ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/1101/20 Номер провадження 22-ц/814/2197/20Головуючий у 1-й інстанції Морозов В. Ю. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Бондаревська С.М., Чумак О.В.,

секретар Зеленська О.І.,

з участю представника ТОВ «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс» - адвоката Маслової О.С., представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Радченка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», в особі уповноваженого представника – адвоката Маслової Ольги Сергіївни,

на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 серпня 2020 року, постановлену суддею Морозовим В.Ю., за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценка Андрія Миколайовича, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності, припинення права приватної власності,

в с т а н о в и в:

05.08.2020 ОСОБА_1 разом із указаним позовом звернувся в суд із заявою про його забезпечення. У заяві просить:

-        накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2105031453102;

-        встановити заборону: вчиняти будь-які дії щодо розпорядження таким нерухомим майном, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо спірного об`єкту нерухомого майна; здійснювати дії зі вселення та/або проникнення та/або постановлення на реєстраційний облік третіх осіб у спірний житловий будинок з господарськими будівлями, а також виселення з нього зареєстрованих мешканців: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В обґрунтування підстав забезпечення позову посилається на протиправність набуття ТОВ «ФК «ІнтаймФінанс» права власності на предмет іпотеки та незаконність дій приватного нотаріуса щодо його відчуження на користь товариства, які становлять предмет спору.

Припускає можливість подальшого незаконного відчуження спірного майна на користь третіх осіб чи здійснення дій по виселенню зареєстрованих мешканців з будинку або вселення в нього інших осіб та вважає, що таке розпорядження спірним об`єктом нерухомості до вирішення заявлених позовних вимог по суті може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а тому його арешт та заборона вчиняти дії щодо розпорядження ним, будуть ефективними та співмірними засобами забезпечення позову, які не порушують принципів змагальності та процесуальної рівності сторін.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 06.08.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2105031453102.

Заборонено відповідним суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс» здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонено вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомого майна (житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомого майна (передання у заставу, іпотеку, здійснювати обмін, тощо) стосовно житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2105031453102.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс» та будь-яким третім особам здійснювати дії зі вселення та/або проникнення, та/або постановлення на реєстраційний облік третіх осіб у житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також виселення з нього мешканців, які є зареєстрованими: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за відсутності відповідного рішення суду, що набрало законної сили, з врегулювання такого спору.

       Ухвала міського суду вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову. Оскільки майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності на момент пред`явлення позову може бути ним відчужено, а його забезпечення, шляхом накладення арешту, є адекватним та таким, що співвідноситься з предметом позову, а тому є спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення. Підстави забезпечення збитків відповідача, які можуть бути спричинені арештом майна, - відсутні.

ТОВ «ФК «ІнтаймФінанс», в особі уповноваженого представника – адвоката Маслової О.С., подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу міського суду й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводить, що ТОВ «ФК «ІнтаймФінанс» правомірно, в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку», у червні 2020 року набуло право власності на іпотечне майно, накладення арешту на яке, порушує гарантовані ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України майнові права товариства щодо правомочностей власника розпоряджатись своєю власністю на свій розсуд незалежно від волі інших осіб.

Звертає увагу, що з моменту державної реєстрації права власності на спірний будинок за товариством, така нерухомість продовжує знаходитися у володінні та користуванні ОСОБА_1 , а заявлені ним вимоги позовної заяви та заяви про його забезпечення не містять вимог майнового характеру до відповідача ТОВ «ФК «ІнтаймФінанс», а також правових підстав скасування набуття останнім права власності на предмет іпотеки.

Доводить, що саме позивач допустив порушення умов іпотечного договору від 11.03.2008 №МБИ159-08-3/з (п.8.1.9 розділ 8) та норм чинного законодавства України, здійснивши реєстрацію ОСОБА_3 у спірному будинку після укладення іпотечного договору без згоди на це іпотекодержателя.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, оскільки ОСОБА_3 , згідно ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку», не наділений правом користування предметом іпотеки, а наявність самого факту реєстрації місця проживання малолітньої особи в квартирі після укладення договору іпотеки не може розцінюватися як обґрунтування відсутності можливості звернення на нього стягнення.

Посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.04.2019 по справі №753/2380/18-ц, доводить обов`язковість вжиття заходів зустрічного забезпечення, що є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком незалежно від майнового стану відповідача.

