Справа № 344/778/18

Провадження № 22-ц/4808/959/20

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого                Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)

суддів:                Василишин Л.В., Максюта І.О.                

секретаря                Капущак С.В.

з участю                представника ОСОБА_1 - Матів О.М.

представника        Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Раковецького М.С.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про стягнення безпідставно стягнутих коштів та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1  – ОСОБА_2  на ухвалу Івано-Франківського міського суду  від 23 липня 2020 року, ухвалену у складі судді Антоняк Т. М. у м.Івано-Франківськ,

ВСТАНОВИВ:

У  січні 2018 року ОСОБА_1 звернувсяв суд з позовом до Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про стягнення безпідставно стягнутих коштів та моральної шкоди.

Позовні вимоги з урахуванням збільшених позовних вимог мотивовані тим, що ухвалою Долинського районного суду від 10 жовтня 2017 року визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського МВ ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Кушнірчука Віталія Васильовича щодо не надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 49482848 із виконання виконавчого листа Долинського районного суду, виданого 24.11.2015 року у справі № 343/ 1842/14-ц, на адресу боржника ОСОБА_1 , неповідомлення останньому підрахунку розміру заборгованості зі сплати аліментів, що виникла на підставі вказаного виконавчого листа, не з`ясування після відкриття виконавчого провадження інформації щодо того, чи проводились з боржника на виконання рішення Долинського районного суду Івано-Франківської від 01.08.2014 року будь-які стягнення та неподання відповідних запитів, у якій саме сумі були проведені такі стягнення; визнано незаконним і безпідставним нарахування заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 , що виникла на підставі виконавчого листа № 344/1842/14-ц, виданого 24.11.2015 р року, з 01 серпня 2014 року; визнано незаконною постанову державного виконавця Івано-Франківського МВ ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Кушнірчука Віталія Васильовича про звернення стягнення на заробітну плату від 21.12.2015 року в частині нарахування і стягнення із заробітної плати останнього заборгованості по сплаті аліментів, що виникла на підставі виконавчого листа № 344/1842/14-ц, виданого 24.11.2015 року, з 01 серпня 2014 року. Внаслідок бездіяльності відповідача нарахування заборгованості по сплаті аліментів, що виникла на підставі виконавчого листа № 344/1842/14-ц від 24.11.2015 року, починаючи з 01.08.2014 року є безпідставною і такою, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження" та порушує права боржника. В період з грудня 2015 року по грудень 2016 року з нього незаконно стягували 20 % заробітної плати для погашення заборгованості, яка виникла в період від 01.08.2014 року по вересень 2015 року, що суттєво зменшувало розмір його щомісячних доходів. Також в період нарахування незаконних 20 % стягнення з усіх видів доходів позивача він хворів, потребував лікування та відповідно значних коштів, окрім сплати аліментів, здійснював фінансову допомогу родичу, що поставило його у скрутне матеріальне становище, яке понесло за собою значні страждання. Просить стягнути з Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на його користь безпідставно стягнуті кошти в сумі 37523,58 грн. та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 - 37523 (тридцять сім тисяч п`ятсот двадцять три) гривні 58 коп. безпідставно стягнутих коштів та 2 000 гривень моральної шкоди.

В решті вимог позову відмовлено.

Стягнуто з Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь держави судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

10 березня 2020 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала заяву про виправлення описки в рішенні Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2020 року, посилаючись на те, що наявні описки у вказаному рішенні суду та просить видати рішення, що вступило в законну силу, із зазначенням правильних даних, зазначених у заяві.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2020 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про виправлення описок в рішенні суду відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали суду, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції допущено описку в рішенні суду від 20 січня 2020 року. Так, вказано про набрання рішенням Долинського районного суду від 21 грудня 2016 року – 06 серпня 2017 року, замість правильної дати – 06 січня 2017 року, замість ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Довідка про доходи від 19 січня 2018 року зазначені 2020 роком, що не відповідає довідці-розрахунку від 23 січня 2018 року, яка підтвердила незаконність стягнення в період з серпня 2014 року по вересень 2015 року. Крім того, сума, яку стягнуто до моменту звільнення складає 19437,53 грн, проте така сума заборгованості не обґрунтована.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити подану скаргу.

Представник Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області доводи апеляційної скарги заперечив. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення  відмову у задоволені   заяви ОСОБА_2  про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для виправлення вказаних у заяві описок, так як постановою Івано-Франківського апеляційного суду рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області суду від 30 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 - 37523 (тридцять сім тисяч п`ятсот двадцять три) гривні 58 коп. безпідставно стягнутих коштів та 2 000 гривень моральної шкоди. В решті вимог позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу Івано-Франківського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2020 року скасовано та постановлено нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, який перейменований в Івано-Франківський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення безпідставно стягнутих коштів та моральної шкоди відмовлено.

Частинами 1 та 2 ст. 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте, їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв`язку з постановленням відповідної ухвали..

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки, суд першої інстанції вірно врахував, що рішення Івано-Франківського міського суду від 30 січня 2020 року скасоване постановою Івано-Франківського апеляційного суду та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Таким чином, у матеріалах справи відсутнє рішення суду, в якому представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 просить виправити допущені описки чи арифметичні помилки.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.269, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 15 жовтня 2020 року.

Судді:                                                        В.Д.Фединяк                                                                                                Л.В.Василишин

                                                               І.О.Максюта