ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9165/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2019 року №0175381206.

Позов обґрунтовано тим, що податковим органом у акті перевірки невірно вказано особу, яка займала посаду керівника станом на дату проведення перевірки, тому такий акт перевірки є недопустимим доказом порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Крім того, позивач вказує, що порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулося не з вини відповідальних осіб, а отже відсутні підстави для сплати штрафних санкцій, нарахованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у період протягом 2017-2018 років на Акціонерному товаристві «Інститут транспорту нафти» відбулась незаконна зміна посадових осіб, а саме керівника, що спричинило відсутність можливості вчасного підписання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, та порушення граничних строків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апелянт звертає увагу, що відомості про Генерального директора Акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» ОСОБА_1 було внесено до Єдиного державного реєстру 26.11.2018, втім ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №640/1586/19 було зупинено вказану реєстраційну дію шляхом забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, апелянт вважає, що вчасна реєстрація податкових накладних була неможлива, так як автоматизована перевірка електронного документа не проходила перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що оскільки позивачем не заперечує факти порушення граничних термінів реєстрації зазначених в Акті перевірки податкових накладних, відтак підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ «Інститут транспорту нафти» за 2017-2018 рік, за результатами якої складено Акт від 06 лютого 2019 року №885/26-15-12-06/148429.

Під час проведення вказаної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 рік згідно переліку, зазначеному в акті перевірки, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками проведеної перевірки на підстави висновків, визначених у такому Акті Головним управління ДФС у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2019 року №0175381206 згідно яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України до ПАТ «Інститут транспорту нафти»:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 138 245,96 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 13 824,62 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 6 521,80 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1 304,36 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 1 219,91 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 365,97 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму податку на додану вартість 77 156,60 грн. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 30 862,63 грн.

Загальна сума штрафу становить 46 357,58 грн.

Рішенням ДФС України від 11 травня 2019 року №21601/6/99-99-11-06-01-25 за наслідками розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2019 року №0175381206 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вїимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не заперечує факти порушення граничних термінів реєстрації зазначених в акті перевірки податкових накладних, втім поведінка інших осіб підприємства, не є предметом даного спору і позивач не оскаржує такі дії, враховуючи, що пункт 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків чи від поведінки його посадових осіб, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту перевірки від 06 лютого 2019 року №885/26-15-12-06/148429 ПАТ «Інститут транспорту нафти» порушило терміни реєстрації податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно наведеному в Акті перевірки переліку.

При цьому, позивач не заперечує факти порушення граничних термінів реєстрації зазначених в акті перевірки податкових накладних, однак, зазначає, що таке порушення сталося у зв`язку із протиправними діями інших осіб, що підтверджується ухвалою про забезпечення позову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року в адміністративній справі №640/1586/19.

Так, з вказаної ухвали вбачається, що заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гнідюка Олександра Борисовича, Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти», ОСОБА_1 про зупинення реєстраційної дії задоволено, зокрема: зупинено дію рішення державного реєстратора здійснену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б. № 10741070038015739 від 26.11.2018 щодо ПАТ «Інститут транспорту нафти» про «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів», відповідно до якої керівником (укладення договорів та контрактів на суму що перевищує 200 000 грн. за попередньою згодою з наглядовою радою) та підписантом (укладення договорів та контрактів на суму, що перевищує 200 000 грн за попередньою згодою з наглядовою радою) ПАТ «Інститут транспорту нафти» зазначено ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 згідно якого однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб).

Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).

Як наслідок, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки неналежна та протиправна поведінка інших осіб підприємства не є предметом даного позову, та зазначена ухвала суду була винесена у січні 2019 року стосовно реєстраційної дії від 26.11.2018, у той час як контролюючим органом здійснювалась перевірка термінів реєстрації податкових накладних за 2017 рік-березень 2018 року, крім того, пункт 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від поведінки його посадових осіб, вказане свідчить про наявність у діях позивача відповідача відповідних протиправних дій щодо нереєстрації податкових накладних у визначені законом строки.

Таким чином, оскільки застосування до ПАТ «Інститут транспорту нафти» штрафних санкцій здійснено відповідачем у відповідності до вимог Податкового кодексу України, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

Є.І. Мєзєнцев