28.09.2020 ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують підстави забезпечення позову та зводяться до не згоди із позовними вимогами, а підстави зустрічного забезпечення позову недоведеними.

Заперечує твердження відповідача щодо відсутності вимог майнового характеру до ТОВ «ФК «ІнтаймФінанс», як підстави відмови у забезпеченні позову, та, доводить, що саме товариством порушено його право власності на нерухоме майно, чим фактично позбавлено єдиного житла. Обґрунтовуючи реальність ризиків відчуження предмету іпотеки відповідачем ТОВ «ФК «ІнтаймФінанс», посилається на характер діяльності фінансової установи.

У суді апеляційної інстанції адвокат Маслова О.С. підтримала доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні. Адвокат Радченко С.О. проти апеляційної скарги заперечив, доводив правомірність застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.08.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом та заявою про його забезпечення позову, в яких вважав незаконним факт реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», оскільки вказаний об`єкт нерухомості належить йому та дружині на праві власності та був переданий в іпотеку ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно іпотечного договору від 11.03.2008. Забезпечення свого позову просив шляхом накладення арешту на вказаний будинок та заборони здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо спірного об`єкту нерухомого майна, здійснювати будь-які дії щодо розпорядження таким нерухомим майном (передання у заставу, іпотеку, здійснювати обмін, тощо).

-        Крім того, просив встановити заборону здійснювати дії зі вселення та/або проникнення та/або постановлення на реєстраційний облік третіх осіб у спірний житловий будинок з господарськими будівлями, а також виселення з нього зареєстрованих мешканців: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за відсутності відповідного рішення суду, що набрало законної сили, з врегулювання такого спору./а.с.1-10/

При постановленні ухвали про задоволення заяви ОСОБА_1 та забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив із того, що такі заходи є адекватними та такими, що співвідносяться із предметом позову, а їх невжиття може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволенні позову через вірогідність відчуження спірного майна. Підстави зустрічного забезпечення позову, через відсутність матеріальних збитків, – відсутні.

Такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам процесуального закону.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, є одними із видів забезпечення позову, передбачених п.п.1,2,4 ч.1 ст.150 ЦПК України, застосування яких, відповідно до ч.3 наведеної норми, має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2020 по справі №381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 02.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій відносно предмета спору, які можуть у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, реалізація предмета спору чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо (аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 по справі №308/3824/16-ц).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як убачається із копій матеріалів справи №534/1101/20, ОСОБА_1 пов`язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову із спором щодо законності державної реєстрації переходу права власності на предмет іпотеки, набутий ТОВ «ФК «ІнтаймФінанс», в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку», шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.

Позивач, оспорюючи перереєстрацію права власності на іпотечний житловий будинок за відповідачем та відповідний запис у Державному реєстрі, не оспорює підстави набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Тому колегія суддів приходить до висновку, що застосовані судом заходи забезпеченнятакого позову у вигляді арешту об`єкту нерухомості та заборони вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, щодо такого майна, не є співмірними із предметом спору та не пов`язані з його вирішенням.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини по справах «Пантелеєнко проти України» та «Дорани проти Ірландії», засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Застосовані судом заходи забезпечення позову не відповідають конвенційному принципу мирного користування власністю (ст.1 Протоколу до Конвенції) та, з огляду на їх невідповідність предмету спору та відсутність фінансового відшкодування, як зустрічного забезпечення, становлять надмірне втручання у майнові права товариства щодо правомочностей власника розпоряджатись своєю власністю на свій розсуд незалежно від волі інших осіб.

Характер діяльності товариства, як фінансової установи, таких висновків не спростовує, а наведені позивачем у відзиві доводи є тотожними підставам забезпечення позову, а тому апеляційним судом відхиляються.

З огляду на викладене, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Питання щодо компенсації судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», пов`язаних з переглядом даної ухвали в сумі 2 102,00 грн., має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні рішення по суті спору та вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Керуючись ст.ст. 367,368, п.п.3.4 ч.1 ст.376, ст.ст. 381-384,389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнтаймФінанс», в особі уповноваженого представника – адвоката Маслової Ольги Сергіївни, - задовольнити.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 серпня 2020 року – скасувати.

Ухвалити новерішення,яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.10.2020.

Головуючий суддя                                                                Л.І. Пилипчук

Судді                                                                                С.М.Бондаревська

О.В. Чумак