Справа № 22-ц-331 2007р. Головуючий у 1 -й інстанції - Шаповал М.М.
Категорія - 19 Суддя-доповідач - Хвостик С.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня 20 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.,
з участю секретаря
судового засідання - Кияненко Н.М.,
та осіб, які приймають
участь у справі - представника позивачки ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_1, його представника
ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 січня 2007р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних
збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
1 листопада 2006 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вказаним позовом і просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 16.889 грн. в рахунок відшкодування заподіяних їй матеріальних збитків, а також -10.000 грн. для відшкодування моральної шкоди, а також просила стягнути понесені нею витрати по справі.
Свої вимоги вона обґрунтовувала тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 вона замість суми, еквівалентній 1500 доларам США, придбала 53/100 частини квартири АДРЕСА_1 за суму, еквівалентну 4500 доларам США, тобто різниця становить 15.150 грн. Для вчинення дій стосовно придбання вказаної частини квартири вона змушена була поміняти долари на гривні, від чого втратила 225 грн. 12 коп.
Крім того, з неї за рішенням суду були стягнуті 1.374 грн. 72 коп., хоча ця сума утворилась як борг по сплаті за житлово-комунальні послуги, якими користувався відповідач, але фактично вона сплатила 1513 грн. 99 коп.
Всього сума заподіяних з вини ОСОБА_1 матеріальних збитків становить 16.889 грн.
Також неправомірними діями відповідача їй була заподіяна і моральна шкода, оскільки вона страждала від того, що відповідач намагався позбавити її частини квартири, на що вона мала привілеєве право. За захистом порушеного права вона змушена була звертатись до судових інстанцій, внаслідок чого погіршився стан її здоров"я, змінились встановлені життєві зв"язки. Для поновлення втраченого вона просила стягнути з відповідача 10.000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 січня 2007 року позов задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14.039 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, - 1500 грн. для відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в сумі 715 грн. 89 коп.
В іншій частині вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати й ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, а також просить стягнути на свою користь понесені ним судові витрати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, він зазначив, що фактично продав 53/100 частини спірної квартири не позивачці, а іншій особі за суму, еквівалентну 1950 доларам США, бо мав на це право, оскільки позивачка і її представник з такою сумою попередньо не погодились, а однією з умов відчуження цієї частини квартири ОСОБА_5 було те, що вона погодилась погасити його борг за надані житлово-комунальні послуги при користуванні вказаною частиною жилого приміщення в сумі 1374 грн. 72 коп.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_4 знаходить її доводи надуманими, такими, що спростовують і заперечують судові рішення з цього питання, що набрали чинності, тому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки про залишення рішення без зміни, пояснення відповідача і його представника про задоволення апеляційної скарги, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно договору дарування від 15 березня 2002 року ОСОБА_1 став власником 53/100 частини квартири АДРЕСА_1, а власником іншої, 47/100 частини цієї квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло в порядку приватизації, виданого відповідно до розпорядження ВАТ "Сумихліб" від 14.02.1997 року, була ОСОБА_2 (т.1, спр. №2-91/05 а.с.21; а.с.296).
Відповідно до договору дарування подарована частина двохкімнатної квартири складала одну кімнату житловою площею 17,3 кв. м, а загальною площею 28,39 кв.м.
Як зазначено у рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 грудня 2005 року, що набрало законної сили у нижчевикладеній частині, 31 жовтня 2003 року ОСОБА_1 під виглядом угоди дарування фактично продав належну йому частину квартири (53/100) ОСОБА_5. Удавана угода дарування цим же рішенням суду визнана недійсною, сам же договір дарування цієї частини квартири визнаний договором купівлі-продажу. Крім того, тепер вже договір купівлі-продажу вказаної частини квартири визнаний недійсним в частині першочерговості прав і обов'язків покупця, з переведенням їх на ОСОБА_2.
В зв"язку з таким переведенням, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судом стягнута реальна вартість жилої кімнати площею 17,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 22.512 грн.
(а.с.10-11).
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 21 березня 2006 року вищевказане рішення місцевого суду змінила, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 1372 грн. 72 коп., сплачених нею за договором дарування, а в іншій частині рішення місцевого суду від 22 грудня 2005 року і додаткове рішення цього ж суду від 20 січня 2006 року, яким зобов"язано ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні спірною кімнатою шляхом її виселення, залишені без зміни.
(а.с.8-9).
Згідно з викладеними в довідці ДВС у Ковпаківському районі м.Суми від 7 червня 2006 року даними, вбачається, що частину від необхідних до стягнення коштів ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок ДВС у Ковпаківському районі м.Суми. (а.с.14), а частину, у вигляді вартості кімнати, на рахунок ТУ ДСА України в Сумській області, (а.с.17), що слідує з відповідної квитанції.
Вказані обставини судом першої інстанції встановлені вірно і сторонами не спростовуються.
Таким чином, після судових рішень власником всієї квартири АДРЕСА_1 стала ОСОБА_2, але в свою чергу вона сплатила на користь ОСОБА_5 як вартість спірної частини квартири за ринковими цінами станом на 22.12.2005 року, так і сплачену Петровою суму боргу за житлово-комунальні послуги за договором дарування.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_2 посилалась на ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, вважаючи, що винними, протиправними діями ОСОБА_1 їй була заподіяна як матеріальна, так і моральна шкода, оскільки було порушено її переважне право покупця, внаслідок чого вона для поновлення такого права була змушена сплатити кошти, зазнала моральних страждань.
Частково задовольнивши позов, суд першої інстанції застосував такі ж норми цивільного законодавства у вигляді деліктної відповідальності, тобто застосував позадоговірні зобов"язання.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що виниклі правовідносини є договірними, а підставами для стягнення з позивачки грошових сум є рішення судів, які набрали законної сили.
Таким чином, на думку колегії суддів, відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач не довела, а судом першої інстанції не встановлені обставини, на підставі яких з відповідача на користь позивачки належало б стягнути матеріальну та моральну шкоду.
Враховуючи, що місцевим судом допущено порушення в застосуванні норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, тому рішення необхідно скасувати, з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю, частково задовольнивши скаргу. Розподіл судових витрат між сторонами необхідно вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3,4; 314 ч.2; 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 січня 2007 року в даній справі скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за їх необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 92 грн. 25 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього - 122 грн. 25 коп.
Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.