- Третя особа: Орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області
- позивач: Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради
- відповідач: Кобець Дмитро Михайлович
- відповідач: Кобець Наталія Сергіївна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 485/899/20
Провадження №2/485/374/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Яворського С.Й.,
секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідачів - адвоката Бусахіної Т.В.,
представника ООП Снігурівської РДА Мельник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,
встановив:
В липні 2020 року орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані слідуючими обставинами.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 року, дитину ОСОБА_4 було відібрано у відповідачів без позбавлення їх батьківських прав, за зловживання спиртними напоями. Згідно рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2019 року, дитину було повернуто батькам.
Наразі відповідачі продовжують зловживати спиртними напоями разом з громадянами, які відносяться до категорії неблагополучних, не працюють, живуть за рахунок державної соціальної допомоги на дітей та пенсії батька по інвалідності. Так, відповідачі перебувають на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з приводу хронічного алкоголізму. Батько ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом «розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження ЦНС» та є особою з інвалідністю ІІ групи.
При обстеженні умов проживання 01 червня та 08 липня 2020 року відповідачів було виявлено в стані сильного алкогольного сп`яніння, не задовільні санітарні норми, брудна постільна білизна, помешкання потребує провітрювання та прибирання, діти не доглянуті, брудні та голодні. На підставі чого, дітей було відібрано у батьків у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю та влаштовано до дитячого відділення Снігурівської ЦРЛ.
Позивач просить суд позбавити обох відповідачів батьківських прав відносно дітей, оскільки їх повернення є небезпечним для життя, здоров"я та морального виховання,та стягнути з них аліменти, згідно ст. 166, ст. 182, ст. 193 СК України, для перерахування на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, мотивом до застосування такого заходу до відповідачів як позбавлення батьківських прав назвала що відповідачі являються хронічними алкоголіками. Суду пояснила, що відповідачі постійно перебувають на обліку у міській раді як сім"я, де не створено належних умов для утримання, навчання та виховання дітей. Раніше донька ОСОБА_6 у відповідачів вже відбиралася на ґрунті пияцтва та була повернута за рішенням суду. Проте наразі відповідачі продовжують зловживати спиртними напоями доводячи себе до повного несвідомого стану, брудні, спілкуються з громадянами антисоціальної спрямованості, доглядом та вихованням дітей не займаються, в помешканні повна антисанітарія, продукти харчування наявні в дуже малій кількості, діти голодні, брудні та не доглянуті. За рішенням виконавчого комітету міської ради діти були негайно відібрані, у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю.
Відповідачі та представник відповідачів ОСОБА_7 в судовому засіданні у задоволенні позову просили відмовити. Відповідачі пояснили, що дійсно допускали негідну поведінку за вживання спиртного. Проте вони люблять своїх дітей та бажають їх повернути. Неодноразово відвідували їх у дитячих закладах. Вживають заходів до забезпечення дітей всім необхідним. Зокрема, пройшли курс лікування від алкогольної залежності, ОСОБА_2 працевлаштувалася, покращили житлові умови проживання.
Представник третьої особи ОСОБА_8 , враховуючи інтереси дітей вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача про позбавлення обох відповідачів батьківських прав.
Допитаний судом свідок ОСОБА_9 суду показав, що працює дільничним офіцером Снігурівського ВП ГУ НП в Миколаївській області. 01.06.2020 року в день захисту дітей, разом з ССД РДА розвозили дітям подарунки. Заїхали до сім`ї ОСОБА_10 . Двері відчинили діти. ОСОБА_2 лежала в кухні на підлозі в стані алкогольного сп`яніння, речі були розкидані, нічого не могла пояснити. Вийшов чоловік з ознаками алкогольного сп`яніння. В квартирі антисанітарія. ОСОБА_11 подзвонила в службу у справах дітей. Приїхали представники служби, дітей забрали. Баби в квартирі не було. В квартирі був повний безлад.
Допитана судом свідок ОСОБА_11 суду показала, що працює начальником ССД РДА. Останні роки сім`я знята з соціального супроводу. 01.06.2020 року відвідували сім`ю в день захисту дітей. Двері відкрила дитина. В квартирі був безлад. Була включена електроплита, лежали пожарені та сирі котлети. Мама дітей лежала не притомна в стані алкогольного сп`яніння. В хаті була антисанітарія. Бабусі не було. Дітей відібрали. До цього моменту нарікань на сім`ю не було. 03.06.2020 року уклали договір супроводу сім`ї. З 06.06.2020 по липень 2020 року два рази відвідували сім`ю, два рази були тверезі.
Допитана судом свідок ОСОБА_12 суду показала, що працює асистентом вчителя Снігурівської середньої загальноосвітньої школи №3. Є сусідкою відповідачів, проживає у квартирі над ними. Діти відповідачів завжди доглянуті. Відповідачів п`яними ніколи не бачила. Батьки водять дітей в садік. Мама з дітьми вчить букви і цифри. Батьки з дітьми часто гуляють. ОСОБА_2 часто вивішує постірані речі. Відповідачі займаються вихованням дітей. Криків, п`яних дебошів ніколи не чула.
Допитана судом свідок ОСОБА_13 суду показала, що є мамою відповідача ОСОБА_3 . Проживає разом з відповідачами. Діти завжди доглянуті. ОСОБА_14 дитина читає, знає на пам`ять ОСОБА_15 . Коли забирали дітей ОСОБА_16 спала. За годину проснулась і поїхала за дітьми. Відповідачі займаються дітьми.
Допитана судом свідок ОСОБА_17 , суду показала, що являється сусідкою відповідачів. За два роки не бачила відповідачів п`яними. Відповідач ОСОБА_18 ходить на роботу, коли вона на роботі, за дітьми доглядає бабуся. ОСОБА_19 в хаті завжди є. На столі завжди яблука, печеня. Діти чисті. Відповідачів п`яними ніколи не бачила. ОСОБА_16 кожен день стірає.
Допитана судом свідок ОСОБА_20 суду показала, що працює в секторі опіки, піклування та усиновлення Служби у справах дітей. ОСОБА_14 дитина згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області відбиралась. Сім`я пізніше виправилась. За рішенням суду дитина повернулась. Почали надходити повідомлення щодо зловживання. Однак вони не підтверджувались. 01.06.2020 року подзвонили з поліції, що відповідачі перебувають в нетверезому стані. ОСОБА_16 була в нетверезому стані, справила нужду під себе. Було прийняте рішення про відібрання дітей та поміщення їх в лікарню. В лікарню поїхав ОСОБА_21 щоб їх забрати. Діти були голодні. ОСОБА_16 обіцяла що виправиться. В липні зателефонував ОСОБА_22 , та повідомив, що зі слів сусідів, відповідачі перебувають в нетверезому стані. Приїхали до відповідачів до хати. Вони були у сильному алкогольному сп`янінні. Дітей відібрали. Відповідач ОСОБА_21 в лікарні не лишився, стверджував що слід вилити всю горілку, бо ОСОБА_16 її вип`є.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав відповідачів стосовно їх малолітніх дітей, Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області посилається, зокрема на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвами про народження дітей (а.с.11-12), також актовими записами про народження дітей, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.44-50).
Відповідачі фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с.9-10).
Сім`я відповідачів перебуває на обліку у Снігурівській міській раді, як така де батьки не створили належних умов для утримання, навчання та виховання дітей, з червня 2020 року перебувають під соціальним супроводом.
Раніше, відповідно до рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 року, у відповідачів було відібрано доньку ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав, з врахуванням того що батьки опинилися у важких життєвих умовах, виявляють «синдром залежності від алкоголю», а тому є хронічними алкоголіками (а.с.17-19).
В листопаді 2018 року відповідачі звернулися до Снігурівського районного суду Миколаївської області з позовом про повернення дитини. Згідно рішення суд від 31 січня 2019 року доньку ОСОБА_4 було повернуто батькам, оскільки причини, які стали підставою для відібрання доньки відпали (а.с.20-21).
Згідно довідки директора КНП «Снігурівська ЦРЛ» Ковриги М. від 05.06.2020 р. № 563/03-05, ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з 05.11.2005 р., діагноз: розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження ЦНС, інвалід ІІ групи; та у лікаря-нарколога з приводу хронічного алкоголізму з 2016 року. ОСОБА_23 перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з приводу хронічного алкоголізму з 2013 року (а.с.15).
Так, 01 червня 2020 року директором РЦСССДМ та представником Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області було виявлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вдома в нетверезому стані, про що було повідомлено службу у справах дітей Снігурівської райдержадміністрації (а.с.16).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов життя сім`ї ОСОБА_2 від 01 червня 2020 року спеціалістами служби у справах дітей Снігурівської РДА виявлено, що батьки дітей перебували в стані алкогольного сп`яніння. Мати лежала на підлозі, на зауваження не реагувала, не розмовляла. Батько поводився спокійно, але не міг адекватно оцінювати ситуацію, постійно хотів випити та говорив про смерть. Діти їли заморожені котлети та просили морозива. У квартирі антисанітарія, малий запас продуктів харчування, відчутний запах сечі та спиртних напоїв. Малолітня ОСОБА_6 повідомила, що батьки в такому стані перебувають вже 3 дні, а вони сплять з бабусею. На час обстеження баби вдома не було (а.с.25).
В подальшому, 08 липня 2020 року спеціалістами служби у справах дітей Снігурівської міської ради та служби у справах дітей Снігурівської райдержадміністрації було відвідано сім`ю ОСОБА_10 та виявлено, що відповідачка спала з ознаками сильного алкогольного сп`яніння (запах спиртного, дуже міцний сон), поряд спала дитина. В квартирі запах тютюну та алкоголю, на брудному столі багато недопалків, брудна постільна білизна, житло потребує прибирання та провітрювання. Батька зі старшою дитиною було виявлено по АДРЕСА_3 в кущах з особами, які відносяться до категорії неблагополучних, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю, загальмовані реакції, скляний погляд), всі брудні, дитина також брудна. Дітей було доставлено до Снігурівської ЦРЛ. По дорозі старша дитина просила, щоб їм знайшли нову маму. Оскільки батьки перебували в неадекватному стані з ознаками сильного алкогольного сп`яніння, діти були доставлені до Снігурівської ЦРЛ за соціальними показниками (а.с.24).
09 липня 2020 року виконавчим комітетом Снігурівської міської ради Миколаївської області винесено рішення № 112, яким вирішено негайно відібрати малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із бездоглядністю, загрозою життю та здоров`ю, та доставити дітей до дитячого відділення Снігурівської ЦРЛ (а.с.23).
Судом також встановлено, що відповідачі до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків не притягувалися.
У висновку комісія з питань захисту прав дитини Снігурівської райдержадміністрації №17 від 27.08.2020 року визнано за доцільне та таке, що відповідає інтересам дітей позбавлення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.67).
Однак суд з даним висновком погоджується частково. Обставини зазначені в позові та висновку №17 від 27.08.2020 року, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Однак висновок щодо позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей, з урахуванням змін які відбулися у відповідачів (пройшли курс лікування від алкогольної залежності, бажання приймати участь у житті дітей ), суд вважає передчасним, та приходить до наступних висновків.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява№ 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
На даний час старша дитина ОСОБА_4 перебуває в КЗ «Миколаївському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради. Згідно повідомлення в.о. директора Клюйко С. від 17.09.2020 р. № 03-690 (а.с. 98) вбачається, що за час перебування з 23.07.2020 р. дівчинки у Центрі, батько приїздив до закладу для побачення з дочкою 17.08.2020 та 11.09.2020, але у зв`язку із карантином зустріч не відбулась. Мати дівчинки приїжджала на побачення лише 17.08.2020 разом з батьком дитини (зустріч не відбулась). Гостинці для дитини батьки не привозили та не передавали. Батьки дитини жодного разу не телефонували та не цікавились питаннями пов`язаними із перебуванням дитини у закладі (станом здоров`я, особливості поведінки, її психо-емоційного стану, дотримання режиму дня, якість вживання дитиною продуктів харчування, потреби у індивідуальних засобах особистої гігієни, інше).
Менша дитина ОСОБА_5 перебуває на повному державному забезпеченні у КНП «Миколаївському обласному будинку дитини» Миколаївської обласної ради. За час перебування з 24.07.2020 р. малолітньої в закладі, батьки її відвідували тричі: 17.08.2020, 06.09.2020, 11.09.2020. Декілька разів мати телефонувала, відповідно до повідомлення головного лікаря ОСОБА_24 від 15.09.2020 р. № 796-05-04 (а.с.95).
