Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2010 року Справа № 2а-6725/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ком’якович Г.М.
при секретарі –Мусієнко Л.О.
за участю представників:
позивача – Бейгул А.
відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: СПД ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, суд -
ВСТАНОВИВ:
Світловодська об’єднана податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в зв’язку з порушенням відповідачем чинного законодавства України про патентування, регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 було нараховано штрафні санкції в розмірі 3682 грн., які в добровільному порядку остання не бажає погашати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому просив врахувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року (справа №2а-7316/09/1170, за позовом СПД ОСОБА_1 до Світловодської ОДПІ про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій).
Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надавав, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток з поштовими повідомленнями за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції суду та підписом у зворотному повідомленні.
Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду судової справи, отже суд здійснив всіх заходів для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши доводи позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.
Згідно п.п.1, 6 ст.10 зазначеного Закону державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
З огляду на викладе, державну податкову інспекцію, слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.
Відповідно до ст.4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.
Отже, в розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим і підсудний Кіровоградському окружному адміністративному суду.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2009 року посадовими особами Світловодської ОДПІ на підставі направлень № 000635 від 31.12.2008 року та №000636 від 31.12.2008 р.(а.с. 59,60) проведено перевірку підприємницької діяльності ОСОБА_1 за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазині-кафе, розташованому у с.Подорожнє, Світловодського району, Кіровоградської області, вул. Колгоспна,6.
За наслідками перевірки складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 05.01.2009року (а.с. 6-13).
Під час перевірки, встановлено порушення п.1,2,3,9,13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст..18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які зафіксовані в акті перевірки:
- проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів;
- видача розрахункового документу на неповну суму вартості проданих товарів;
- невірне зазначення в РРО часу фактичного проведення операції при продажу товарів;
- не зберігання фіскальних чеків в КОРО;
- невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО;
- реалізація коньяку за ціною нижчою допустимої мінімальної ціни.
В акті зазначено, що перевірка проводилася в присутності відповідача, яка з актом ознайомилася, один екземпляр акту отримала та його підписала ( а. с. 9).
На підставі акту перевірки винесено два рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- від 19.01.2009 року №46910/2300 за порушення ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»застосовано штрафні санкції в сумі 1000 грн. (а. с. 14-15);
- від 19.01.2009 року 0000012300 за порушення п.1,2,3,9,13 ст.3 Закону України про РРО
Зазначені рішення податкового органу про застосування до відповідача штрафних санкцій в судовому порядку оскаржувалися, внаслідок чого судом прийнято постанову у справі №2а-7316/09/1170, за позовом СПД ОСОБА_1 до Світловодської ОДПІ про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, якою позовні вимоги задоволено частково, зокрема скасовано рішення від 19.01.2009 року 0000012300 в частині штрафних санкцій, зокрема в сумі 340,00 грн.. Зазначена постанова сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили, про що підтвердила в судовому засіданні представник позивача.
Відповідно до ст.8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України, крім інших, здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
На підставі наведених норм та досліджених обставин справи, Світловодська ОДПІ є уповноваженим органом для здійснення перевірки порядку проведення розрахунків зі споживачами, має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету суми недоїмки, пені у випадках та розмірі, передбачених законодавством.
Статтею 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (надалі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012300 від 19.01.2009 р., до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 2 682,00 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.4,72), зокрема:
1) 132,65 x5 = 663,25 грн., за порушення п.1,2 ст.3 Закону України про РРО, згідно ст. 17 даного Закону в п’ятикратному розмірі від суми реалізації без РРО;
2)17 грн.x 20 = 340 грн., за порушення п. 3 ст. 3 Закону України про РРО, згідно ст.17 даного Закону в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за недодержання фіскального режиму роботи РРО;
3) 17 грн.x 20 = 340 грн., за порушення п.9 ст. 3 Закону України про РРО, згідно ст.17 даного Закону в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за не зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків;
4) 400,40 –132,65 x 5 = 1338, 75 грн., за порушення п.13 ст. 3 Закону України про РРО, згідно ст.17 даного Закону в п’ятикратному розмірі від суми невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків в сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
За порушення вимог ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; (пункт 1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III);
2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій (пункт 2 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III);
3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну (пункт 3 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III);
4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (пункт 4 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III);
Згідно постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду (справа №2а-7316/09/1170, за позовом СПД ОСОБА_1 до Світловодської ОДПІ про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій) рішення Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій №0000012300 від 19.01.2009 р. в розмірі 2682,00 грн. в частині штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. було визнано протиправним та скасовано, в зв’язку з наступними обставинами.
Так, під час розгляду справи №2а-7316/09/1170 представник СПД ОСОБА_1 підтвердив факт незбереження фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій, про що вказано і в пояснювальній записці ОСОБА_1 від 05.01.2009 р., оскільки книга ОРО знаходилась на відповідній реєстрації у податкового органу, а тому вклеювання чеків до неї та їх зберігання саме в книзі виявилося неможливим.
Як вбачається із матеріалів справи, книгу ОРО відповідачем на реєстрацію до Світловодської ОДПІ подано 29 грудня 2008 року, перевірку проведено 05 січня 2009 року. При цьому представник Світловодської ОДПІ наголосив на неможливості належної реєстрації такої книги в шестиденний строк через новорічні свята протягом цього періоду.
