справа № 2-1842/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28 січня 2010 року                Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -    Скрипник К.О.,

                при секретарі -             Берко Я.В.;

за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності у порядку спадкування за законом,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 22 липня 2009 року звернулась до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 з 12 жовтня 1985 року по 21 лютого 1994 року. Однак після розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом одною сім’єю, вели спільне господарство до дня смерті ОСОБА_5, 01 січня 2009 року. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, інша Ѕ частина якої належить позивачці. Позивачка як спадкоємець четвертої черги за законом фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, оскільки на момент його смерті проживала та була зареєстрована у квартирі разом з ним та проживає у ній по теперішній час. Позивачка просила встановити факт її сумісного проживання одною сім’єю з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 1994 року по день його смерті 01 січня 2009 року та визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 01 січня 2009 року.

Позивачка, її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині встановлення факт проживання одною сім’єю, позовні вимоги в частині визнання  за позивачкою права власності  на спадкове майно не визнав, посилаючись на те, що право власності на спадкове майно належить оформлювати у встановленому законом порядку.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, письмово просила розглядати справу у відсутність їх представника.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 жовтня 1985 року по 21 лютого 1994 року (а.с.7,8).

Однак судом встановлено та підтверджено показаннями у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, що після розірвання шлюбу, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до смерті ОСОБА_5яка наступила 01 січня 2009 року, продовжували проживати разом у належній їм на праві спільної  власності квартирі АДРЕСА_1 (а.с.11), вели спільне господарство.

Так, свідки у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу продовжували проживати разом, вели спільне господарство, разом покупали продукти, гуляли, ходили у гості, позивачка доглядала ОСОБА_5 Цей факт також підтверджується довідкою КЖЕП № 34 від 22.06.2009 року (а.с9).

Встановлено, що 01 січня 2009 року ОСОБА_5 помер (а.с.6). Згідно відповіді Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори від 24.11.2009 року, з заявою про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого 01 січня 2009 року, ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Однак, поки в судовому порядку не встановлений факт їх сумісного проживання однією сім’єю, позивачка не має можливості, як спадкоємець четвертої черги за законом одержати свідоцтво про право на спадщину після його смерті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дійсно проживали одною сім’єю у період з 1994 року по день його смерті 01 січня 2009 року.

В той саме час, суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання за позивачкою права власності на частину квартири у порядку спадкування, оскільки  на даний час у зв’язку з встановленням факту проживання одною сім’єю, усунені перешкоди у зверненні позивачки до нотаріальної контори та у встановленому законом порядку отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5

Так, згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Також, згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Керуючись ст. 1297 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності у порядку спадкування за законом – задовольнити частково .

Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 одною сім’єю з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 1994 року по день його смерті 01 січня 2009 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя                                                                           К.О. Скрипник