Справа № 2а-28462\11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2011 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Клімов В.В.,
при секретарі Левчук О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Краматорського міського суду Донецької області звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Краматорської міської ради про визнання дії міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Краматорської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в надані дозволу на відключення від мереж центрального та гарячого водопостачання та влаштування індивідуального (автономного) опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними, зобов`язання міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Краматорської міської ради надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозвіл на відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 31.07.2004 року між ними ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Після укладення даного шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_4 . Під час шлюбу ними було придбано, шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна 30.11.2006 року, за спільні кошти квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, ця квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оскільки якість послуг по теплопостачанню, які надаються, них не задовольняє, вони письмово звернулися до міської міжвідомчої комісії з розгляду питань пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання із заявою про надання дозволу на відключення від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 . Відповідно до листа міської міжвідомчої комісії з розгляду питань пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, для розгляду питань щодо відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, їм було відмовлено в надані дозволу на відключення від мереж централізованого опалення, гарячого водопостачання і установки індивідуального опалення. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що що відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 №4 (із змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06.11.2007 №169) улаштування індивідуальної (автономної) системи опалення дозволяється лише на весь будинок або на групу будинків. Однак з такими діями міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, вони не згодні у повному обсязі.
Просять суд визнати дії міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Краматорської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в надані дозволу на відключення від мереж центрального та гарячого водопостачання та влаштування індивідуального (автономного) опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними, зобов`язати міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Краматорської міської ради надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозвіл на відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
У судове засідання позивачі не з`явилися. Відповідно до письмової заяви просили суд справу розглянути без їх участі. На позовних вимогах наполягали.
Згідно письмових заперечень відповідача міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Краматорської міської ради, видно, що даний позов необґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями та споживачами. Згідна п.2 розділу VІІІ цього Закону Кабінету Міністрів України «протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідності з цим Законом». Враховуючи вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги`Кабінетом Міністрів України було розроблено Постанову від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Згідно п.25 цієї Постанови «відключення споживачів від мереж центрального опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства». Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України було підготовлено та затверджено Наказ від 22.11.2005 №4 «Про затвердження Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання». Свою роботу, міжвідомча комісія з питань відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, будувала згідно вимог вищезазначеного Наказу. Потім Міністерством з питань житлово-комунального господарства України було затверджено Наказ від 06.11.2007 №169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 №4»згідно якого відключення від системи центрального опалення дозволяється тільки на будинок повністю або групу будинків. Згідно листа Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.08 №8/7-562 «Внесені зміни унеможливлюють відключення від ЦО і ГПВ окремих квартир у багатоквартирному будинку і передбачають можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку. Згідно п.2.2.3. цього Наказу «якщо заявником є власник, наймач (орендатор) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку».
Представник відповідача Виконавчого комітету Краматорської міської ради в судове засідання не з`явився та просив суд розглядати справу в його відсутності, не заперечував проти задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачам на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.11.2006 року.
У 2011 році позивачі звернулися до Міжвідомчої комісії з питань розгляду відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання з заявою про надання дозволу на відключення від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання у її квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 –1.
15 листопада 2011 року листом за № 01-01-36-2362 відповідач відмовив їм у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання належного їм приміщення з посиланням на те, що у відповідності до Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року №169 «Про затвердження змін до наказу Мін буду України від 22.11.2005 року № 4»улаштування індивідуальної (автономної) системи опалення дозволяється лише на весь будинок або на групу будинків.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач у листі відмову мотивував тим, що відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання проводиться тільки для житлових будинків в цілому.
Суд не погоджується з позицією відповідача, яку він надав у листі з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Позивачка ОСОБА_2 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить договір купівлі-продажу квартири від 30 листопада 2006 року.
Згідно свідоцтва про одруження № НОМЕР_1 31.07.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності незалежно від того, що один з них мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Отже квартира за адресою АДРЕСА_1 є є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1. 2, 6 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.
Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою та у своєму (власному) інтересі. Незважаючи на передбачене цивільним законодавством право власника вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном, Відповідач обмежує таке право шляхом заборони власнику відокремленого приміщення вибирати спосіб опалення нежитлового приміщення, пов`язуючи такий вибір із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку. В такому випадку воля співвласника розпоряджатися приміщенням на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб обігрівати приміщення.
Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.
Відносини щодо отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються між власниками окремих житлових та нежитлових приміщень та постачальниками таких послуг на підставі договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладеними між конкретними споживачами та комунальними підприємствами, які надають такі послуги.
Згідно вище зазначених договорів виконавці, тобто комунальні підприємства, зобов`язуються надавати споживачам вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживачі зобов`язуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. У разі порушення умов договору однією із сторін договір може бути розірваний. Підставами для розірвання договору з ініціативи споживача може згідно п. 2 Типового договору «Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зникнення потреби в отриманні послуги, або відмова споживача від, користування послугами, або невиконання умов договору виконавцем.
Позивача не задовольняє якість послуг наданих виконавцем й він виявив намір розірвати договір про отримання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відокремитися від мережі централізованого опалення.
Враховуючи вимоги ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб`єктів владних повноважень повинні бути прийняті на підставі та у відповідності із Конституцією та законами України, обґрунтовано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи.
Однак в даному випадку відповідач прийняв рішення без врахування інтересів власника житлового приміщення та з порушенням його прав щодо вільного користування та розпорядження майном.
Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Право особи на звернення до суду, у тому числі адміністративного, на захист її прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом є одним із найважливіших прав, гарантованих Конституцією України. Законодавством про судоустрій, Кодексом адміністративного судочинства України гарантується усім суб`єктам правовідносин захист їх прав , свобод і законних інтересів. Кожен має право звернення до суду і будь-які угоди про відмову від звернення є недійсним.
Згідно з ч. З ст. 2 КАС України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для
прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана ВРУ, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю, або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення
Керуючись вищевикладеним та на підставі ст. 41 Конституції України, ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні`ст.ст. 6, 17, 104, 107, 162 Кодексу адміністративного судочинства України
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Міської міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Краматорської міської ради неправомірними у частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у наданні дозволу на відключення від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання у їх квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язати міську міжвідомчу комісію виконавчого комітету Краматорської міської ради з розгляду питань пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дозвіл на відключення належної їй квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення та влаштування у вказаному приміщенні індивідуального (автономного) опалення, відповідно до діючого законодавства України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті та надрукована в єдиному екземплярі
Суддя: