Справа №2а-430/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 лютого 2010 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Афанасьєв В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області про визнання незаконними дій управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті з відмови в проведенні перерахунку та виплати, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни », -
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2010 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року; визнати дії управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області з відмови у виплаті 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року незаконними та такими, що порушують Конституційні права та свободи; зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області нарахувати та сплатити суми, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист «дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона народилась 25 серпня 1937 року і має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 1 прикінцевих положень Закону України № 2195-1У від 18.11.04 року цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Позивачка звернулася з заявою до УПФУ в м. Антрациті про перерахунок їй пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з використанням при розрахунку підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але в перерахунку пенсії їй було відмовлено.
Тому просить зобов'язати УПФУ в м. Антрациті здійснити їй нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року та сплатити. А також просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
23 лютого 2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Позивачка у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник вiдповiдача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника.
На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких вiдповiдач - управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області з вимогами, які викладені у позовній заяві, не погоджується, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28.12.2007р. (п. 41 розділу II) встановлено, що в 2008 році дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення пункту 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" визнані неконституційними та втратили чинність тільки з 22.05.2008р.
Згідно з Постановою КМУ від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (набрала чинності з 22.05.2008р.) встановлено що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового - утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії - підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня -48,20 грн. та з 1 жовтня 49,80 грн. (пункт 8). Таким чином, в 2008 році позивачу виплачено: 47,00 грн. з 01.01.2008 по 31.03.2008 (прожитковий мінімум - 470,00 грн.); 48,10 грн. з 01.04.2008 по 30.06.2008 (прожитковий мінімум - 481,00 грн.); 48,20 грн. з 01.07.2008 по 30.09.2008 (прожитковий мінімум - 482,00 грн.); 49,80 грн. з 01.10.2008 по 31.12.2008 (прожитковий мінімум - 498,00 грн.).
Відповідач вважає, що всі нарахування позивачці проведені вірно, наполягає на застосуванні строку позовної давності для звернення до суду, оскільки відносно вимог про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2008 рік строк позовної давності, встановлений статтею 99 КАС України, позивачкою пропущено. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії відповідач вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта (а.с.4).
Позивачка має правовий статус «дитини війни» відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується пенсійним посвідченням №128784 від 25.08.1987 року (а.с.6).
Рішенням за № 49 від 12.01.2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті позивачці було відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.8).
Законом України "Про соцiальний захист дiтей війни" визначено основи соціального захисту дiтей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг i державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дiтей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про рiзнi види правовідносин в системі соціального забезпечення та державно соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році – з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, мають діти війни за 2008 рік – з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2008 році – з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення закону про Державний бюджет на цей рік був чинним та підлягав виконанню.
Позивачка ставить питання про перерахунок підвищення до пенсії, як «дитини війни», за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року. Однак, позивачкою пропущено річний строк вимагати виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Позивачка разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є підставою для відмови у задоволенні адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що відповідач наполягає на застосуванні цього строку, суд вважає, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як «дитини війни», підлягають частковому задоволенню за період з 20.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вiдповiдно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає i виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, з 1 січня 2009 року і надалі, суд вважає вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату підвищення позивачці до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 20.01.2009 року до 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94,100, 122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.06 року № 489-V, Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп/2008, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управлення Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсії за віком, як дитині війни, з 20.01.2009 року по 31.12. 2009 року.
В iншiй частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої iнстанцiї подасться протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої iнстанцiї подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої iнстанцiї набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адмiнiстративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя : В.О.Афанасьєв