Ухвала

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 201/13949/15-ц

провадження № 61-16127св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним пункту договору, визнання дій неправомірними, визнання розірвання договору недійсним та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними пункт 1.1.2.9. актуальних станом на 29 серпня

2013 року умов та правил надання банківських послуг

у ПАТ КБ «ПриватБанк», пункт 1.1.2.1.9 актуальних станом на 16 січня

2015 року умов та правил надання банківських послуг

у ПАТ КБ «ПриватБанк» та пункт 1.1.2.1.11 актуальних станом на 17 квітня 2015 року умов та правил надання банківських послуг

у ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо обов`язку клієнта у разі виникнення заборгованості держателя по картковому рахунку в результаті технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках погасити її протягом

30 днів з моменту виникнення.

Визнано недійсним розірвання договору від 29 серпня 2013 року

№ SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.»

за ініціативою ПАТ КБ «ПриватБанк».

Стягнуто із ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 залишок вкладу за договором № SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс

на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року у розмірі 16 096,57 доларів США

з можливістю конвертації цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.

Стягнуто із ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 відсотки

за договором від 29 серпня 2013 року № SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» у розмірі 6 108,32 доларів США з можливістю конвертації цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу,

з яких: за період з 09 квітня 2015 року по 01 вересня 2015 року -

1 041,18 доларів США, за період з 02 вересня 2015 року по 16 червня

2017 року - 4 772,05 доларів США, за період з 17 червня 2017 року

по 15 серпня 2017 року - 295,09 доларів США.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 36 342,08 грн

у якості трьох відсотків річних за порушення грошового зобов`язання

із повернення вкладу за договором № SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.» від 29 серпня 2013 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2017 року

в частині визнання недійсними пункту 1.1.2.9. актуальних станом

на 29 серпня 2013 року умов та правил надання банківських послуг

у ПАТ КБ «ПриватБанк», пункту 1.1.2.1.9 актуальних станом на 16 січня

2015 року умов та правил надання банківських послуг

у ПАТ КБ «ПриватБанку» та пункту 1.1.2.1.11 актуальних станом на 17 квітня 2015 року умов та правил надання банківських послуг

у ПАТ КБ «ПриватБанку» щодо обов`язку клієнта у разі виникнення заборгованості держателя по картковому рахунку в результаті технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках погасити її протягом

30 днів з моменту виникнення; в частині визнання недійсним розірвання договору № SAMDNWFD0070001800400 Вклад «Депозит Плюс на 12 мес.»

від 29 серпня 2013 року за ініціативою ПАТ КБ «ПриватБанк», - скасовано

та у скасованій частині ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У іншій оскаржуваній частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду,

АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог та у цій частині відмовити. У іншій частині судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає,

що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом

не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто

не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те,

що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцять статті 7, частиною одинадцять статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним пункту договору, визнання дій неправомірними, визнання розірвання договору недійсним та стягнення грошових коштів призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному

веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович