Справа № 686/18281/19

Провадження № 2/686/3041/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            30 вересня 2020р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді – Продана Б.Г., при секретарі – Боднар А.П., за участю позивача – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

       09 липня 2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного антикорупційного бюро України, управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва та просить стягнути з державного бюджету України через Казначейську службу на його користь один мільйон гривень моральної шкоди завданої посадовими особами НАБУ - начальником відділу по роботі зі свідками та заявниками ОСОБА_2 ; та заступником директора НАБУ ОСОБА_3 , злочинними незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю на протязі років, шляхом навмисного невнесення до ЄРДР його заяв і зокрема заяви від 6 грудня 2017 року про злочини колишнього керівництва держави, силових відомств, судів та вожаків олігархічних кланів, щоб прикрити їх злочини скоєні проти українського народу - зради, розкрадання держави, соціального знищення народу; порушення прав мільйонів дітей ВВ війни, фахівців в галузі права; прикриття злочинів колишнього президента України ОСОБА_4 , його наруги над українським народом - публічним невизнанням голодомору в 32-33 роках геноцидом українського народу, знищення мільйонів людей сталінським режимом; прикриття замовників (з верхів влади) вбивств сотень журналістів, активістів, в тому числі журналістів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , активістів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та переслідування працівниками спецслужб по замовленню НАБУ і тих злочинців, кого вони прикривають, шляхом регулярних погроз, побиття, замахів на його життя, які прикриваються місцевою поліцією, прокуратурою. Позивач зазначає, що саме цими злочинними діями НАБУ піддало його повній дискримінації, психологічному і фізичному гнобленню, чим завдано ОСОБА_1 непоправну моральну шкоду. У зв`язку із наведеним позивач звернувся до суду.

       В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у ньому, просить задоволити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, проти позову заперечили, надали відзив на позов.

09.07.2019 року справа надійшла в провадження судді Логінової С.М.

29.07.2019 позивачем заявлено відвід судді Логіновій С.М., в задоволенні заяви відмовлено.

07.08.2019 року відкрито провадження по справі.

11.09.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов.

13.09.2019 року суддею Логіновою С.М. задоволено заяву про самовідвід.

17.09.2019 року шляхом повторного авторозподілу справу передано судді Карплюку О.І.

22.10.2019 року позивачем заявлено відвід судді Карплюку О.І., заява задоволена.

23.10.2019 року шляхом повторного авторозподілу справу передано судді Продану Б.Г.

25.10.2019 року суддею ОСОБА_9 прийнято справу до свого провадження.

28.10.2019 року справу залишено без руху, запропоновано позивачу у встановлений термін усунути недоліки позовної заяви.

07.11.2019 року позивачем подано заяву на виконання ухвали від 28.10.2019 року.

26.11.2019 року позовна заява залишена без розгляду у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про усунення недоліків.

12.12.2019 року позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 26.11.2019 року.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25.03.2020 року, апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 26.11.2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

14.04.2020 року призначено підготовче засідання.

27.04.2020 року, справу призначено до розгляду по суті.

04.05.2020 року представником Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі подано заяву про заміну неналежного відповідача.

13.05.2020 року від Національного антикорупційного бюро України надійшові відзив на позов.

20.08.2020 року позивачем заявлено відвід судді Продану Б.Г., який вирішено встановленому законом порядку.

11.09.2020 року позивачем подано скаргу на бездіяльність судді Продана Б.Г., у задоволенні якої позивачу відмовлено у зв`язку із тим, що вимоги скарги є втручанням у здійснення правосуддя.

25.09.2020 року та 30.09.2020 року позивачем неодноразово заявлялись заяви про відвід судді Продану Б.Г., у задоволенні яких судом відмовлено.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Судом встановлено, що ОСОБА_1 позовні вимоги обгрунтовує спричиненням Національним бюро йому реальної шкоди внаслідок, зокрема невиконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Фоміна В.А. від 23.05.2018 у справі № 760/770/18 щодо зоов`язання уповноважених осіб Національного бюро внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_10 06.12.2018.

