Справа № 2-а-44/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    14 квітня  2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача Микули М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з адміністративної практики Семенівського ВДАІ Микули Михайла Миколайовича про оскарження постанови посадової особи органів Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення ,-

В С Т А Н О В И В:

    Позивач, ОСОБА_1, подав до Семенівського районного суду Чернігівської області адміністративний позов до відповідача, інспектора з адміністративної практики Семенівського ВДАІ Микули Михайла Миколайовича, у якому просив: скасувати постанову СВ № 082163 від 19 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення; визнати дії відповідача неправомірними та протиправними під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 у позові зазначив про те, що 19 березня 2010 року відповідач Микула М. М. склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за те, що позивач по вулиці Червона Площа в місті Семенівка Чернігівської області керував автомобілем «Volkswagen LT 35», номерний знак НОМЕР_1, та не виконав вимогу дорожнього знаку «В’їзд заборонено», чим порушив вимоги п. 8.1 Правил дорожнього руху, за що наклав згідно постанови серії СВ № 082163 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 260 гривень. Постанову про накладення адміністративного стягнення позивач вважає протиправною через те, що відповідач не роз’яснив йому права, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, відповідач не мав брати до уваги знак «В’їзд заборонено» через те, що той установлений, на думку позивача, з порушенням вимог державних стандартів. Він є підприємцем і знак перешкоджає йому як власнику магазина здійснювати підприємницьку діяльність.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав повністю та пояснив про те, що, на його погляд, він підлягає задоволенню за обставин, викладених у позові. Дорожній знак «В’їзд заборонено», порушення якого поставлено йому до вини, був установлений задовго до початку здійснення ним підприємницької діяльності.

Відповідач   Микула Михайло Миколайович у судовому засіданні адміністративний позов не визнав повністю та пояснив про те, що його дії із приводу накладення адміністративного стягнення на позивача були правомірними.

Суд, вислухавши позивача та відповідача, вивчивши матеріали адміністративної справи та справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю за наступних обставин.

У постанові серії СВ № 082163 від 19 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення правильно констатовані обставини правопорушення, зокрема те, що позивач 19 березня 2010 року о 08 годині 55 хвилин по вулиці Червона Площа в місті Семенівка Чернігівської області керував автомобілем «Volkswagen LT 35», номерний знак НОМЕР_1, та не виконав вимогу дорожнього знаку «В’їзд заборонено»,  тому що такі дані підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

    Доводи позивача із приводу того, що він начебто не порушував вимог Правил дорожнього руху, оскільки відповідач не мав брати до уваги знак «В’їзд заборонено» через те, що той установлений, на думку позивача, з порушенням вимог державних стандартів, не можуть братися судом до уваги, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про автомобільні дороги» організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами входить до обов’язків органів місцевого самоврядування.

    Таким чином у діянні позивача містилося порушення вимог п. 8.1 Правил дорожнього руху і його діяння було правильно кваліфіковане відповідачем за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення як порушення вимог дорожнього знаку.

    Позивачеві відповідачем роз’яснювалися права, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проте позивач відмовився від відповідного підпису у протоколі про адміністративне правопорушення, що засвідчено підписами двох свідків.

    Стягнення на позивача накладене у межах санкції ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану та відсутності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, знак «В’їзд заборонено» був установлений задовго до початку здійснення ним підприємницької діяльності, а тому позивач мав ураховувати несприятливі технічні засоби на дорозі при прийнятті рішення про здійснення такої своєї діяльності саме у вибраному ним місці.

    За таких обставин жодних правових підстав для скасування оскаржуваної постанови або зміни заходу стягнення, накладеного на позивача, визнання дій відповідача протиправними, а отже і для задоволення кожної із вищезазначених позовних вимог позивача, суд не вбачає.

    Керуючись ст. ст. 3, 7, 11, 17, 18, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

    У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора з адміністративної практики Семенівського ВДАІ Микули Михайла Миколайовича про оскарження постанови посадової особи органів Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення – відмовити повністю.

    Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

        Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення постанови у повному обсязі –  19 квітня 2010 року.

Суддя:                                         О. І. Гнип