Відповідно до п. 4 ст. 17 у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовується штрафна санкція в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що чинне на момент перевірки законодавство не давало права суб’єкту підприємницької діяльності в зв’язку з тимчасовою відсутністю книги ОРО зберігати фіскальні звітні чеки в іншому місці, а також враховуючи арифметичну правильність обчислення розміру штрафної санкції в сумі 340 грн. (17 грн. х 20), суд вважає позовні вимоги про стягнення штрафної санкції за рішенням №0000012300 від 19.01.2009 р. в частині 340,00 таким, що не підлягає задоволенню (тобто порушення п.9 ст.3 Закону України про РРО).
Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фіскальний режим роботи –режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій. Фіскальні функції –здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Матеріалами справи встановлено, що РРО ОСОБА_1 виконував усі фіскальні функції, передбачені ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відтак задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафної санкції в розмірі 340, 00 грн. як зазначено вище не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні також встановлено факт невидачі розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції в зв’язку з наступним.
Відповідно до висновків акту перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (надання послуг) від 05.01.2009 р. (а.с.45), особою, що здійснює розрахункові операції було отримано 300,00 грн. та реалізовано товар на загальну суму 99,42грн. Продавцем було видано розрахунковий документ на суму 61,10 грн. На суму 38,32 грн. (99,42 грн. –61,10 грн.) чек не видано.
Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Таким чином, податковим органом вірно визначено Рєпкіній В.Д. штраф в розмірі 191,60 грн. (38,32 грн. х 5), а тому позовні вимоги про стягнення штрафної санкції за рішенням №0000012300 від 19.01.2009 р. в сумі 191,60 грн. підлягають задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, перевіркою було виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Відповідно до денного звіту від 05.01.2009 р. 12:47 (а.с.47) в касі знаходилось 63,60 грн. Як встановлено зі змісту розписки, складеної 05.01.2009 року ОСОБА_1 (а.с.47), на місці проведення розрахунків знаходилось 464 грн., кошти, що не стосуються підприємницької діяльності позивача, у вказаній сумі не знаходились.
Відповідно до 9.7. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України 01.12.2000 року № 614, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься СПД протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача".
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»місце проведення розрахунків –місце де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Факт вчинення позивачем порушень передбачених п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 400,40 грн. (464,00 грн. –63,60 грн.) в судовому засіданні представником позивача доведено в повному обсязі.
Згідно ст. 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Отже, відповідачем правильно обраховано фінансову санкцію за вказане порушення в розмірі 1 810,40 грн. (400,40 грн. х 5), а тому позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в частині 1 810,40 грн. також підлягають задоволенню.
Отже, загальна сума заборгованості по рішенню №0000012300 від 19.01.2009 р. складає –2342 грн. (2682 грн. (сума штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням –рішенням №0000012300 від 19.01.2009 р.) - 340 грн. (скасовано за рішенням суду)).
Таким чином, суд погоджується з висновком позивача про наявність згаданих порушень законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій з боку СПД ОСОБА_1, з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року.
У відповідності до ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Відповідно до акту перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (надання послуг) від 05.01.2009 р. (а.с.10-11) продавцем магазину, розташованого в АДРЕСА_1 –ОСОБА_2 було реалізовано коньяк «Сімферопольський»за 23,00 грн., що підтверджується також фіскальним чеком від 05.01.2009 р.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва»від 30.10.2008 р. №597 встановлено, що мінімальна роздрібна ціна коньяку три зірочки за 1 літр 100%-го спирту становить 125 грн. Причому мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, коньяку три зірочки, коньяку чотири зірочки, коньяку п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків.
В судовому засіданні встановлено, що мінімальна роздрібна ціна на коньяк три зірочки на момент перевірки становила 25,00 грн., що не заперечувалось сторонами.
Таким, чином суд приходить до висновку, що Світловодською ОДПІ позивачу вірно обраховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 000,00 грн. у відповідності до рішення про застосування фінансових санкцій від 19.01.2009 року № 469/10/2300 (а.с.14).
Враховуючи те, що відповідачем проведено розрахункові операції на неповну суму вартості проданих товарів; видано розрахунковий документу на неповну суму вартості проданих товарів; невірно зазначено в РРО часу фактичного проведення операції при продажу товарів; допущено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а також, здійснено роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами нижчими від встановлених оптово-відпускних та роздрібних цін на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби, суд погоджується з висновком позивача про наявність порушень, з боку фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 п.п.1,2,3,13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.18 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та застосуванням до нього фінансових санкцій в сумі 3342,00 грн..
Враховуючи, що згідно ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність накладених санкцій та заявленого позову.
Відповідно до п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р.№7-93 Світловодська ОДПІ звільняється від сплати державного мита.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Зважаючи на викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов –задовольнити частково.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ід.код –НОМЕР_1) заборгованість в сумі 3342 (три тисячі триста сорок дві) грн. на користь Світловодської ОДПІ (код платежу бюджетної класифікації –21080900,рахунок –30311 151 047 003 91, отримувач –Світловлдське УДК, інд. код –232 314 32, банк ГУДК в Кіровоградській області, МФО-823016).
3. Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 квітня 2010 року.
Суддя Г.М. Ком’якович