справа № 557/1717/19

провадження № 1-кп/563/42/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Опришка П.З.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

з участю:

прокурора Ткачука Б.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої Турович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Корець кримінальне провадження № 12019180080000352 від 28.09.2019 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає в АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

в с т а н о в и в :

21 серпня 2019 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 , під час конфлікту, що виник раптово на грунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_2 , з необережності, проявивши злочинну недбалість, так як не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, застосувавши фізичну силу, рукою зіштовхнувши ОСОБА_2 зі сходинок при вході до приміщення свого будинку, внаслідок чого заподіяв потерпілій, яка втративши рівновагу, впала, тілесні ушкодження у вигляді закритого неповного перелому проксимального мета епіфізу лівої великогомілкової кістки, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 744 від 17 жовтня 2019 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині не визнав. В судовому засіданні пояснив, що 21 серпня 2019 року у вечірню пору на його подвір`ї, що за адресою АДРЕСА_1 через гусей виник конфлікт між ним, його дружиною та ОСОБА_2 і її чоловіком. Під час конфлікту потерпіла з палицею по сходах піднімалась до його до хати, проте він взяв за її плече розвернув і сказав їй йти звідси. В процесі цього розвороту відбулось падіння потерпілої зі сходів. Зазначив, що наносити удару чи штовхати потерпілу зі сходів не мав на меті, а тому вважає, що його вини у падінні потерпілої немає. Також, просив відмовити у задоволенні цивільного позову.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні злочину, передбаченому ст.128 КК України об`єктивно доведена зібраними і перевіреними в ході судового провадження доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 21 серпня 2019 року у вечірній час на подвір`ї ОСОБА_1 виник конфлікт з ним через гусей. Під час конфлікту вона піднімалась по сходах до його хати. В той час вона відчула різкий біль в районі потилиці та в подальшому відбулось її падіння на землю. В результаті падіння на землю відчула різку біль в нозі та вже не змогла піднятись на ноги. Вважає, що обвинувачений навмисно наніс її удар в область потилиці в результаті чого відбулось падіння. Більше того, після падіння обвинувачений не дозволив її цивільному чоловіку заїхати на подвір`я возом щоб забрати її з подвір`я. Обвинувачений не відшкодував їй завдану шкоду та не просив пробачення у неї. Цивільний позов підтримала повністю, просила стягнути як матеріальну так і моральну шкоду. Щодо лікарського призначення медичних препаратів, то вказала що таке відсутнє у зв`язку з втратою медичної книжки.

Представник потерпілої в судовому засіданні вказала, що обвинувачений не розкаюється у вчиненому та не шкодує за вчинене, оскільки ним не відшкодована завдана шкода та він не просив пробачення у потерпілої за вчинене. Ними не оспорюється кваліфікація дій обвинуваченого за ст.ст.128 КК України, проте звертає увагу суду на те, що відсутні такі пом`якшуючі обставини, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Щодо цивільного позову то просила задоволити повністю, оскільки потерпіла понесла як матеріальні видатки на лікування так і моральні страждання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав покази, що 21 серпня 2019 року він з його цивільною дружиною ОСОБА_2 пішли до хати ОСОБА_1 у зв`язку зі зникненням їх гусей. Перебуваючи на подвір`ї обвинуваченого між його дружиною та дружиною обвинуваченого відбулась сварка. ОСОБА_2 з палкою піднімалась по сходах до хати ОСОБА_1 , в той час обвинувачений вдарив та відштовхнув зі сходів його дружину. В результаті дій обвинуваченого потерпіла з криком впала на землю. В подальшому він покликав сусіда для допомоги забрати його дружину з подвір`я обвинуваченого. Обвинувачений не дозволив заїхати возу на подвір`я, а тому вони з сусідом змушені були нести потерпілу на руках.

Згідно з висновком експерта №744 від 17.10.2019 року у ОСОБА_2 лікарями відмічене таке тілесне ушкодження: закритий неповний перелом проксимального метаепіфізу лівої великогомілкової кістки, яке виникло від дії тупого предмету, могло утворитися незадовго до звернення потерпілої в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну, а саме 21 серпня 2019 року і, згідно п.2.2.2. «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95 року, №6, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалості розладу здоров`я. Дане тілесне ушкодження могло виникнути не менше як від однієї травматичної дії. В момент отримання тілесного ушкодження положення потерпілої по відношенню до нападаючого могло бути будь-яким. Будь-яких відомостей про падіння потерпілої з висоти власного зросту в описовій частині ухвали, наданої на експертизу, не міститься.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 10.09.2019 року з доданою фототаблицею потерпіла ОСОБА_2 розповіла та на місці вказала обставини, за яких вона отримала тілесні ушкодження. Зокрема вказала, що обвинувачений ОСОБА_1 схопив її рукою та розвернувши спихнув з східців, що ведуть до його будинку.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 10.09.2019 року з доданою фототаблицею обвинувачений ОСОБА_1 розповів та на місці вказав обставини, за яких ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Зокрема вказав, що під час словесного конфлікту на східцях до його житлового будинку взяв її за руку та штовхнув.

