ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-7750/11/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В..

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції із заявою про застосування заходів судового контролю, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати звіт Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області за підписом представника ОСОБА_2 про виконання судового рішення - постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670;

- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо надання недостовірної інформації в звіті про виконання судового рішення за підписом представника ОСОБА_2 про виконання в повному обсязі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670;

- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо написання в звіті про виконання судового рішення за підписом представника ОСОБА_2, що повним виконанням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 № 2а-7750/11/2670 є винесена 31.10.2012 постанова начальника відділу розслідування загальнокримінальних злочинів СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. про відшкодування шкоди;

- визнати подачу представником ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 звіту про виконання судового рішення без реального, фактичного та повного виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/670 - зловживанням процесуальним правом, що перешкоджає реальному виконанню судового рішення;

- винести окрему ухвалу відносно Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, ОСОБА_3 (голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, код ЄДРПОУ 08592218) та представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2, в порядку та відповідно до вимог ст. 249 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача та постановлення окремої ухвали відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити вимоги позивача, викладені у заяві, у повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт наполягає, що винесена 31.10.2012 постанова начальника відділу розслідування загальнокримінальних злочинів СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. про відшкодування шкоди не є доказом виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670, що вже було встановлено іншим судовим рішенням.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неповідомлення позивача про результати перевірки обставин та фактів викладених у заяві ОСОБА_1 від 10.01.2011;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в частині невинесення постанови про відшкодування шкоди завданої ОСОБА_1 органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду та не надісланні її ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2011 та вчинити дії відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" в редакції, яка діяла на момент подачі заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-7750/11/2670 від 12.01.2012 у місячний строк з дати отримання даної ухвали. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю в частині накладення штрафу на керівника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області відмовлено.

Відповідачем 26 березня 2020 року подано звіт про виконання судового рішення.

04 травня 2020 року за вх. № 03-14/60204/20 (перереєстровано 20 травня 2020 року за вх. № 03-13/1864/20) до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 , у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати звіт Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області за підписом представника ОСОБА_2 про виконання судового рішення - постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670;

- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо надання недостовірної інформації в звіті про виконання судового рішення за підписом представника ОСОБА_2 про виконання в повному обсязі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/2670;

- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо написання в звіті про виконання судового рішення за підписом представника ОСОБА_2, що повним виконанням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 № 2а-7750/11/2670 є винесена 31.10.2012 постанова начальника відділу розслідування загальнокримінальних злочинів СУ ГУ МВС України в Київській області Кириченка О.В. про відшкодування шкоди;

- визнати подачу представником ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 звіту про виконання судового рішення без реального, фактичного та повного виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 у справі № 2а-7750/11/670 - зловживанням процесуальним правом, що перешкоджає реальному виконанню судового рішення;

- винести окрему ухвалу відносно Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, ОСОБА_3 (голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, код ЄДРПОУ 08592218) та представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2, в порядку та відповідно до вимог ст. 249 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача та постановлення окремої ухвали відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вищевказаної заяви, виходив з того, зокрема, що викладення інформації, мотивації та обставин у звіті про виконання рішення є правом сторони і не може судом в даному випадку розцінюватись як зловживання процесуальними правами, а підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Так, звертаючись із даною заявою представник позивача наголошує на тому, зокрема, що відповідачем викладено у звіті недостовірну інформацію, а написання в звіті відомостей щодо факту виконання постанови від 31.10.2012 у справі № 2а-7720/11/2670 є зловживанням процесуальним правом, що перешкоджає реальному виконанню судового рішення. Як наслідок, просить скасувати такий звіт та винести окрему ухвалу відносно відповідача та представника, яка підписала вказаний звіт.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами визначено положеннями статті 45 КАС України.

Згідно з частинами першою, другою вищевказаної статті, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладення інформації, мотивації та обставин у звіті про виконання рішення є правом сторони і не може судом в даному випадку розцінюватись як зловживання процесуальними правами.

Так, викладена у звіті про виконання рішення інформація розглядається в порядку статті 382 КАС України щодо судового контролю за виконанням рішення та є підставою для прийняття судом рішення про прийняття відповідного звіту або є встановлення новогу строку для подання звіту та/або накладення штрафу у встановленому порядку. Однак, викладена у звіті про виконання рішення інформація не може бути визнаною зловживанням процесуальними правами в розумінні статті 45 КАС України.

Щодо вимоги про винесення окремої ухвали у даній справи відносно Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, ОСОБА_3 та представника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що постановити окрему ухвалу у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

В даному випадку за встановлених фактичних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даної вимоги та постановлення окремої ухвали щодо відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача від 04 травня 2020 року за вх. № 03-14/60204/20 (перереєстровано 20 травня 2020 року за вх. № 03-13/1864/20) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 15.10.2020 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В,О, Аліменко,

Н.В. Безименна