Справа № 2а - 111/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2010 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Афанасьєв В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області про перерахунок пенсії та відшкодування недоплати по пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит в якому посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, з 28.09.1994 року до 30.09.1999 року інвалід 3-ї групи, а з 04.10.1999 року інвалід 2-ї групи від захворювання, яке пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивачеві була призначена пенсія у зв’язку із встановленням інвалідності, яка відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ складається з основної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та інших виплат.
З 01.06.1993 року згідно до ст.54 Закону (в редакції Постанови ВР N 3294-XII від 17.06.93 року) інваліду по захворюванню, причинний зв’язок із Чорнобильською аварією якого встановлено експертною комісією, призначена пенсія не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком по третій групі, 8-ми мінімальних пенсій за віком по другій групі, 10-ти мінімальних пенсій за віком по першій групі. У відповідності до ст.50 цього ж Закону у тій же редакції учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком по третій групі, 75% мінімальних пенсій за віком по другій групі, та 100% мінімальних пенсій за віком по першій групі. Згідно з п. 4 Постанови КМУ від 30.05.1997 р. №523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» з наступними доповненнями й змінами у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких установлений зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком по третій групі, 8-ми мінімальних пенсій за віком по другій групі, 10-ти мінімальних пенсій за віком по першій групі.
Крім того, Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року законодавчо було введене поняття прожиткового мінімуму. Згідно до ст. 2 цього Закону прожитковий мінімум застосовується для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином мінімальний розмір його пенсії повинен був розраховуватися з мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму, у відповідності до ст. ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум».
Постановою КМУ від 11.04.2002 року за №497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення та виплати пенсій органам Пенсійного фонду» функцію нарахування пенсій надано органом УПФУ.
Згідно довідки відповідача про розмір його пенсії станом на 11.04.2002 року він отримував 560 грн. – основної пенсії та 12,47 грн. – додаткової пенсії.
Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» розмір прожиткового мінімуму на 2002 рік для осіб, яки втратили працездатність, встановлювався у розмірі 268 грн.
Таким чином розмір пенсії з 11.04.2002 року, на думку позивача, повинен був складати: 268 грн. х 8 = 2144 грн. – основна пенсія; 268 грн. х 75% = 201 грн. - додаткова пенсія.
У подальшому розмір прожиткового мінімуму зростав, та для осіб, які втратили працездатність складав: з 01.01.2004 року - 284,69 грн., з 01.01.2005 року - 332,00 грн.; з 01.01.2006р. – 350,00 грн., з 01.04.2006 р. – 359,00 грн., з 01.10.2006р.– 366,00 грн., з 01.01.2007р. – 380,00 грн., з 01.04.2007 р. – 410,06 грн., з 01.10.2006р.- 415,11 грн., з 01.01.2008 року – 470 грн., з 01.04.2008 року – 481 грн.
Якщо взяти за основу ці данні, то фактично сплачені йому суми не відповідають мінімуму, гарантованому державою, а тому дії відповідача з 11.04.2002 року по 31.08.2008 року він вважає незаконними. Згідно до Постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2008 року пенсію позивачу було перераховано лише з 01.09.2008 року.
Статтею 24 Конституції України встановлена рівність громадян на конституційні права й волі й рівність перед законом.
18 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача про перерахунок пенсії за спірний період та сплату недоотриманих сум, на що отримав рішення від 26 листопада 2009 року за № 133 про відмову в перерахунку.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що на спірні правовідносини строк позовної давнини не застосовується, так як відповідно до
1) ч.2 ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, згідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком;
2) ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
В невірному нарахуванні йому пенсії цілком провина відповідача, на думку ОСОБА_1, так як відповідач не застосував ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено мінімальний розмір його пенсії, та таке застосування закону не вимагало від його подання спеціальних заяв чи документів.
