532/1723/20

2/532/641/2020

Ухвала

Іменем України

08 жовтня 2020 р.                                                        м. Кобеляки

              Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді – Назарьової Л. В.,

з участю секетаря судового засідання – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та бездіяльності працівників Кобеляцької міської ради та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

Встановив:

17 вересня 2020 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_2 до Кобеляцької міської ради Полтавської області про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі 40000 грн.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 08.10.2020 року.

В позовній заяві позивач зазначає, що 18 червня 2020 року в Кобеляцьку міську раду Полтавської області ним подано заяву про надання йому матеріальної допомоги. 20 липня 2020 року він отримав повідомлення про те, що подана ним заява буде розглянута. 06 серпня 2020 року ОСОБА_2 отримав відповідь про те, що його заява розглянута та у виплаті допомоги йому відмовлено в зв`язку з тим, що до заяви додано не весь необхідний пакет документів. Враховуючи вище викладене, позивач прохає суд визнати дії працівників Кобеляцької міської ради незаконними, які виразились в тому, що вони завчасно не повідомили про необхідність подання додаткових документів, що призвело до відмови в наданні допомоги. Крім цього, позивач вважає, що такою бездіяльність посадових осіб Кобеляцької міської ради йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 10000 грн та моральну шкоду, яку він оцінює в 30000 грн, а тому прохає стягнути з Кобеляцької міської ради завдану йому шкоду.

Із наданого суду відзиву на позовну заяву вбачається, що заява ОСОБА_2 прийнята та зареєстрована згідно вимог ЗУ «Про звернення громадян», а потім розглянута виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради Полтавської області.

Позивач, ОСОБА_2 та його представник, ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача, Кобеляцької міської ради Полтавської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Кобеляцького відділення казначейської служби України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо інший порядок їх розгляду не передбачено законом.

При визначенні предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про: визнання неправомірними дій посадових осіб Кобеляцької міської ради при виконанні ними своїх посадових обов`язків, тобто владних управлінських функцій, а також стягнення шкоди, яка завдана внаслідок таких дій (бездіяльності).

Як вбачається з позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду висловленої у постанові від 05 вересня 2019 року в справі №686/6775/18, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Як передбачено ч.1 ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до  п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема:  хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із  виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або  хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст. 5 КАСУ).

Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, законодавець установив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав і свобод фізичних та юридичних осіб за допомогою процесуального закону.

З огляду на вказане вище, враховуючи характер спірних правовідносин, суб`єктний склад учасників справи, вважаю, що даний спір є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. На думку суду, правовідносини спрямовані на захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень та стосуються оскарження дій останнього.

За приписами ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначено у статті 20 КАС України. 

Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає, що в даному випадку така категорія справи підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і підсудна окружному адміністративному суду, як місцевому адміністративному суду.

Стаття 255 ЦПК України передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі. Зокрема, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ваховуючи  вище  викладене,  суд  вважає,  що  позовну   заяву ОСОБА_2 слід розгядати за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження по справі слід закрити.

Крім того, враховуючи положення ст.256 ЦПК України, позивачу слід роз`яснити право звернення за даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Полтавського окружного адміністративного суду.

Керуючись  статтями 4, 5, 19, 247,255,256,260,261 ЦПК України, суд,

Постановив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та бездіяльності працівників Кобеляцької міської ради та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_2 розяснюється, що він має право звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду або через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. 

Суддя