ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/444/20 пров. № А/857/7519/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Шевчук С.М., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,

позивач: не з`явився,

відповідач: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі № 300/444/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними,-

суддя в 1-й інстанції – Гундяк В.Д.,

час ухвалення рішення – не зазначено.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,-

                                           В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області в якому просила: визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області в частині відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України із серією та номером НОМЕР_1 зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 27.01.2011 p., нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 p. № 2503-ХІІ; зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області вклеїти до паспорта громадянина України із серією та номером НОМЕР_1 зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу вклеїти до її паспорта громадянина України у вигляді книжечки фотокартку у зв`язку з досягненням нею 25 років, оскільки передбачено оформлення і видачу паспорта громадянина України розпорядником ЄДДР виключно у формі картки. Проте, на переконання позивача, документи реєстру, передбачені Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (зокрема, і паспорт громадянина України у формі картки) можуть видаватися виключно на добровільній основі, що передбачено також положеннями Конституції України. Окрім цього зазначила, що чинними правовими актами передбачено видачу паспорта як у формі карти, так і у формі книжечки, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 19.09.2018 року у справі №806/3265/17. Таким чином позивач вказала, що відмова відповідача прямо порушує її права, а тому просила суд зобов`язати відповідача вклеїти нову фотокартку до паспорта у формі книжечки у зв`язку з досягненням 25 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня    2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених в апеляційній скарзі.

Представником Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року в справі №300/444/20 залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.11.2019 року позивач звернулася до Надвірнянського районного відділу ДМС України в Івано-Франківській області із заявою вклеїти до паспорта громадянина України у вигляді книжечки фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років, у якій зазначила про небажання отримання паспорта у формі ID-картки та заявила незгоду на збір та обробку своїх персональних даних та передачу будь-яких даних про себе до ЄДДР, формування стосовно себе УНЗР (будь-яких інших ідентифікаторів: цифрових, штрихкодових, QR-кодових, біометричних тощо).

28.11.2019 року Надвірнянським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області листом №2621.2-1893/2621.1-19 позивачу відмовлено у вклеєні до паспорта громадянина України у вигляді книжечки фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у вклеєні до паспорта громадянина України у вигляді книжечки фотокартки у зв`язку з досягненням 25 років, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25 років, не може бути визнана втручанням у її приватне і сімейне життя, так як встановлений судом факт надання позивачем згоди на обробку персональних даних та присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, беззаперечно свідчать про те, що виконання вимог Порядку №302 жодним чином не порушує права свободи і інтереси ОСОБА_1 , так як не суперечить її релігійним переконанням і поглядам.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI (далі – Закон №5492-VI) внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Одними із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон (підпункти «а», «б» пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закон №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, <…> містять безконтактний електронний носій.

Згідно ч. 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до частини 1 та 4 ст.22 Закону №5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.01.2019 року позивач зверталася до Надвірнянського районного відділу ДМС України в Івано-Франківській області з метою отримання адміністративної послуги з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надала згоду на обробку персональних даних, і ОСОБА_1 було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, що не заперечується самим позивачем.

Враховуючи норми зазначеної ст.10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що покликання позивача на небажання останньої присвоєння їй унікального номеру запису в Реєстрі, як на правомірну підставу її відмови у отриманні паспорта у вигляді ID-картку, є безпідставними, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний ОСОБА_1 при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Вказані обставини у своїй сукупності вказують на те, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.

Поряд з цим, на виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №302, якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Відповідно до п.2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог п.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;

- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 вищевказаної Постанови встановлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Як встановлено, при зверненні до відповідача після спливу місячного терміну після досягнення 25-річного віку за вклеюванням до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки ОСОБА_1 жодного судового рішення не надала.

Одночасно, згідно п.п.3, 5, 6, 8 Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» №2503-XII (далі - Положення про паспорт №2503-XII), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Згідно пп.6 п.6 Порядку №302, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.

Разом з тим, п.16 Положення про паспорт №2503-ХІІ визначено вичерпний перелік підстав обміну паспорта, а саме - зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування, серед яких відсутня така підстава як звернення за вклеюванням до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток після спливу місячного терміну після досягнення відповідного віку.

Положення про паспорт № 2503-XII не містить вимоги обміну паспорта у разі звернення за вклеюванням до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток після спливу місячного терміну після досягнення відповідного віку.

Хоча і норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України і містять суперечності щодо підстав обміну паспорта, проте при визначенні нормативно-правового акту, який підлягає застосуванню у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

Таким чином, встановленні обставини справи вказують на те, що відмова у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25 років, не може бути визнана втручанням у її приватне і сімейне життя, так як встановлений судом факти надання позивачем згоди на обробку персональних даних та присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, беззаперечно свідчать про те, що виконання вимог Порядку №302 жодним чином не порушує права свободи і інтереси ОСОБА_1 , так як не суперечить її релігійним переконанням і поглядам.

Відносно доводів апелянта, щодо наявності процесуальних недоліків в оформлені довіреності представника відповідача, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 7 Положення про Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДМС від 18.07.2011 №28 самопредставництво УДМС як суб`єкта владних повноважень у судових справах та судових процесах здійснюється через начальника УДМС, його заступника, працівників юридичної служби та інших, визначених за довіреністю та/або дорученням працівників УДМС.

Позивач зазначає, що відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 (далі- Правила №1000/5), копія довіреності є юридично значимою за умови засвідчення її шляхом вчинення надпису «Згідно з оригіналом», зазначення назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів, прізвища, дати засвідчення копії та скріплення засвідчу вального напису відбитком печатки установи, що видає довіреність.

Однак, відповідно до пп.8 п.10 розділу II Правил № 1000/5 напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

Відповідно до пункту 67 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року №55 зазначено, що на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрачання коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою печаткою установи. Перелік інших документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається установою на підставі нормативно-правових актів та примірного переліку документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою (додаток 3). В примірному переліку не зазначено посвідчення копій довіреності гербовою печаткою. Таким чином, законодавством не вимагається посвідчення копії довіреності гербовою печаткою.

Отже, на підтвердження повноважень до відзиву на позовну заяву було додано належним чином завірену копію довіреності на представництво інтересів Управління ДМС України в Івано-Франківській області головного спеціаліста сектору юридичного забезпечення УДМС України в Івано- Франківській області від 08.01.2020 №3 Барик Л.Ю., видану за підписом начальника Управління ДМС України в Івано-Франківській області   Саїва С.С..

Крім цього, безпідставним є посилання позивача на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.12.2019 за №420/270/19, які відповідають правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за №806/3265/17 оскільки такі стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у формі книжечки виключно з огляду на його релігійні переконання.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

                                             П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду  від 25 травня 2020 року у справі № 300/444/20 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді С. М. Шевчук

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.