ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2020 р.м. Одеса  Справа № 916/252/17

Господарський суд Одеської області у складі  судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/252/17

За позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр. Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 38728418)

До відповідачів: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815), в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (02092, м. Київ, вул. Довбуша, буд. 22; код ЄДРПОУ 40081373), Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Правці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672)

про: стягнення 42288,61 грн.

Представники:

від  позивача:  Полубоярова К.В., самопредставництво

від відповідача АТ “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” АТ “Українська залізниця”: Гросман О.М., адвокат за довіреністю  

від відповідача ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ”: Подуфалова І.В., самопредставництво

Встановив: 31.01.2017р.  Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” та Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” про стягнення 37495,30 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані завданням позивачу збитків у зв`язку з навалом 10.02.2016р. о 22:10 кормової частини судна - т/х “Герої Плевни” на причальну електроколонку №207, внаслідок чого, за доводами позивача, сталося її пошкодження, що призвело до непридатності її до експлуатації та неможливості її відновлення.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Бездоля Ю.С.) від 03.02.2017р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 01.03.2017р. о 12:00; витребувано додаткові документи.

27.02.2017р. до господарського суду Одеської області від відповідача – Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” надійшов відзив на позовну заяву. (а.с. 73-75,т.1).

Надаючи 27.02.2017р, відзив на позовну заяву, Акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” було зазначено суду, що у позивача відсутні докази розміру завданої шкоди та наданий розрахунок вартості ремонтних робіт (договірна ціна) є лише попереднім оціночним документом, в якому, як було зазначено відповідачем, зазначається про можливу суму, що буде витрачена на відновлення причальної електроколонки №207, що розташована на причалі №9 та зазначено, що реальним підтвердженням виплати суми за проведений ремонт є договір, акти виконаних робіт та платіжні доручення.

Також було зазначено відповідачем, що Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) не доведено протиправну поведінку заподіювача збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками.

13.03.2017р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення. (а.с. 122, 123. т.1).

Відповідно до наданих 13.02.2017р. письмових пояснень позивача, вбачається, що  Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, як власник джерела підвищеної безпеки або Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, як роботодавець екіпажу судна „Герої Плевни”, не забезпечили дотримання безпечних умов перебування судна біля причалу, зокрема, не здійснили попускання або натягування швартових кінців. Причинний зв`язок, як зазначає позивач, між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою полягає в тому, що в наслідок не забезпечення дотримання безпечних умов перебування судна біля причалу, відбувся навал судна на причал, внаслідок чого пошкоджено майно позивача.

Посилаючись на положення ст. 22 Цивільного кодексу України, позивачем було зазначено, що в даному випадку шкода полягає в спричиненні збитків майну позивача та необхідності позивачу нести витрати необхідні для відновлення пошкодженого майна.

13.03.2017р. до господарського суду Одеської області від відповідача - Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” надійшов відзив на позовну заяву. (а.с. 125-129, т.1).

Надаючи 13.03.2017р. відзив на позовну заяву, Державним підприємством “Морський торговельний порт “Чорноморськ” було зазначено суду, що позивачем не доведено елементи настання відповідальності та було зазначено, що відсутній будь-який доказ протиправної поведінки  членів екіпажу, в тому числі, капітана т/х „Герої Плевни”, внаслідок якої могла статися така подія, як навал кормової частини судна на причальну електроколонку №207, що розташована на причалі №9 та пояснено, що з акту, складеного та підписаного представниками позивача та капітаном т/х „Герої Плевни” вбачається лише факт настання події, а саме пошкодження електроколонки. Також зазначалось, що позивачем не проведено належну оцінку розміру збитків, що нанесені під час пошкодження причальної електроколонки.

27.03.2017р. до господарського суду Одеської області позивачем було надано письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2017р. призначено по справі №916/252/17 судову експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено питання: Які саме пошкодження причальної електроколонки №207 були спричинені навалом 10.02.2016р. о 22:10 кормової частини судна - т/х “Герої Плевни” на дану електроколонку? Визначити розмір збитків, які зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням майна - причальної електроколонки №207 (у випадку визначення можливості відновлювального ремонту причальної електроколонки №207 - визначити його вартість).

Направлено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали господарської справи №916/252/17.

Зобов`язано учасників судового процесу сприяти експерту в проведенні експертизи, зокрема, шляхом надання зразків, додаткових документів, забезпечення доступу на відповідну територію тощо.

Зобов`язано учасників процесу на вимогу експерта надати всі необхідні документи для проведення судової експертизи.

Роз`яснено сторонам, що згідно з ч.4 ст. 41 ГПК України, вони вправі до початку проведення судової експертизи заявити відвід експерту в порядку та з підстав, зазначених у ч.ч. 5,6 ст. 31 ГПК України.

Витрати по оплаті експертизи покладено на позивача - Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту).

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Провадження у справі №916/252/17 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

19.12.2017р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Лист директора експертної установи разом з клопотанням експерта та рахунком на сплату вартості сплати експертного дослідження.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.4.2.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017), у зв`язку з закінченням повноважень судді Бездолі Ю.С. з 25.04.2017р., було призначено повторний автоматичний розподіл клопотання експерта (вх.№2-6794/17 від 19.12.2017р.) у справі №916/252/17 та визначено п. 2 Розпорядження: після повернення справи №916/252/17 з експертної установи до Господарського суду Одеської області, дану справу передати на розгляд визначеному складу суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2017р. справу №916/252/17 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Листом господарського суду Одеської області від 21.12.2017р. у експертної установи – Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було витребувано матеріали справи №916/252/17 та листом господарського суду Одеської області від 21.12.2017р. на адресу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту) було скеровано оригінал рахунку №17-2187/52 від 17 листопада 2017р.  на суму 14856 грн., з зазначенням щодо необхідності здійснення у найкоротший термін оплати вартості експертного дослідження згідно до наданих експертною установою реквізитів, визначених у рахунку.

22.01.2018р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали господарської справи №916/252/17.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2018р., справу №916/252/17 передано судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2018р. прийнято  зупинену справу №916/252/17 до провадження.

30.05.2018р. до господарського суду Одеської області позивачем було надано докази сплати вартості  експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2018р. провадження у справі №916/252/17 для розгляду клопотання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України поновлено. Клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 19.12.2017р. вх. № ГСОО 2-6794/17 про забезпечення доступу до об`єкта дослідження та оплату експертизи - задоволено. Залучено до матеріалів справи докази сплати вартості експертного дослідження у даній справі – платіжне доручення №766 від 20.03.2018р. на суму 14856 грн. Зобов`язано Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”, в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту) надати доступ експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до об`єкта дослідження. Зобов`язано Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”, в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту) забезпечити прибуття експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення огляду об`єкта дослідження. Зобов`язано Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”, в особі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту) надати доступ до об`єкта дослідження усім учасникам справи. Усім учасникам справи - бути присутніми при дослідженні об`єкта судовим експертом  (забезпечити присутність при дослідженні своїх повноважних представників).

Провадження у справі №916/252/18 – зупинено та матеріали справи скеровано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції задля проведення експертного дослідження у справі.

09.04.2020р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок комплексної електротехнічної, будівельно-технічної та оціночно-будівельної судової експертизи від 24.06.2019р. №17-2187/6301-6302/20-21.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ ,,Перехідні положення” ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2020р. справу №916/252/17 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Провадження у справі №916/252/17 поновлено. Підготовче  засідання  у  справі призначено на "18" травня 2020 р. о 10:30.  Запропоновано позивачу привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.162 ГПК України та надати письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог станом на момент розгляду справи, з урахування експертного висновку. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, з урахуванням експертного висновку, оформлений з урахуванням вимог, встановлених  ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду та із врахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних  гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020р. №540-ІХ.

13.05.2020р. до канцелярії суду від Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання в термін після завершення карантину.

15.05.2020р. до канцелярії суду від Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

18.05.2020р. до господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” надійшов відзив. (а.с. 224-226, т.2).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2020р. відкладено підготовче засідання на "29" травня 2020 р. о 11::40. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.05.2020р. о 11:40.

28.05.2020р. до канцелярії суду від Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2020р. відкладено підготовче засідання на  "22" червня 2020 р. о 12:40.  Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 22.06.2020р. о 12:40.

22.06.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” або Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” 42288,61 грн. збитків.

Крім того, позивачем було залучено до матеріалів справи лист Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” від 11.06.2020р. вх. № Ліски/к-09/152, у якому було зазначено, що відповідач визнає факт пошкодження власним джерелом підвищеної небезпеки майна, що належить позивачу та пропонує укладання мирової угоди, та проект мирової угоди. (а.с. 73,74 т.3).

22.06.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив. (а.с. 79-81, т.3).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2020р. відкладено підготовче засідання на "10" серпня 2020 р. о 11:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 10.08.2020р. о 11:00. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, оформлений з урахуванням вимог, встановлених  ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду та із врахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних  гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020р. №540-ІХ.

31.07.2020р. до господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” надійшли заперечення на відповідь на відзив. (а.с. 106-109,т.3).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/252/17. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні  суду на "07" вересня 2020 р. о 10:15. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 07.09.2020р. о 10:15.

19.08.2020р. до господарського суду Одеського області від позивача надійшов відзив на заперечення Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця”.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” або Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” 42288,61 грн. збитків.

Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” заперечує проти заявлених вимог позивача та просить суд відмовити в їх задоволенні, з підстав, що викладено у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, які надавались суду.

Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ” заперечує проти заявлених вимог позивача та просить суд відмовити в їх задоволенні, з підстав, що викладено у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 28.09.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 06.10.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ), Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” та Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, суд встановив.

30 листопада 2015 року Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) наразі назва - Адміністрація морського порту Чорноморськ (Адміністрація) та Державним підприємством  „Український державний центр транспортного сервісу „ЛІСКИ” наразі - Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (Судновласник) було укладено Договір про надання послуг судновласнику №170/1-Пд-ІЛФ-15/499-.

Предметом Договору №170/1-Пд-ІЛФ-15/499- від 30.11.2015р. є надання Іллічівськом філією Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрацією Іллічівського морського порту) послуг з обслуговування суден під час перебування в акваторії Іллічівського морського порту і забезпечення оплати послуг Адміністрації Судновласником.

Відповідно до п. 2.1. Договору №170/1-Пд-ІЛФ-15/499- від 30.11.2015р., Адміністрація надає Судновласнику послуги з обслуговування суден, відповідно до Зводу звичаїв, що діють в Іллічівськом морському порту, у тому числі: приймає інформацію від суден про час відходу судна і стан його готовності до обробки через Судновласника.

Згідно до п. 2.2. Договору №170/1-Пд-ІЛФ-15/499- від 30.11.2015р., Судновласник зобов`язаний за наявності підтвердження прийому судна Адміністрацією, направляє Адміністрації інформацію про фактичний підхід судна за 10 діб, 72 години, 48 годин, 24 години. Згідно Зводу звичаїв Іллічівського морського порту направляє щодня оперативну інформацію, необхідну для обробки суден. Надає в електронному вигляді інформацію, що зазначена у договорі.

Відповідно до п. 2.2.16 Договору №170/1-Пд-ІЛФ-15/499- від 30.11.2015р., Судновласник зобов`язаний відшкодовувати Адміністрації всі витрати, що пов`язані з пошкодженням причалу або його конструктивних елементів чи інших основних засобів Адміністрації внаслідок стоянки судна біля причалу в акваторії порту.

25 листопада 2015 року Державним підприємством “Іллічівський морський торговельний порт” та Державним підприємством  „Український державний центр транспортного сервісу „ЛІСКИ” наразі - Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (Компанія) було укладено Договір 15/397-р/д/488-ЮІ.

Відповідно до п. 1.1. Договору 15/397-р/д/488- від 25.11.2015р., на умовах даного Договору Компанія зобов`язується здійснювати компенсацію витрат Порту на утримання та обслуговування поромів „Герої Плевни” та „Герої Шипки” (далі – компенсаційні витрати).

14 грудня 2015 року між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) наразі назва - Адміністрація морського порту Чорноморськ  та Державним підприємством  „Український державний центр транспортного сервісу „ЛІСКИ” наразі - Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (Замовник) було укладено Договір на надання послуг щодо підключення до технологічних електричних мереж №268-П-ІЛФ-15.

Позивачем було зазначено суду, що 10.02.2016р. о 22 год 10 хв. т/х „Герої Плевни” (прапор України, ІМО 7605782, судновласником якого було Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця”, і яке перебувало на балансі філії „Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”) було здійснено навал кормової частини судна на причальну електроколонку №207, що розташована на причалі №9 Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, внаслідок чого сталось її пошкодження.

В обґрунтування позову, позивачем було вказано, що з урахуванням зазначеного сталось пошкодження причальної електроколонки №207, що розташована на причалі №9 та комісійним обстеженням надводної частини встановлено непридатність подальшої експлуатації та неможливість її відновлення.

