Справа № 2-239/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2009 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого  судді  Мірошніченко Л.Є.

При секретарі    Колоколової Т.С.

За участю позивача   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася позивачка с заявою про розподіл спільного майна подружжя, обгрунтував свої вимоги тим, що з 01 серпня 2003 року по 27 червня 2008 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі. Від шлюбу має трьох неповнолітніх дітей, що мешкають з нею. Під час шлюбу, на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2005 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Спов"янського міського нотаріального округу ОСОБА_3, вони придбали нерухоме майно - одноповерховий житловий будинок № 28 по вул. Ворошилова м. Слов'янська Донецької області. Відповідно до довідки КП "БТІ" м. Слов'янська зазначений будинок належить відповідачу, оскільки при укладанні угоди, він був зазначений як покупець. Вважає, що відповідно до ст. 60 СК України зазначена квартира належить їм обом, як подружжю, на праві спільної сумісної власності, але згідно з ч. 2 та 3 ст. 70 СК України та п.2 ч. 2 ст. 372 ЦК України, вважає, що суд повинен відступити від рівності часток, оскільки відповідач фактично ніколи не турбувався про матеріальне забезпечення сім'ї, ніде не працював і не працює, не несе витрати по утриманню житлового будинку, оплаті комунальних платежів і цей тягар лежить на ній. Крім того, діти повністю знаходяться на її утриманні, оскільки відповідач має велику заборгованість по сплаті аліментів. Тому ставить питання про розподіл спального майна в саме, відступивши від рівності часток, визнавши за нею право власності на 3\4 частини будинку, а за відповідачем - 1\4 частину будинку.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала свої вимоги, навівши доводи, аналогічні вказаним у позовній заяві, просила визнати за нею право аласності на 3\4 частину спірного будинку № 28 по вул. Ворошилова м. Слов'янська.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з"явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, тому суд вважає що справу можливо розглянути у відсутності відповідача в порядку ст. 169 ЦПК України.

Суд, заслухавши думку позивачки, дослідивши матеріали справи, пояснення свідка, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, що сторони перебували у шлюбі з 01 серпня 2003 року по 27 червня 2008 року (а.с. 17).

22.08.2005 року був укладений договір купівлі-продажу приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 1831, між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, згідно якого останній став власником будинку, що розташований за адресою вул. Ворошилова, № 28 м. Слов'янська (а.с. 8-10), та зареєстрований у КП "БТІ" м. Слов'янська (а.с. 11).

Стаття 60 Сімейного Кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Згідно зі ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ч. 2 ст. 70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витратив його на шкоду інтересам сім'ї.

В судовому засіданні позивачка зазначила, що відповідач зловживає спиртними напоями, ніде не працює, не дбає про матеріальний стан сім'ї. Разом з тим, суду надала розрахункову книжку за електроенергію, з якої вбачається, що оплати виконував з 2006 року по 03.2008 року -ОСОБА_2, що підтверджується квитанціями, де платником зазначений саме він. Надана позивачкою суду довідка про те, що ОСОБА_2 на обліку у Слов»янському міському центрі зайнятості не перебуває, не може бути підтвердженням того, що відповідач не працює, оскільки таких відомостей позивачка суду не надала. Наявність заборгованості по сплаті аліментів, суд не може розцінити як достатній доказ, для того, щоб відступити від засади рівності часток.

У відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи докази, досліджені у судовому засіданні, виходячи з принципу їх допустимості та належності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, визнавши за позивачкою право власності на 1\2 частину будинку, не відступаючи від рівності часток, оскільки позивачка не надала суду доказів, що підтверджували б той факт, що ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, або витратив його на шкоду інтересам сім'ї, або наявність інших обставин, які б давали підстави відступити від засади рівності часток подружжя згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК України.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає, що вимоги в цій частині піддягають задоволенню. Згідно зі ст. 88 ЦПК України: "Стороні на користь якої постановлене рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати". В суді знайшло документальне підтвердження судових витрат: державного мита - 396 грн. 43 коп. (а.с. 1), інформаційно-технічний збір - 30 грн. (а.с. 2), тому вимоги обгрунтовані.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 325, 368 ЦК України, ст. ст. 60, 69, 70 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику розгляду судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя",

суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок, що розташований за адресою вул. Ворошилова, № 28 м. Слов'янська.

Визнати за кожним із співвласників - ОСОБА_1 та ОСОБА_1

ОСОБА_5 право власності на 1\2 частину будинку, що розташований за адресою вул. Ворошилова, № 28 м. Слов'янська Донецької області.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Володимирівни судові витрати: судовий збір в сумі 396 грн. 43 коп. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.