Тому ОСОБА_1 просить:
- в изнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії з 11.04.2002 року по 21.05.2008 року, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області зробити нарахування та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії з 11.04.2002 року по 31.08.2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає прожитковому мінімуму: з 11.04.2002 року - 268,00 грн., з 01.01.2004 року – 284,69 грн., з 01.01.2005 року - 332,00 грн.; з 01.01.2006 року - 350,00 грн., з 01.04.2006 року - 359,00 грн., з 01.10.2006 року - 366,00 грн., з 01.01.2007 року - 380,00 грн., з 01.04.2007 року - 410,06 грн., з 01.10.2007 року - 415,11 грн., з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн.
В запереченнях на вимоги позивача представник відповідача - УПФУ поясняє, що п озивач є інвалідом 3 групи від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 04.10.1999 року йому встановлено 2 групу інвалідності.
З 28.09.1994 року позивач отримував пенсію по інвалідності 3 групи в розмірі фактичних збитків на підставі ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХП. З 01.01.2004 року, згідно заяви від 31.12.2003 року, отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З 01.01.2006 року, згідно заяви від 01.01.2006 року, знову отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків. З 01.01.2008 року, на підставі заяви від 16.01.2008 року позивач переведений на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на загальних умовах. З 21.08.2008 року, згідно заяви від 18.08.2008 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків.
18.11.2009 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок державної та щомісячної додаткової пенсій. Рішенням № 133 від 26.11.2009 року в перерахунку пенсії позивачу відмовлено.
В обґрунтування правильності дій управління представник відповідача пояснив, що відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до вимог статті 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по 2 групі інвалідності нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності - нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 1 групи, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи -у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.1ст.67 конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» від 20.02.1996 № 49/96-ВР з 1.03.1996 року мінімальну пенсію за віком було встановлено в розмірі 1 млн. 500 тис. крб. (15 гривень відповідно до Указу Президента України від 25.08.1996 № 762/96 «Про грошову реформу в Україні»). З 01.07.1996 року відповідно до п.4 постанови КМУ від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати, передбачені Законом, що ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитися виходячи з суми 1500 тис. крб. Цією ж постановою КМУ визначено, що з 01.08.1996 року розмір мінімальної пенсії за віком був збільшений в 1,108 разів (16,62 грн.).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 №1 «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за - рахунок коштів державного бюджету» розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини 4 статті 54 Закону і додаткових пенсій, здійснювався виходячи з розміру пенсії за віком 19,91 грн.
З 01.01.2006 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293, згідно з якою було збільшено розмір пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
- у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 року;
- у 2,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках.
При цьому було встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, для інвалідів 2 групи не може бути нижчим 500 гривень.
Законом України від 05.10.2006 № 231-У було доповнено ст. 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» частиною третьою (набрала чинності з 31.10.2006 року), якою передбачено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищуються розміри пенсії, визначеної відповідно до ст. 54 Закону; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 та 4; щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З урахуванням зростання розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (перше підвищення розміру прожиткового мінімуму з моменту набрання чинності Законом України від 05.10.2006 № 231-У), з 1 січня 2007 року розмір виплат, передбачених ч.3 ст. 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищено на коефіцієнт зростання прожиткового мінімуму. Наступні підвищення відбулись з 01.10.2007 року, 01.01.2008 року, 01.04.2008 року.
З 01.01.2008 року, згідно ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону № 107-УІ від 28.12.2007), розмір державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, по 1 групі інвалідності не може бути нижчим 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З 01.01.2008 року, згідно ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону № 107-УІ від 28.12.2007р.), інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені зміни, згідно рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп визнані неконституційними та втратили чинність лише з 22.05.2008 року. Тобто виплата пенсії в період з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року позивачу проведена у встановленому Законом розмірі.