Суд не бере до уваги покази потерпілої дані в судовому засіданні в частині того, що обвинувачений не просто штовхнув, а завдав їй удар з огляду на те, що висновком експерта дослідженим в засіданні не встановлена наявність в потерпілої інших тілесних ушкоджень від удару ОСОБА_1 , а лише від падіння її на східцях.

Суд також не бере до уваги покази обвинуваченого наданими в судовому засіданні в частині того, що він лише розвернув потерпілу внаслідок чого вона впала, оскільки судом однозначно встановлено, що внаслідок необережних дій обвинуваченого потерпіла отримала тілесні ушкодження і які є в причинно-наслідковому зв`язку з його діями.

За таких обставин, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, оцінюючи їх належність і допустимість, а також їх достатність і взаємозв`язок, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у спричинені ним 21 серпня 2019 року ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за наведених вище обставинах та кваліфікує його дії за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням даних про особу обвинуваченого, ОСОБА_1 встановлено наступне.

Так, згідно вимоги УІАП ГУНП в Рівненській облаті встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий (а.п.33-34).

З медичної довідки Гощанської центральна районна лікарні №10132/01-11 слідує, що ОСОБА_1 на обліку в лікаря психіатра і нарколога не перебуває (а.п. 36).

За місцем проживання ОСОБА_1 згідно характеристики Малинівської сільської ради Гощанського району №508/02-25 від 26.09.2019 року характеризується задовільно (а.п. 37).

Згідно зі ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим злочин є нетяжким злочином.

Обставиою, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, є активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України, не має.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, наведені вище, його відношення до скоєного злочину, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують покарання і вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 128 КК України з застосуванням статей 75-76 КК України.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь майнової шкоди завданої злочином в розмірі 502,76 грн. та моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

В частині стягнення матеріальної шкоди позов задоволеню не підлягає, оскільки вимоги про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого не обґрунтовані і не підтверджені документально в повній мірі, зокрема касові чеки, квитанції з аптек долучені до цивільного позову не відповідають предметному розгляду цивільного позову та на думку суду не відносяться до таких витрат, які були пов`язані з лікуванням та потребами потерпілого в наслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень, враховуючи той факт, що позивачем на підтвердження необхідності придбання вказаних лікарських засобів не було надано жодного документу про призначення вказаних ліків потерпілій, а також фіскальні чеки не є іменними, у зв`язку із чим суд не може однозначно визнати їх належними та допустимими. Надані потерпілою проїздні квитки суд також до уваги не бере з огляду на те, що вказані квитки є невстановленої форми, належним чином не підтверджують дату, час напрямок поїздки, а також те що саме потерпілій вони були видані.

Вирішуючи питання щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди завданої злочином суд встановив наступне.

Як слідує із доводів позовної заяви, завдана ОСОБА_2 моральна шкода полягає в тому, що вона отримала емоційні страждання внаслідок протиправних дій обвинуваченого. Потерпіла втратила кошти, час, сили та енергію на відновлення свого стану здоров`я. За таких обставин, завдану їй моральну шкоду потерпіла оцінює в 100 000,00 грн.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визнання судом ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, що полягає у спричиненні потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не могло не призвести до переживань, душевних страждань та зміни організації життя потерпілої. А тому, суд погоджується з наявністю моральної шкоди завданої ОСОБА_2 неправомірними діями ОСОБА_1 . Однак, суд виходить з того, що відшкодування моральної шкоди повинно бути спрямоване на досягнення сатисфакції і не може бути джерелом до збагачення цивільного позивача/потерпілого.

З урахуванням викладеного, цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, оскільки суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. є не обґрунтованою та неспіврозмірною із протиправним діянням та його наслідками.

Як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року у справі «Білуха проти України», в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Оцінивши доводи сторін судового провадження, суд дійшов до висновку про те, що грошова компенсація, завданої моральної шкоди діями ОСОБА_1 у розмірі 20 000,00 грн. буде відповідати засадам розумності й справедливості.

Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Речові докази та витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст.76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя П.З. Опришко