Справа №22-ц-398 2007 р. Головуючий у 1 інстанції - Мальована В.В.
Категорія 32 Суддя-доповідач - Шевченко В.А.
УХВАЛА іменем України
21 березня 2007 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Криворотенка В.І.,
при секретарі - Назаровій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Сумської міської ради
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Управління житлово-комунального господарства, про визнання права на проживання та вселення,
за зустрічним позовом виконавчого комітету Сумської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічник», Сумська обласна клінічна лікарня, відділ по справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Зарічного ВМ СМВ УМВС України в сумській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановила:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено визнати ОСОБА_1 відсутньою за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 з поважних причин, з визнаням за нею права на проживання у вказаному житловому приміщенні.
Зобов'язано виконавчий комітет Сумської міської ради вселити ОСОБА_1 у жиле приміщення - кімнату в будинку АДРЕСА_1, надавши їй ліжко-місце.
У задоволенні позову виконавчого комітету Сумської міської ради відмовлено за необґрунтованістю.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі виконавчий комітет Сумської міської ради, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення зустрічного позову.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 1997 року ОСОБА_1 було видано ордер на надання місця в гуртожитку для медичних працівників, на підставі якого 23 квітня 1997 року вона зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7, 8).
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради НОМЕР_1 від 15 квітня 2003 року вказаний вище будинок було передано в комунальну власність територіальної громади м. Суми (а. с. 20).
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради НОМЕР_2 від 3 лютого 2004 року гуртожитку по АДРЕСА_1 надано статус житлового будинку для проживання малих сімей (а. с. 21а).
З 2002 року ОСОБА_1 у гуртожитку постійно не проживає.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 71 ЖК України при відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
З пояснень свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших, наведених у рішенні й досліджених судом доказів, слідує, що ОСОБА_1 залишила спірне житло і не проживала в ньому з поважних причин, а саме: у зв'язку з непридатністю його для проживання і ненаданням комунальних послуг. Цей факт частково визнав і представник апелянта в суді апеляційної інстанції.
За таких умов судом першої інстанції було в повній мірі враховано обставини, що мають значення для вірного вирішення спору.
Питання про визнання ОСОБА_1 втратившою право на користування житловим приміщенням у зв'язку з вибуттям на інше постійне місце проживання, на чому зауважує апелянт, предметом даного судового розгляду не було.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, олегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сумської міської ради відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.