При цьому ОСОБА_1 , обгрунтовуючи позовні вимоги, посилається, зокрема, на норми статей 23. 1173. 1174 ЦК України.

Так згідно з ч. 2 сг. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1 167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній і або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

       Частиною 1 ст. 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК України, визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування. прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні рим і пального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених і законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується: в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1)        постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, і незаконною накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи і громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з ї незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначає Верховний Суд України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші підстави, що мають значення для вирішення спору.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про протиправність дій чи бездіяльності Національного бюро, що підтверджується листами Національного бюро від 22.03.2016 № 11-188/7828. від 15.12.2017 № 111-188/46674. від 06.09.2016 № 11-209/31075. Від 15.01.2018        № 03/1-188/1959, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Фоміна В.А. від 23.05.2018 у справі № 760/770/18, а також ухвалами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та листами правоохоронних органів, що призвело до заподіяння моральної шкоди позивачу.

При цьому позивачем не надано суду доказів, що свідчать про протиправність дій та бездіяльності Національного бюро, пов`язаних з виконанням судових рішень, а також і будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачу внаслідок невиконання Національним бюро судового рішення завдано моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру.

Так, посилання позивача на листи-відповіді Національного бюро, жодним чином не свідчать про протиправність дії чи бездіяльності відповідача. Вказаними документами підтверджується лише розгляд заяв та інших звернень позивача, які перебували на розгляді у Національному бюро.

Посилання позивача на повідомлення інших правоохоронних органів та ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області також жодним чином не підтверджують обставин завдання Національним бюро позивачу моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд в постанові від 30.01.2019 при розгляді справи № 199/1478/17 дійшов висновків, що сам факт зобов`язання ухвалою суду внести відповідні відомості до ЄРДР не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені. Лише незгода позивача з прийнятими працівниками органів прокуратури процесуальними рішеннями, які були ним оскаржені в передбаченому КПК порядку, не свідчать нро наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження. Таким чином, судами не встановлено дій з боку прокуратури, які давали б правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування йому моральної шкоди на підставі статей 1173, 1174. 1176 ЦК України.

Слід звернути увагу і на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.11.2019 у справі № 641/2198/17, учасником якої є Національне бюро: «Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, зокрема позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою НАБУ та моральною шкодою. Доводи

позивача зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, які приймалися посадовими особами НАБУ у кримінальному провадженні, натомість у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення його особистих немайнових чи процесуальних прав, завдання шкоди його здоров`ю та душевних страждань, а отже заподіяння йому внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди».

Таким чином, надані позивачем докази є неналежними, оскільки не стосуються предмета доказування, є недопустимими, оскільки не підтверджують ті обставини, що підлягають доведенню, а також є недостатніми, оскільки у своїй сукупності не дають змоги дійти висновку про спричинення моральної шкоди позивачу з боку відповідачів.

Також позивачем не обгрунтовано за допомогою належних, достовірних та допустимих доказів, які саме негативні наслідки настали для нього внаслідок нібито виконання судового рішення, ухваленого за результатами розгляду його скарги.

Отже, позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували наявність реальної шкоди, протиправнісгь діяння Національного бюро, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями та вини Національного бюро в її заподіянні.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява є безпідставною та необгрунтованою, а викладені в ній обставини не знайшли свого підтвердження під час слухання справи.

Керуюючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва про стягнення моральної шкоди в сумі один мільйон грн. - залишити без задоволення.

       На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

       Суддя:

Позивач: ОСОБА_1 . АДРЕСА_1 . ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Національне антикорупційне бюро України. м. Київ, вул.. В.Сурикова 3.

Відповідач: Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва. м. Київ, вул. Гарматна 34.

Повний текст рішення суду виготовлено 08.10.2020 року.