Як вбачається з листа директора Снігурівського РЦСС СДМ Бурбели К. від 04.09.2020 року №240, сім"я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 04.06.2020 та по теперішній час перебувають під соціальним супроводом з метою покращення житлово-побутових умов проживання родини, підвищення батьківського потенціалу, лікування від алкогольної залежності та недопущення соціального сирітства. На даний момент мати офіційно працевлаштувалася. Батьки пройшли курс лікування від алкогольної залежності (а.с.53).
Як встановлено в ході судового розгляду,відповідачі 23 липня 2020 року пройшли медикаментозне кодування від алкоголю строком на 3 роки (а.с.69-70).
При повторному обстеженні матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 04 вересня 2020 року депутатом Снігурівської міської ради ОСОБА_25 встановлено, відповідачі проживають у двокімнатній квартирі, Ѕ частка якої належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, разом з матір`ю ОСОБА_13 . В квартирі є всі необхідні меблі та побутова техніка, в наявності електрика та водопостачання. Санітарно-гігієнічні умови в межах норми, але житло потребує ремонту, зокрема, лоджія. Продуктами харчування забезпечені. Доходи: пенсія по інвалідності особи з інвалідністю ІІ гр. ОСОБА_3 (а.с.71).
ОСОБА_2 з метою працевлаштування з 05 серпня 2020 року стала на облік як безробітна в Снігурівській районній філії Миколаївського обласного центру зайнятості (а.с.74). З вересня 2020 року працює у ФГ «ОрганікСістемс».
За місцем проживання відповідачі характеризуються посередньо, як такі що перебувають на обліку сімей в Снігурівській міській раді, де батьки не створили належних умов для утримання, навчання та виховання дітей. Скарг від сусідів до міської ради на них не надходило (а.с.13-14, 72-73).
Отже встановлені обставини свідчать про намагання та бажання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виправити ситуацію, яка склалась в їх родині, та продовжувати виховувати своїх дітей.
Будь-яких відомостей про негативну характеристику відповідачів за місцем проживання матеріали справи не містять. Більш того, згідно показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , які являються сусідами відповідачів, відповідачі характеризується позитивно.
Відомості про намагання державних органів реально поліпшити умови проживання дітей шляхом надання конкретної фінансової підтримки, адресної цільової допомоги (можливо й з залученням благодійних фондів, соціальних програм тощо) в матеріалах справи відсутні.
Відсутні відомості і про дослідження органом опіки та піклування ефективності інших менш суворих альтернативних заходів впливу, ніж роз`єднання сім`ї, як того вимагають європейські стандарти для вирішенні питання пропорційності втручання у сімейне життя.
Враховуючи, що відповідачі пройшли медикаментозне кодування від алкоголю строком на 3 роки, намагаються виправити ситуацію, яка склалась в їх родині, позивачем не надано належних та допустимих доказів свідомого ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків, внаслідок чого виникла реальна небезпека для життя, здоров`я та морального виховання дітей, і що втручання у права відповідачів, як винятковий випадок, є єдино можливим способом захисту інтересів дітей, тобто є «необхідним у демократичному суспільстві» та які б були законною підставою для позбавлення їх батьківських прав, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідачів батьківських прав та стягнення аліментів, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
З врахуванням вимог закону, обставин справи та в інтересах дітей, суд вважає з доцільне покласти на орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області контроль за виконанням ОСОБА_18 , ОСОБА_3 батьківських обов`язків по відношенню до дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім цього, суд попереджає відповідачів про необхідність покращити матеріально-побутові умови проживання сім`ї, створити належні умови для розвитку дітей та їх природних здібностей.
Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов органу опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей- залишити без задоволення.
Попередити ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти на орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області контроль за виконанням Кобець Наталією Сергіївною, ОСОБА_3 батьківських обов`язків по відношенню до дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 06.10.2020 року.
Суддя С.Й. Яворський
- Номер: 2/485/374/20
- Опис: позбавлення батьківських прав
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 485/899/20
- Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області
- Суддя: Яворський С.Й.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.07.2020
- Дата етапу: 15.07.2020
- Номер: 2/485/374/20
- Опис: позбавлення батьківських прав
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 485/899/20
- Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області
- Суддя: Яворський С.Й.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.07.2020
- Дата етапу: 29.09.2020