Справа № 189/762/20

2/189/397/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Лукінової К.С.

При секретарі - Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 24.09.1983 року. За час шлюбу вони з відповідачем надбали нерухоме майно - нежитловий будинок - сільськогосподарську споруду за адресою: АДРЕСА_1 , проте останнім часом з відповідачем почали виникати непорозуміння стосовно даного майна, оскільки відповідач вважає, що придбав це майно за особисті кошти. Посилаючись на ст.ст. 7, 71, 69, главу 8 СК України просила, з урахуванням уточнень позовних вимог від 06.10.2020 року визнати майно, а саме: сільськогосподарську будівлю - склад, за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 право власності на Ѕ частину сільськогосподарської будівлі - склад, за адресою: АДРЕСА_1 як на частку в спільній сумісній власності; визнати за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 право власності на Ѕ частину сільськогосподарської будівлі - склад, за адресою: АДРЕСА_1 як на частку в спільній сумісній власності.

Відповідач відзиву на позовну заяву не направив.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та зазначив, що спірне нерухоме майно під арештом не перебуває, відносно позивачки та відповідача будь-які арешти відсутні, крім сторін по справі на дане майно ніхто не претендує.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та зазначила суду, що вона та відповідач працювали в КСП «Прогрес». Після паювання майна цього КСП та його ліквідації їй та відповідачу припало наступне майно: спірна нежитлова будівля, культиватор та причіп. Відповідач всі документи оформив на себе, але вона бажає, щоб документи на її частку майна були оформлені на неї. Відповідач добровільно відмовляється від передачі їй цього майна. З 2005 року ніхто не претендував на це майно. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти позову та зазначив, що оскільки бажав відразу залишити це майно спільним з позивачкою дітям, то оформив його на себе.

В судове засідання 07.10.2020 року сторони та представник позивачки не з`явились, направивши заяви про розгляд справи в їх відсутності. Позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримують, відповідач позовні вимоги визнає.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу від 24.09.1983 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 24.09.1983 року (а.с. 6).

Згідно копії технічного паспорту на сільськогосподарську будівлю-склад, що розташована в АДРЕСА_1 , вона складається з сільськогосподарської будівлі-складу, навісів Б-1, В-1, паркану, хвірток № 2,3 та замощення (а.с. 7-9).

Згідно копії рішення виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області «Про уточнення поштової адреси об`єкта нерухомості колишнього КСП «Прогрес», будівлі-складу (колишнього кормоцеху) присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту), що було винесене на підставі заяви ОСОБА_2 (а.с. 31, 42).

Згідно копії акту прийому-передачі майнового паю від 10.01.2005 року в с. Январське, комісія співвласників «Прогрес» передали в рахунок майнового паю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 культиватор, причіп та кормоцех (а.с. 46).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - відносно майна по АДРЕСА_1 та відносно осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будь-які обтяження, заборони, арешти та іпотеки не виявлені (а.с. 47-55).

Згідно отриманої інформації на адвокатський запит, у КСП «Прогрес» відсутні правонаступники (а.с. 56-57,59).

Суд дійшов до висновку по необхідність задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61СК Українив становлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК Українивстановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола обєктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п. п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя`вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, враховуючи, що спірна нежитлова будівля набута сторонами за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та обставин, що мають істотне значення в ході розгляду справи не встановлено, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності - задовольнити.

Визнати майно, а саме: сільськогосподарську будівлю - склад, за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 право власності на Ѕ частину сільськогосподарської будівлі - склад, за адресою: АДРЕСА_1 як на частку в спільній сумісній власності.

Визнати за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 право власності на Ѕ частину сільськогосподарської будівлі - склад, за адресою: АДРЕСА_1 як на частку в спільній сумісній власності.

Судові витрати у вигляді понесеного судового збору в сумі 840,80 грн. стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.С. Лукінова

Справа № 189/762/20

2/189/397/20

07.10.2020