К о п і я

                                                         Р І Ш Е Н Н Я                               Справа № 2-74/2010

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 року                                                                м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області  в складі: головуючого – судді Карпушина Г.Л.; при секретарі – Калініченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» про визнання незаконними наказів про встановлення нормованих завдань, накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган та стягнення моральної шкоди, треті особи ОСОБА_2, Хорольська міська рада Полтавської області та Територіальна державна інспекція праці у Полтавській області, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» про визнання незаконними наказів про встановлення нормованих завдань, накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган та стягнення моральної шкоди, вказавши, що наказом № 63 «Про встановлення нормованих завдань для контролерів підприємства» від 02.09.2009 р. головним інженером підприємства, який виконував обов’язки директора, було встановлено нову норму праці для контролерів, якою передбачалося обслуговування одним контролером протягом дня 35 абонентів та передбачено обов’язок контролерів проводити обов’язкове знімання показників засобів обліку води у кожного абонента на закріпленій території

    Позивачка вважає зазначений наказ незаконним, з наступних підстав: - по перше, для визначення вказаної норми праці головним економістом були використанні нормативи, які не зрозуміло коли та яким органом затверджені; - по друге, відповідачем було порушено вимогу ст. 86 КЗпП України в частині попередження працівників про запровадження нових норм праці не пізніше як за один місяць; - по третє, відповідачем було порушено вимоги ст. 13 КЗпП України, в частині встановлення нових норм праці у колективному договорі; - по четверте, відповідачем при розробці нових норм праці не взято до уваги положення постанови Мінпраці України від 19.05.1995 року № 2; - по п’яте, відповідачем не роз’яснено причини запровадження нових норм праці, та умови за яких вони мають застосовуватися, а також не ознайомлено їх із розрахунками даних норм; - по шосте, відповідач, при видачі вказаного наказу фактично допустив зміну істотних умов праці, але при цьому не виконав вимог ст. 32 КЗпП України; - по сьоме, наказ про встановлення норм був прийнятий не власником підприємства та без погодження із профспілковим органом, що є порушення вимог ст. 86 КЗпП України.

    Крім того, позивачка зазначила, що дотримуватися нової норми праці практично не можливо у робочий час, і тому вона змушена працювати майже кожного вихідного дня.

    За невиконання вказаних нових норм праці відповідачем на неї накладено ряд дисциплінарних стягнень, зокрема наказами №. №. 74, 85, 98 від 07.10.2009 року, від 11.11.2009 року та від 07.12.2009 року.

    Позивачка вважає вказані накази незаконними, оскільки стягнення на них накладено за невиконання незаконних нормованих завдань.

    Крім того, на позивачку ОСОБА_3 за порушення трудової дисципліни директором підприємства 18.01.2010 року наказом № 16 було накладено ще одну догану за порушення трудової дисципліни.

    Позивачка також прохає вказані накази скасувати, оскільки, на її думку, нею не було допущено порушень трудової дисципліни, які б були підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

    Вказаними діями позивачці завдано великі моральні страждання, викликанні незаконними претензіями зі сторони керівництва позивачки за невиконання незаконно встановлених норм праці, незаконним накладенням дисциплінарних стягнень, що в свою чергу призвело до ускладнень в особистому житті. Завдану моральну шкоду позивачка оцінили в 15 000 грн.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, надавши пояснення викладені в описові частині рішення, позов підтримала повністю та прохала суд: 1) визнати незаконним та скасувати наказ директора Хорольського КП «Комунсервіс» № 63 від 02.09.2009 року «Про встановлення нормованих завдань для контролерів підприємства»; 2) визнати незаконними та скасувати накази директора Хорольського КП «Комунсервіс» про накладення на неї дисциплінарних стягнень у вигляді доган, зокрема: № 74 від 07.10.09 р., № 85 від 11.11.09 р., № 98 від 07.12.2009 р. та № 16 від 18.01.2010 р.; 3) стягнути із відповідача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди кошти в сумі 15000 грн. та судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі, надавши пояснення, які викладенні в запереченнях на позов. При цьому зазначив, що, на їх думку, запровадження нових норм праці та накладення дисциплінарних стягнень на позивачів було проведено з дотриманням норм чинного трудового законодавства. Насправді зазначені норми встановлені особою, яка мала на це право, при цьому вони були узгоджені із профспілковим органом, при цьому працівники фактично були попереджені про встановлення нових норм, порядок встановлення нових норм праці передбачений у колективному договорі. Позивачкою пропущено строк звернення до суду передбачений ст. 233 КЗпП України. На відсутність порушень трудового законодавства з боку відповідача також вказує постанова суду від 30.12.2009 року, якою справу відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Дисциплінарні стягнення на позивачку накладені директором підприємства, тобто уповноваженою особою, при цьому порядок накладення стягнень порушений не був.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі. При цьому зазначила, що нормовані завдання розробляла вона на підставі методики, яка була додатком до листа ОЖКУ № 6/10 від 14.01.1998 року. Нові норми праці вона розраховувала на підставі вказівки керівництва у зв’язку із збільшенням заборгованості абонентів за водопостачання та водовідведення. До розроблення оскаржуваних норм праці, будь-які конкретні норми праці контролерам на підприємстві встановлені не були. Контролери працювали відповідно до тих завдань, які ставилися керівництвом підприємства.  

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі. При цьому зазначила, що до введення у вересні 2009 року нових нормованих завдань для контролерів підприємства, будь-яких конкретних норм праці контролерам встановлено не було. Контролери працювали відповідно до тих завдань, які ставилися керівництвом підприємства. Територія міста ними умовно розбита на дільниці, які постійно змінюються керівництвом. Вона приймала участь в комісії, яка в грудні 2009 року, перевіряла кількість абонентів, в якої можливо провести знаття показників лічильника протягом робочого дня. Перевіркою було охоплено житлові будинки, квартири та нежитлові приміщення приватних підприємців, які знаходяться фактично в одному районі міста. На її думку, запровадженні норми праці для контролерів є цілком реальними для виконання.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі. При цьому зазначив, що у зв’язку з тим, що директор підприємства перебував у відпустці, наказ про введення даних норм праці підписав він. Наказ про введення нормативних завдань після його прийняття був погоджений із профспілковим комітетом, головою якого він є. При прийнятті рішення члени профкому поклалися на правильність висновків зроблених директором підприємства та головним економістом, не перевіряючи їх. Дії керівництва підприємства вважає законними.

Третя особа директор Хорольського КП «Комунсервіс» ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі. Дії керівництва підприємства та свої особисті дії, які оскаржуються, вважає правомірними. Заперечення представника відповідача підтримав повністю.

Представники третьої особи Хорольської міської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі. Дії керівництва КП «Комунсервіс», які оскаржуються, вважають правомірними. На їх думку, нові норми праці запровадженні на підставі наявних в останніх повноважень та спрямовані на покращення ефективності праці. Дисциплінарні стягнення також застосовані в порядку, передбаченому чинним законодавством за дійсні порушення трудової дисципліни.

Представник територіальної державної інспекції праці у Полтавській області ОСОБА_10 в судовому засіданні, вказав, що заявлені позовні вимоги є правомірними у зв’язку з допущенням відповідачем порушень вимог трудового законодавства при запровадженні нових норм праці та притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності. Основні порушення, які були допущені, зазначені ним у акті перевірки № 16-27-39/72 від 09.12.2009 року, який не оскаржувався відповідачем. Відповідно до чинного законодавства керівництво відповідача всіх працівників підприємства повинно було ознайомити із правилами внутрішнього трудового розпорядку під розпис. Безпосередньо у правилах внутрішнього трудового розпорядку повинно міститися визначення трудової дисципліни. Без визначення змісту трудової дисципліни та без ознайомлення з даними вимогами працівників, дисциплінарні стягнення на останніх накладатися не можуть.

Заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» про визнання незаконними наказів про встановлення нормованих завдань, накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган та стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення на підставі наступного.

На підставі поданих сторонами доказів, судом встановлено, що наказом в.о. директора  Хорольського КП «Комунсервіс» № 63 від 02.09.2009 року «Про встановлення нормованих завдань для контролерів підприємства» встановлено норму обслуговування населення на одного контролера в кількості 35 абонентів на день. При цьому на контролерів покладено обов’язок знімання показників засобів обліку води у кожного абонента. Одночасно 02.09.2009 року в.о. директора Хорольського КП «Комунсервіс» було видано наказ № 64 «Про порядок введення в дію нормованих завдань для працівників абонвідділу», яким вказано на необхідність доведення до працівників норм обслуговування населення під розпис та ведення обліку результатів виконаної роботи контролерами. Також вказано, що притягнення до відповідальності за невиконання встановлених нормованих завдань проводити через місяць після ознайомлення з наказом вищевказаних працівників.