Перерахунок пенсій особам, яким призначено пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленої Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суперечить чинному законодавству. Відповідно до вимог ч.1 та 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, вимога позивача про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатись згідно із Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про Державний бюджет України на відповідний рік суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Представник відповідача зазначив, що позивач заявляє свої вимоги про перерахунок пенсії з 11.04.2002 року, але управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит здійснює призначення та виплату пенсії мешканцям міста Антрацит з 03.06.2002 року, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.01.2002 року № 2981-Ш та Постановою КМУ "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" № 497 від 11.04.2002 року. До цього пенсія нараховувалась та виплачувалась Антрацитівським міським управлінням соціального захисту населення, управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрацит проводилось фінансування нарахованих пенсій. Намагання позивача самостійно розрахувати, який повинен бути розмір мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» не може бути прийнято судом до уваги, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 23.12.2004 № 2291-ІУ (набрав чинності з 12.01.2005 року).
Також представник відповідача зазначив, що 10.09.2008 року позивач вже звертався до управління із заявою про перерахунок державної пенсії, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Листом від 18.09.2008 року № 7981/06-06 позивачу було надано роз’яснення щодо розміру пенсії. Не згодний з наданим роз’ясненням позивач звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду.
20.11.2008 року Луганським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області зобов’язане зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 вересня 2008 року. Зазначене рішення суду виконане в примусовому порядку в липні 2009 року. Перерахунок пенсії проведений починаючи з 01.09.2008 року.
Посилання позивача на ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при вимозі перерахунку пенсії за минулий період недоречне, оскільки зазначена норма передбачає випадки виплати нарахованої, але не отриманої суми пенсії. Пенсія позивачу нарахована і виплачена в розмірах, встановлених діючим законодавством. Строки перерахунку пенсії визначено статтею 45 зазначеного Закону.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому заявник звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Крім того, для звернення до суду із заявою про перерахунок пенсії з 11.04.2002 року до 31.08.2008 року позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 99 КАС України.
Представник відповідача просить суд застосувати при розгляді справи строку позовної давності для звернення до суду та відмовити позивачу в задоволенні позову.
05 лютого 2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
У судове засідання сторони не з’явилися, просять розглянути справу за їх відсутністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ідповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку призначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний замет громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 1 групи, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи -у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ст.54 Закону (в редакції Постанови ВР N 3294-XII від 17.06.93 року) інваліду по захворюванню, причинний зв’язок із Чорнобильською аварією якого встановлено експертною комісією, призначена пенсія не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком по третій групі, 8-ми мінімальних пенсій за віком по другій групі, 10-ти мінімальних пенсій за віком по першій групі.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та користується пільгами, передбаченими для осіб віднесених до 1 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення серія Б № 443960 від 21.10.2002 року. (а.с.2).
В період з 28.09.1994 року позивач є інвалідом 3 групи від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та йому призначена пенсія, як інваліду 3 групи по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а з 04.10.1999 року інвалід 2-ї групи від захворювання, яке пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.3).
В судовому засіданні також встановлено, що дійсно позивач 18.11.2009 року вдруге звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок державної та щомісячної додаткової пенсій (а.с.4). Рішенням № 133 від 26.11.2009 року в перерахунку пенсії позивачу відмовлено (а.с.5).
Суд вважає, що вимоги позивача щодо перерахунку його пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії з 11.04.2002 року до 31.08.2008 року, є необґрунтованими.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Дійсно, позивач вдруге звернувся до УПФУ в м. Антрацит із заявою про проведення вищевказаного перерахунку пенсій, перший раз – 10.09.2008 року, по якій фактично перерахунок основної та додаткової пенсій позивачу був проведений відповідачем з 01 вересня 2008 року згідно з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року (а.с.7-9).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо перерахунку пенсії за період з 11 квітня 2002 року по 31 серпня 2008 року .
Більш того, суд вважає на необхідне зауважити на те, що забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного Фонду України здійснюється лише з червня 2002 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.01.2002 року № 2981-111 та постанови Кабінету Міністрів України № 497 від 11.04.2002 року.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 9, 17, 69-72, 87, 94, 99, 122, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова видрукувана в дорадчій кімнаті
Суддя: В.О.Афанасьєв