У Х В А Л А

6 жовтня 2020 року місто Київ

справа № 355/340/17

апеляційне провадження № 22-ц/824/10907/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Баришівська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на Ѕ частку житлового будинку, визнання незаконним судового рішення,

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 , яка за життя, 24 вересня 2009 року, склала заповіт відповідно до якого заповіла все своє майно дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у рівних частках. 4 листопада 2015 року позивач подала письмову заяву до Баришівської районної державної нотаріальної контори про те, що приймає спадщину після смерті матері.

10 вересня 2016 року, приїхавши до будинку матері, розташованого по АДРЕСА_1 , вона зустріла там племінника - ОСОБА_6 , який в агресивній формі заявив, що він став єдиним власником будинку.

21 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, де їй в усній формі повідомили, що за життя її мати подарувала 1/2 частину спадкового будинку ОСОБА_5 , а дружина її сина - ОСОБА_1 стала власником іншої половини будинку на підставі рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 3 грудня 2013 року у цивільній справі № 2-1425/13-ц, право власності на який зареєструвала 22 липня 2016 року.

Позивач зазначала, що рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 3 грудня 2013 року, на її переконання, є підробленим та незаконним, оскільки згідно листа виконуючого обов`язки голови Дзержинського міського суду Донецької області Нємиш Н. В. на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень інформації про оприлюднення рішення суду не знайдено. Крім того, на жодному аркуші судового рішення немає електронного цифрового підпису головуючого судді та штрих-коду, загальна площа спірного житлового будинку, вказана у рішенні суду, не відповідає його дійсній площі.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила суд: визнати незаконною державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку з

відповідною частиною господарських будівель і споруд, який знаходиться по АДРЕСА_1 ; зобов`язати відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину вказаного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд; визнати протиправним та незаконним рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 3 грудня 2013 року у справі №2-1425/13-ц.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконною державну реєстрацію права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , проведену державним реєстратором виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Савченко А.О. Зобов`язано відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . У решті позову відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2018 року в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на Ѕ частку житлового будинку скасовано та відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з указаним рішенням ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржене судове рішення й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Баришівська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частку житлового будинку скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

6 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_3 померла.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засідання підтримав заяву про закриття провадження у справі.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явилися, проте їх неявка не перешкоджає вирішенню питання щодо закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі міського типу Баришівка Баришівського району Київської області, про що Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис № 487 від 18 вересня 2020 року (том 3 а.с. 13).

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі наведений у статті 255 ЦПК України.

Так, пунктом 7 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Смерть сторони у справі про визнання незаконною державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке являється спадковою масою, не може розглядатись як підстава для закриття провадження у справі за наявності інших заінтересованих осіб, що є правонаступниками у майнових правовідносинах, з якими пов`язана вирішувана справа.

Оскільки вирішення даної справи по суті породжує правові наслідки для сторін, зокрема щодо спадкування після померлої ОСОБА_4 , колегія суддів вважає, що правонаступництво у даній справі допускається.

Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. У такому випадку провадження у справі зупиняється до залучення до участі у справі правонаступників.

Ураховуючи викладене, заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження не підлягає задоволенню, натомість апеляційне провадження у цій справі підлягає зупиненню до залучення у справі правонаступників ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 251, 253, 260, 261, 367, 374, 377 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі відмовити.

Апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської

області, Баришівська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на Ѕ частку житлового будинку, визнання незаконним судового рішення, зупинити до залучення у справі правонаступників ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Судді: