Справа №2а-426/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2010 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Афанасьєв В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області про визнання незаконними дій управління Пенсійного Фонду України в  м. Антрациті з відмови в проведенні перерахунку та виплати, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни », -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2010 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та просить  поновити пропущений строк для звернення до суду  за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року;  визнати дії пенсійного  фонду України в м. Антрациті Луганської області з відмови у виплаті 30% мінімальної пенсії за віком у вигляді  доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про  соціальний захист дітей  війни» №2195-IV від 18.11.2004 року незаконними, такими, що порушують конституційні права та свободи;   зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області нарахувати та сплатити суми, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про  соціальний захист дітей  війни» №2195-IV від 18.11.2004 року  з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона народилася                      10 квітня 1939 року і має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачка звернулася з заявою до УПФУ в м. Антрациті про перерахунок їй пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з використанням при розрахунку підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але в перерахунку пенсії їй було відмовлено.

Позивачка просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області нарахувати та виплатити, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.

23 лютого 2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі. Позивачка уточнила свої позовні вимоги, а саме: відмовилася від позову в частині стягнення не  нарахованих виплат, як дитині війни, з 22.05.2008 року до 19.01.2009 року. Просить стягнути не нараховані виплати, як дитині війни, за період з 20.01.2009 року до 31.12.2009 року.

Представник вiдповiдача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника.

На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких вiдповiдач - управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області з вимогами, які викладені у позовній заяві, не погоджується, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28.12.2007р. (п. 41 розділу II) встановлено, що в 2008 році дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення пункту 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" визнані неконституційними та втратили чинність тільки з 22.05.2008р.

Згідно з Постановою КМУ від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту   окремих   категорій   громадян"    (набрала   чинності   з   22.05.2008р.) встановлено що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового - утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії - підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня -48,20 грн. та з 1 жовтня 49,80 грн. (пункт 8). Таким чином, в 2008 році позивачу   виплачено:  47,00 грн. з 01.01.2008 по 31.03.2008 (прожитковий мінімум - 470,00 грн.); 48,10 грн. з 01.04.2008 по 30.06.2008 (прожитковий мінімум - 481,00 грн.); 48,20 грн. з 01.07.2008 по 30.09.2008 (прожитковий мінімум - 482,00 грн.); 49,80 грн. з 01.10.2008 по 31.12.2008 (прожитковий мінімум - 498,00 грн.). В 2009 році виплати проводилися в розмірах на рівні грудня 2008 року. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії відповідач вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою  України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта (а.с.4).

Позивачка має правовий статус «дитини війни» відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується пенсійним посвідченням               № 015583 від 02.07.1984 року  (а.с.5).

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, з 20 січня 2009 року до 31.12.2009 року, суд вважає вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” випливає, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату підвищення позивачці до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 20 .01.2009 року до 31 грудня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94,100, 122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.06 року № 489-V, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати Управлення Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсії за віком, як дитині війни, з 20.01.2009 року до 31 грудня 2009 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої iнстанцiї подасться протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої iнстанцiї подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої iнстанцiї набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адмiнiстративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

                         Суддя  :                                                             В.О.Афанасьєв