1-8/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року м. Рівне
Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - майора юстиції Антонюка О.В.,
при секретареві - Ковалевській Н.Ю., судовому розпоряднику ОСОБА_3 за участю державного обвинувача - військового прокурора Рівненського гарнізону полковника юстиції Борискіна С.А., потерпілого ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_1., розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця 4 Територіального вузлу урядового зв'язку, прапорщика
ОСОБА_1, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Рівне, громадянина України, з вищою освітою, не судимого, одруженого, маючого на своєму утриманні малолітню дитину, на військовій службі за контрактом з ІНФОРМАЦІЯ_2 року, техніка станції, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_3року, близько 17 годин 30 хвилин, перебуваючи в квартирі потерпілого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, в стані алкогольного сп"яніння, під час суперечки на побутовому грунті, двічі штовхнув останнього: спочатку животом в тулуб, а потім руками в груди, від чого ОСОБА_2. вдарився головою в двері, і отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в тім'яній ділянці голови посередині, та струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Вищевказані дії ОСОБА_1. органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і, підтвердивши вищенаведене пояснив, що дійсно, ІНФОРМАЦІЯ_3року близько 17 годин 30 хвилин він, разом зі своєю дружиною перебував в гостях у родичів, які проживають в сусідній квартирі з потерпілим, де вживав спиртні напої. До ОСОБА_2 в квартиру він зайшов, щоб попросити звільнити телефон, при цьому між ним і потерпілим виникла суперечка, під час якої він двічі штовхнув потерпілого: животом в тулуб і руками в груди. Після чого на прохання своєї дружини вийшов з квартири ОСОБА_2
Потерпілий ОСОБА_2. повністю підтвердив обставини справи викладені в описовій частині постанови, пояснивши також, що в свою квартиру підсудного він впустив добровільно. А внаслідок дій ОСОБА_1. йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна в тім'яній частині голови і струсу головного мозку.
У зв'язку з тим, що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи, які були зібрані в ході досудового слідства, і які ні ким з учасників
судового розгляду не оспорюються, а також враховуючи клопотання останніх, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного, потерпілого та дослідженням документів, які характеризують особу підсудного.
До закінчення судового слідства потерпілий ОСОБА_2. заявив клопотання про звільненняОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 46 КК України, і закриття кримінальної справи відносно нього на підставі п.6 ч.І ст.6 та ч.2 ст. 8 КПК України, оскільки між ними відбулось примирення. Підсудний вибачився перед ним, повністю відшкодував заподіяну матеріальну і моральну шкоду і він (ОСОБА_2.) не має більше до ОСОБА_1. ніяких претензій.
Дане клопотання потерпілого підтримав підсудний ОСОБА_1.
Не заперечував проти його задоволення прокурор.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, в ході досудового слідства було зібрано достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1. ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
У відповідності до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ст. 12 того ж Кодексу злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до ч.І ст.27 КПК України справи про злочини, передбачені ст. 125 КК України підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з підсудним.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та прийнявши до уваги всі обставини справи, суд приходить до переконання, що клопотання потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Оскільки ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, інкриміноване йому протиправне діяння відноситься до злочину невеликої тяжкості, між ним та потерпілим ОСОБА_2. відбулось примирення, заподіяна потерпілому шкода ним повністю відшкодована, і він не заперечує стосовно закриття кримінальної справи відносно нього із зазначених підстав, а тому ОСОБА_1., у відповідності до ст. 46 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності, за примиренням з потерпілим, а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі п.6 ч.1 ст.6 та ч.2 ст.8 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.6 ч.І ст.6, п.2 ч.І ст.71, ч.2 ст. 8, ч.І ст. 27, ст. 282 КПК України, військовий місцевий суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.
ОСОБА_1, який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі ст. 46 того ж Кодексу звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням підсудного з потерпілим, а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі п.6 ч.І ст.6 та ч.2 ст.8 КПК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - відмінити.
Апеляція на дану постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.