсії та на підставі яких законів проводився перерахунок пенсії, отже, мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, які на його думку були порушені, ще в 2000 році, тобто строк звернення до суду позивачем пропущений без поважних причин, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення позивача, докази у справі суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, що ОСОБА_4, відповідно до посвідчення серії А № 411723 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є інвалідом 3 групи.

Відповідно до доказів, наданих УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, позивач з  02.03.2000 року по 26.03.2003 року , з 01.01.2006 по 07.06.2006 року , з 17.01.2007 по 01.12.2009 року по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»  Розрахунок додаткової пенсії позивачу обчислювався у процентному відношенні виходячи із заробітку (16,62 грн.), що передбачалося Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1996 р. НД42 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 p., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року», не враховуючи при цьому прийняту Кабінетом Міністрів України Постанову від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» якою був визначений розмір пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 19,91 грн.

З 01.01.2008 розмір основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні бути: розмір основної пенсії - не нижче 6 мінімальним пенсіям за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю -50% мінімальної пенсії за віком, підвищення як інваліду війни 40% мінімальним пенсіям за віком.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до 01.01.2008, розмір державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника: для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по ІII групі інвалідності - дорівнював 6 мінімальним пенсіям за віком.

Зміни у дану норму Закону стосовно визначення розміру пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність були внесені Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто з 01.01.2008 - у відповідності зі змінами, внесеними у ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленим бюджетом держави на 2008 рік .

Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 p. N 523 затверджений Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до якого в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 01.07.92, N 2532-ХП) встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам IIІ групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, а також особам, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, — 50 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Зміни у ст. 50 цього Закону стосовно визначення розміру додаткової пенсії у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність були внесені Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто позивач  з 01.01.2008 - у відповідності зі змінами, внесеними у ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

Посилання відповідача на вимоги, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, спеціальним Законом, який регулює порядок та розмір призначення пенсійного забезпечення особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до ч. 1 цього Закону - спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі соціальний захист людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі й призначення пенсій (розділ VIII Закону).

Також слід зазначити, що положення ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, тобто при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до 01.01.2008 відповідач мав застосовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено відповідним розрахунком, розміри підвищення пенсії, як інваліду війни на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та цільової грошової допомоги на прожиття в розмірі 50 грн. щомісяця   відповідають    Закону   України  "Про  статус   ветеранів   війни,   гарантії…».

Суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбаченої ст.. 50,54 Закону України № 796-ХІІ застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб що витратили працездатність.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, ця постанова є чинною, ії положення стосовно кратерів обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50.54 Закону № 796-ХІІ.В пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій усупереч положень зазначених статей закону – суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, відповідач у судовому засідання наполягав на тому, що позивач  звертався до нього із заявою про перерахунок його пенсії, чому він вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду, передбачений п.2 ст. 99 КАС України. Суд окремо зупинившись на питанні пропуску строку звернення до суду вважає, що строк звернення позивач пропустив з поважних причин.

Також, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 основну та додаткову пенсію на підставі відповідних норм, зазначених у судовому рішенні за періоди з 02.03.2000 року по 26.03.2003 року , з 01.01.2006 по 07.06.2006 року , з 17.01.2007 по 01.12.2009, з урахуванням вже виплачених сум,тому не проводить розрахунок цих виплат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 69-72, 86, 94, 99, 100, 128, 160-162, 163, 167. 186, 254 КАС України, ч. 1 р. ІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ пов’язаних з соціальними виплатами»,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії інваліду ІІІ групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС– задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу щодо перерахунку пенсії  ОСОБА_4 неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок ОСОБА_4 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, п. 4 ст. 54, п. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 з розрахунку державної пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 процентів мінімальної пенсії за віком , розрахованих з урахуванням визначеного ч.1 ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ»Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 02.032000 року по 26.03.2003 року,з 01.01. 2006 року по 16.01.2007 року, з урахуванням сум, що ним отримані.

.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                        М.В. Бутенко

Повний текст постанови складено 14 квітня 2010 року.