Ухвала

Іменем України

12 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 756/2306/19

провадження № 61-13664ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року у складі судді Пікуль А. А. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «Українська інноваційна компанія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 420 403,21 грн.

Протокольною ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 року у задоволенні клопотання ПАТ «Українська інноваційна компанія» про передачу справи на розгляд до іншого суду, відмолено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого суду заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Українська інноваційна компанія» повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду, в силу положень частини першої статті 353 ЦПК України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, що відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України є підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Українська інноваційна компанія»в якій заявник просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки положеннями статті 353 ЦПК України не встановлено прямої заборони щодо оскарження ухвали суду про відмову у передачі справи на розгляд до іншого суду. Крім того, питання про повернення апеляційної скарги має вирішуватись усім складом суду апеляційної інстанції, а не суддею-доповідачем одноособово.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Серед основних засад судочинства Конституцією України встановлено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Щодо доводів касаційної скарги про безпідставне повернення апеляційним судом апеляційної скарги ПАТ «Українська інноваційна компанія»

За змістом частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема щодо передачі справи на розгляд до іншого суду (пункт 9 частини першої статті 353 ЦПК України).

За змістом пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду не віднесена до визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду та обгрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.

Повернення апеляційної скарги, яка подана на ухвалу суду першої інстанції, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду не позбавляє заявника права на апеляційне оскарження та не порушує його права на судовий захист, оскільки він не позбавлений можливості включити свої заперечення на таку ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, у разі його незгоди із ухваленим судовим рішенням.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах

від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження

№ 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Щодо доводів касаційної скарги про неналежний склад суду

Доводи касаційної скарги про те, що питання про вирішення апеляційної скарги повинно вирішуватися колегією суддів, а не одноособово суддею-доповідачем є безпідставними, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

Відповідно до частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: 1) з`ясовує питання про склад учасників судового процесу; 2) визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює; 3) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з`ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; 6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; 7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

За змістом статті 366 ЦПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду.

З наведеного убачається, що вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, в тому числі і повернення апеляційної скарги належить до повноважень саме судді-доповідача на стадії вчинення підготовчих дій до розгляду справи апеляційним судом у складі колегії суддів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга не містить обгрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника із ухваленим судовим рішенням, законність та обгрунтованість якого доводами касаційної скарги не спростована.

Ураховуючи наведене, ухвала Київського апеляційного суду від 14 серпня

2020 року постановлена з дотриманням норм процесуального права. Правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак