Справа №2-5350/2009р .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2009 року                      Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                                                головуючої   судді      Шавули В.С.

                                                                при секретарі              Волкобоєвій О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 09 вересня 2009 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2.

Зазначила, що з 15 листопада 1996 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на фактичне припинення шлюбних відносин з вересня 2007 року, у зв’язку з чим була вимушена звернутись до суду із даним позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем. Витрати пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на позивачку.

          Позивачка в судове засідання не з’явилась, про  день, час і місце розгляду справи була сповіщена в встановленому законом порядку. До суду надала заяву, в якій просить суд справу розглядати без її присутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.  

            Відповідач  в судове засідання не з’явився. Про день, час і місце судового розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку. До суду надав заяву, в якій просить суд справу розглядати без його присутності позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

Суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Згідно ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

    Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно актового запису № 931, складеного 15 листопада 1996 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 10). Від якого сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

З вересня 2007 року позивачка та відповідач втратили один до одного почуття взаємної поваги, любові, дружби та взаємодопомоги. Майнового спору не має. Мешкають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно – сімейні стосунки та не мають намірів щодо підтримання шлюбних відносин.

При таких обставинах, суд вважає, що сім’я сторін існує формально і розпалася остаточно, примирення сторін є не можливим, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить як інтересам малолітньої дитини, так і сторін.

              Керуючись ст.ст.18, 24, 56, 105, 112 СК України, ст.ст. 4, 6, 7, 10, 57 - 60, 88, 130, 174, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

 Шлюб, зареєстрований 15 листопада 1996 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 931, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвати.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито з ОСОБА_1 у розмірі 17,00 гривень (Сімнадцять гривень 00 копійок) в дохід держави, а ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судові витрати у розмірі 38,50 грн. (Тридцять вісім гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                 В. С. Шавула