Видання вказаних вище наказів та запровадження норм праці для контролерів, проведено керівництвом відповідача у межах повноважень передбачених статутом підприємства та положеннями ч. 1 ст. 86 КЗпП України. Наказ № 63 від 02.09.2009 року «Про встановлення нормованих завдань для контролерів підприємства» після його видання, був погоджений профспілковим органом підприємства та фактично введений в дію 02.09.2009 року, без попереднього повідомлення про це працівників не пізніше як за один місяць. Керівництвом відповідача причини запровадження нових норм праці, а також умови, за яких вони мають застосовуватися працівникам роз’ясненні не були, про що свідчить відсутність у відповідача будь-яких доказів, які вказують на протилежне. Відповідно до зібраних судом доказів позивачка з новими нормами праці під розпис була ознайомлена в період із 24 по 28 вересня 2009 року.

Наказом директора Хорольського КП «Комунсервіс» № 74 від 07.10.2009 року у зв’язку з постійним невиконанням денних та місячної норми обходу абонентів за вересень 2009 року контролеру ОСОБА_1 оголошено догану. З приводу виявлених порушень  позивачкою було надано пояснення. Із зазначеним наказом позивачка була ознайомлена 07.10.2009 року, але від підпису про ознайомлення відмовилася, про що свідчить акт складений представниками власника.

Наказом директора Хорольського КП «Комунсервіс» № 85 від 11.11.2009 року у зв’язку з постійним невиконанням денних та місячної норми обходу абонентів за жовтень 2009 року контролеру ОСОБА_1 оголошено догану. З приводу виявлених порушень пояснення  позивачка відмовилася надавати, акт про відмову останньої від дачі пояснень не складався, а лише зазначено про це в самому наказі. Із зазначеним наказом позивачка була ознайомлена 18.11.2009 року після отримання вказаного наказу на руки після подання відповідної заяви.

Наказом директора Хорольського КП «Комунсервіс» № 98 від 07.12.2009 року у зв’язку з недобросовісним відношенням до своїх трудових обов’язків, яке виразилося в систематичному невиконанні денних та місячної норми обходу абонентів за листопад 2009 року, контролеру ОСОБА_1 оголошено догану. З приводу виявлених порушень пояснення позивачка відмовилась надавати, акт про відмову останньої від дачі пояснень не складався. Із зазначеним наказом позивачка була ознайомлена 10.12.2009 року, але від підпису про ознайомлення відмовилася, про що свідчить акт складений представниками власника. На руки даний наказ вона отримала 10.12.2009 року.

Наказом директора Хорольського КП «Комунсервіс» № 16 від 18.01.2010 року за порушення трудової дисципліни, яке виразилась в самовільному використанні робочого часу для вирішення особистих справ, контролеру ОСОБА_1 оголошено догану. З приводу виявлених порушень позивачка відмовилася давати пояснення, про що свідчить акт про відмову останньої від дачі пояснень, та безпосередня вказівка в наказі. Про зазначений наказ позивачка була повідомлена під розпис в день його прийняття.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 КЗпП України, суд може поновити ці строки.

Статтею 241 КЗпП України передбачено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Строк обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Перевіркою наданих суду доказів, встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом 11 січня 2010 року. Відповідно до обставин справи підтверджених зібраними письмовими доказами, про порушення своїх прав, які викликані прийняттям наказу № 63 від 02.09.2009 року, позивачка дізналася в період часу із 24 по 28 вересня 2009 року, про порушення прав, викликаних прийняттям наказів про застосування дисциплінарних стягнень №. №. 74 від 07.10.2009 р., 85 від 11.11.2009 р., 98 від 07.12.2009 р., 16 від 18.01.2010 р., позивачка дізналася відповідно 07.10.2009 р., 18.11.2009 р., 10.12.2009 р. та 18.01.2010 р., після отримання копій наказів про оголошення їй доган. Беручи до уваги викладене, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав, порушених наказами відповідача про оголошення останній доган, в межах строку передбаченого законодавством. При цьому суд, по відношенню до наказу № 74 від 07.10.2009 року, виходив з того, що останнім днем строку подачі позову було 07.01.2010 року, яке було святковим днем, тобто днем закінчення строку для позивачки є найближчий робочий день, а саме: 11 січня 2010 року.

В той же час ОСОБА_1, по відношенню до наказу відповідача № 63 від 02.09.2009 року, яким, на її думку, також порушені її права і з яким вона ознайомилася в період часу із 24 по 28.09.2009 р., пропустила передбачений законом трьохмісячний строк для звернення до суду. Розглянувши причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, суд встановив, що вони не є поважними та носять суто суб’єктивний характер, а тому підстави для їх поновлення відсутні.

Статтею 85 КЗпП України передбачено, що норми праці – норми виробітку, обслуговування, чисельності – встановлюються для працівників  відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці. Відповідно до ст. 86 КЗпП України запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодження з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник або уповноважений ним орган повинен роз’яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких мають застосовуватися нові норми. Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніше як за один місяць до запровадження.

Беручи до уваги норми закону та надані докази, суд встановив, що видання наказів №. №. 63, 64 від 02.09.2009 року якими було запроваджено нові норм праці для контролерів, проведено керівництвом відповідача у межах повноважень передбачених статутом підприємства та положеннями ч. 1 ст. 86 КЗпП України. В той же час відповідачем запровадження нових норм праці для контролерів проводилося з порушенням порядку передбаченого чинним законодавством та колективним договором, а саме: без попереднього повідомлення працівникам про введення норм праці не пізніше як за два місяці до їх запровадження; без роз’яснення працівникам причин запровадження нових норм праці та умов, за яких вони мають застосовуватися.

Не дивлячись на доводи відповідача та надання до суду протоколу профспілкового комітету № 9 від 02.09.2009 року, яким нібито погоджено нові норми праці та необхідність їх запровадження, на думку суду, останніми фактично порушені вимоги закону в цій частині, оскільки зміст положень ст. 86 КЗпП України, вказує на необхідність наявності погодження профспілкового органу ще на стадії підготовки нових норм праці до повідомлення про їх запровадження працівникам підприємства, а не після їх фактичного введення, що в свою чергу вказує на його формальний характер.

Доводи позивачки про порушення відповідачем положень ст. ст. 11, 13 КЗпП України при запровадженні нових норм праці, в частині встановлення їх  в колективному договорі, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки колективний договір за своїм змістом є стабільним документом, який містить загальні правила регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин на підприємстві, а тому, зважаючи на мобільний характер норм праці, при кожному їх запровадженні в колективному договорі їх встановлення є не обов’язковим.

Відповідно до ст. 88 КЗпП України норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються: справний стан машин, верстатів і пристроїв; належна якість матеріалів і інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання; вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; своєчасне забезпечення технічною документацією; здорові та безпечні умови праці  та інше.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 85 та ст. 88 КЗпП України, надані докази, на думку суду, доводи позивачки про неврахування відповідачем при розробці нових норм праці всіх умов їх праці є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Так, відповідач при розробці оскаржуваних норм праці фактично керувався лише суто теоретичною стороною даного питання, при цьому не провів всебічної їх перевірки на практиці. На передчасність введення відповідачем нових норм обслуговування населення для контролерів вказує факт відсутності в наказі конкретизації обов’язків контролера, які малися на увазі керівництвом та умов праці, за яких ці норми повинні виконуватися.

Беручи до уваги, вище зазначені висновки суду, вимога позивачки про визнання незаконним та скасування наказу в.о. директора  Хорольського КП «Комунсервіс» № 63 від 02.09.2009 року «Про встановлення нормованих завдань для контролерів підприємства», на думку суду, є правомірною, оскільки виявлені під час розгляду справи порушення допущені відповідачем при запроваджені нових нормованих завдань, грубо порушують конституційні гарантії громадян, передбачені ст. 43 Конституції України. Проте, зважаючи на те, що ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог пропущені строки для звернення до суду за захистом своїх прав, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Доводи позивачки про порушення відповідачем положень ч. 3 ст. 32 КЗпП України, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки поняття істотних змін умов праці, під яким законодавець розуміє - зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад, і т.д., не включає в себе запровадження норм праці, якими фактично визначається навантаження на працівників, при виконанні ними роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Статтею 142 КЗпП України передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації на основі типових правил.

Відповідно до змісту положень вказаної норми закону, саме у «Правилах внутрішнього трудового розпорядку працівників Хорольського КП «Комунсервіс», відповідач повинен був чітко визначити поняття трудової дисципліни та завчасно ознайомити всіх працівників зі змістом даних Правил. Вивченням «Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Хорольського КП «Комунсервіс» встановлено, що відповідачем вказані вимоги закону не виконанні.

Відповідно до розділу 3 «Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Хорольського КП «Комунсервіс»» та положень ст. 147 КЗпП України дисциплінарним проступком є порушення трудової дисципліни працівником підприємства. За порушення трудової дисципліни до працівників може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: - догана; - звільнення.

Частинною 1 ст. 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника

Із встановлених обставин справи, судом встановлено, що оскаржувані позивачкою дисциплінарні стягнення до останньої застосовувалися особою, яка має на те право. При цьому заходи дисциплінарного стягнення відповідають тим, які передбачено Правилами та Законом.

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Перевіркою дотримання відповідачем строків застосування до позивачки оскаржуваних дисциплінарних стягнень порушень не виявлено.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України та розділу 3 «Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Хорольського КП «Комунсервіс» до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

 Перевіркою дотримання порядку накладення на позивачку дисциплінарних стягнень, які останньою оскаржуються, встановлено, що відповідачем перед прийняттям рішень про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді доган, які оголошені ОСОБА_1 наказами №. №. 74 від 07.10.2009 року, 85 від 11.11.2009 року, 98 від 07.12.2009 року, 16 від 18.01.2010 року, пропонувалося позивачці надати пояснення, проте остання це зробити в основному відмовлялася. Крім того, відповідачем дотримано вимоги закону та правил внутрішнього трудового розпорядку в частині ознайомлення позивачки із зазначеними наказами.

Беручи до уваги вказані вище висновки суду, положення ст. 150 КЗпП України, вимога позивачки про визнання незаконними та скасування наказів директора Хорольського КП «Комунсервіс» №. №. 74 від 07.10.2009 року, 85 від 11.11.2009 року, 98 від 07.12.2009 року, 16 від 18.01.2010 року в частині накладення на неї дисциплінарних стягнень у вигляді доган, на думку суду, підлягають до задоволення, оскільки факт застосування відповідачем відносно позивачки вказаних дисциплінарних стягнень: без визначення поняття трудової дисципліни у Правилах внутрішнього трудового розпорядку; без ознайомлення позивачки із даними Правилами, в тому числі в частині підстав та порядку настання дисциплінарної відповідальності, є грубим порушенням вимог трудового законодавства та прав і гарантій позивачки на належні, безпечні і здорові умови праці закріплені ст. 43 Конституції України.

На наявність підстав для задоволення зазначених позовних вимог позивачки вказує також той факт, що перші три стягнення на ОСОБА_1 були накладенні за невиконання нормованих завдань встановлених наказом в.о. директора Хорольського КП «Комунсервіс» № 63 від 02.09.2009 року, який визнаний судом незаконним.      

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Враховуючи, що відповідачем по справі допущено порушення законних прав позивачки, які, на думку суду, в свою чергу викликали в останньої моральні страждання та вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди є правомірними.

Зважаючи на характер порушень допущених відповідачем, глибину моральних страждань позивачки, судову практику, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначений позивачкою в сумі 15000 грн. є великим та не відповідає розміру фактично завданої шкоди. Суд вважає, що з врахуванням всіх зазначених обставин розмір грошового відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної (немайнової) шкоди повинен складати 500 гривень

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Зважаючи на викладене вище та те, що позивачка звільнена від сплати державного мита щодо позовних вимог пов’язаних з трудовими відносинами, витрати на інформаційно-технічний розгляд справи нею сплачені, суд приходить до висновку, що витрати проведенні позивачкою слід стягнути з відповідача на її користь, а витрати від яких остання звільнена стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 13, 32, 85-86, 88, 142, 147-150, 233, 234, 237-1, 241-1 КЗпП України, Декретом КМУ «Про державне мито», Постановами Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» та № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» про визнання незаконними наказів про встановлення нормованих завдань, накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Хорольського КП «Комунсервіс» Хорольської міської ради № 74 від 07.10.2009 року про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Хорольського КП «Комунсервіс» Хорольської міської ради № 85 від 11.11.2009 року про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Хорольського КП «Комунсервіс» Хорольської міської ради № 98 від 07.12.2009 року про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Хорольського КП «Комунсервіс» Хорольської міської ради № 16 від 18.01.2010 року про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути із Хорольського КП «Комунсервіс» Хорольської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди кошти в сумі 500 грн.

Стягнути із Хорольського КП «Комунсервіс» Хорольської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат кошти в сумі 45,50 грн.

Стягнути із Хорольського КП «Комунсервіс» Хорольської міської ради на користь держави державне мито в сумі 34 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення в 10-денний термін з моменту його оголошення до Хорольського районного суду Полтавської області та подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення, або в порядку передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Г о л о в у ю ч и й: підпис

З оригіналом вірно:

Суддя Хорольського районного суду                             Г. Л. Карпушин