Справа № 22ц-144/2008
Категорія: 42
Головуючий у 1- інст.: Кобзар В.М.
Доповідач: Монастирецький Д.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Зубарєвої К.П.,
суддів: Мойсюка М. І., Монастирецького Д.І.,
при секретарі: Жовнір 0.3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2007 року по справі за позовом релігійної громади УГКЦ села Стронятин Жовківського району Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: УПЦ КП села Стронятин Жовківського району Львівської області, Жовківська районна державна адміністрація, сільська рада села Надичів Жовківського району Львівської області, опікунська рада Надичівської сільської ради, про усунення перешкод в користуванні будинком та виселення, -
встановила:
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено. Зобов»язано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 не чинити релігійній громаді УГКЦ села Стронятин Жовківського району Львівської області перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 з їхніми неповнолітніми дітьми - ОСОБА_8, 1997 року народження, ОСОБА_9, 1999 року народження, ОСОБА_7, ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 - 16 (шістнадцять) гривень судових витрат в користь релігійної громади УГКЦ села Стронятин Жовківського району Львівської області.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на вказане рішення апеляційну скаргу, в якій вказує, що таке прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Позовна вимога щодо виселення не повинна була розглядатися судом, оскільки рішенням Жовківського районного суду від 21.12.2005 року між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав відмовлено в задоволенні позову. Зазначене рішення було переглянуте в апеляційному порядку та залишене без змін. Тому районному суду слід було закрити провадження у справі згідно ч. 2 ст. 205 ЦПК України.
Також районним судом не взято до уваги ст. 109 ЖК України, згідно якої виселення із займаного приміщення допускається лише з підстав, установлених законом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, яке повинно бути зазначено в рішенні суду.
Крім того, суд лишив поза увагою доводи представника опікунської ради Надичівської сільської ради про те, що на його і дружини утриманні є двоє неповнолітніх дітей та іншого житла у них немає.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження в даній справі.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення міського суду скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до чч. 1, 2, 3 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 307 ЦПК України апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимо г.
Задовольняючи позов про усунення перешкод у користуванні будинком АДРЕСА_1 та виселення відповідачів з нього, районний суд виходив з того, що відповідачі без відповідної правової підстави заволоділи майном позивачів і чинять перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном.
Однак погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
При ухваленні даного рішення районний суд не врахував, що не є підставою для виселення відповідачів сам факт переходу права власності на будинок до релігійної громади УГКЦ села Стронятин Жовківського району Львівської області, адже їх право користування жилим приміщенням урегульовано житловим законодавством і зокрема ч. 3 ст. 9 ЖК України, згідно якої ніхто не може біти виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно чч. 1, 2, 3 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21 грудня 2005 року у справі за позовом релігійної громади УГКЦ села Стронятин Жовківського району Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, релігійної громади УПЦ КП села Стронятин Жовківського району, Надичівської сульської ради Жовківського району, опікунська рада Надичівської сільської ради, третьої особи на стороні відповідача Жовківської районної державної адміністрації про визнання права власності на житловий будинок та виселення, в позові про виселення відповідачів відмовлено за недоведеністю позовних вимо г.
В обгрунтування? такого рішення районний суд посилався на те, що з 1989 року будинок-плебанія рахується за релігійною громадою с Стронятин, де зареєстрований і проживає по даний час священник УПЦ КП ОСОБА_1 разом з дружиною і дітьми. В частині плебанії приблизно з 1992 року по сьогоднішній день проводить Богослужіння громада УПЦ КП села Стронятин, священником якої являється ОСОБА_1. Суд також прийшов до переконання, що у виселенні відповідачів слід відмовити, так як позивач не довів обставин, передбачених статтями 108, 109 ЖК України, встановлених законом для виселення із займаного жилого приміщення (а.с. 8-9).
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 квітня 2006 року вказане рішення суду залишено без змін (а.с. 10-11).
З довідки Надичівської сільради Жовківського району Львівської області видно, що ОСОБА_1 проживає в будинку-плебанії з 1989 року по АДРЕСА_1 разом з дружиною та чотирма дітьми, двоє з яких неповнолітні (а.с. 22).
З повідомлення цієї ж сільради вбачається, що в селі Нове Село Жовківіського району по вулиці Зелена знаходиться будівля плебанії. На даний час х/г цієї будівлі знаходиться на балансі сільської ради і використовується під фельдшерсько-акушерський пункт, інша ‘/г цієї будівлі на даний час потребує ремонту (а.с. 25).
З Статуту та Свідоцтва про реєстрацію Статуту релігійної громади від 1991 року видно, що в селі Стронятин наявна релігійна громада (УАПЦ) УПЦ КП (а.с. 52-58).
Колегія суддів встановила, таке знайшло своє підтвердження в суді першої інстанції, що житлові умови відповідачів за період з часу ухвалення попереднього рішення суду від 21 грудня 2005 року до ухвалення 09 серпня 2007 року оскаржуваного рішення - не змінилися, а тому підстав для усунення перешкод шляхом виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 на даний час немає.
Отже в позові релігійної громади УГКЦ села Стронятин Жовківського району Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, треті особи: УПЦ КП села Стронятин Жовківського району Львівської області, Жовківська районна державна адміністрація, сільська рада села Надичів Жовківського району Львівської області, опікунська рада Надичівської сільської ради, про усунення перешкод в користуванні будинком та виселення слід відмовити.
У зв»язку з наведеним, рішення суду підлягає скасуванню відповідно ст. 309 пп. 3, 4 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог релігійної громади УГКЦ.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, пп. 3, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2007 року
скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
В позові релігійної громади УГКЦ села Стронятин Жовківського району Львівської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, треті особи: УПЦ КП села Стронятин Жовківського району Львівської області, Жовківська районна державна адміністрація, сільська рада села Надичів Жовківського району Львівської області, опікунська рада Надичівської сільської ради, про усунення перешкод в користуванні будинком та виселення - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.