Посилаючись на ч.ч. 1, 3, 4 ст.147, ч. 1 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що з урахуванням законодавчого визначення поняття джерела підвищеної небезпеки, правомірно вважати, що застосуванню у даному випадку заподіяння шкоди підлягають саме приписи ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, позивач зазначав, що факт навалу підтверджується актами, складеними обома сторонами.

Також, стосовно заявлення співвідповідачем - Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, позивачем було зазначено, що відповідно до ч. 1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

При цьому, як було пояснено позивачем, члени екіпажу в т.ч. капітан т/х „Героїв Плевни” є працівниками Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ”, у зв`язку з чим, шкода могла бути завдана як з вини Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, як власника т/х „Герої Плевни”, так із вини членів екіпажу т/х „Герої Плевни”, які, за поясненнями позивача, є працівниками Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ”.

В матеріалах справи міститься Акт від 11 лютого 2016 року, складений та підписаний заступником начальника електромережі ДП „АМПУ” А.В. Смоліним, змінним диспетчером електромережі Іллічівської філії ДП „АМПУ” Д.М. Муслієвим, мастером електромережі Іллічівської філії ДП „АМПУ” Р.І. Коробчуком та капітаном т/х „Герої Плевни” В.І. Сенчуком, яким зафіксовано, що 10 лютого 2016р. о 22 год. 10 хв. кормовою частиною парому „Герої Плевни”, пришвартованого до 9 причалу пору, була пошкоджена кранова електроустановка №207, що призвело до аварійного відключення електричних колонок 8-9 причалу №207-209. (ас. 19, т.1).

Також позивачем, на підтвердження розміру збитків, було надано акт стану електроустановки №50/15-06.5-24 від 11.02.2016р., складений головним енергетиком Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту), начальником відділу інфраструктури, капітаном т/х “Герої Плевни”, начальником електромережі Іллічівської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Іллічівського морського порту), інженером по експлуатації ел. обладнання та інженером 1 кат. відділу інфраструктури та складений позивачем кошторис, в якому розрахований розмір збитків, що склав 37495,30 грн.

За час розгляду справи,  судом призначено судову експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено питання: Які саме пошкодження причальної електроколонки №207 були спричинені навалом 10.02.2016р. о 22:10 кормової частини судна - т/х “Герої Плевни” на дану електроколонку? Визначити розмір збитків, які зазнав позивач, у зв`язку з пошкодженням майна - причальної електроколонки №207 (у випадку визначення можливості відновлювального ремонту причальної електроколонки №207 - визначити його вартість).

09.04.2020р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок комплексної електротехнічної, будівельно технічної та оціночно-будівельної судової експертизи від 24.06.2019р. №17-2187/6301-6302-20-31.

Відповідно до Висновку комплексної електротехнічної, будівельно-технічної та оціночно-будівельної судової експертизи від 24.06.2019р. №17-2187/6301-6302-20-31 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що експертним дослідженням встановлено, що за витягом від 10.02.2016р. з судового журналу т/х „Героїв Плевни” видно, зокрема, що стався навал правим бортом кормової частини на причал, корпусом судна пошкоджена кранова електроколонка №207, корпусом судна в районі шпангоута №6 стався навал на причальну швартову пушку.

Відповідно до синтезуючої частини висновку комплексної електротехнічної, будівельно технічної та оціночно-будівельної судової експертизи від 24.06.2019р. №17-2187/6301-6302-20-31 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що система електропостачання порту складається з електричних мереж високої напруги (6-10 кВт); трансформаторних підстанцій, що знижують напругу до 380/220 В; розподільних мереж з броньованих кабелів або шинопроводів; електричних колонок в надземному і підземному виконанні для підключення пересувних споживачів електроенергії (вантажі машини, причальні перевантажувачі, портальні крани). Електроколонки для підключення пересувних перевантажувальних машин на причалах розташовують переважно вздовж прикордонної підкранової рейки на відстані не більше 40 м один від одного.

Об`єкт даного експертного дослідження – пошкоджена 10.02.2016р. електроколонка №207, яка розміщена на 9-му причалі ДП „МТП Чорноморськ”, визнана непридатною до експлуатації та відновленню не підлягає внаслідок того, що її металева конструкція була розчавлена кормовою частиною т/х „Герої Плевни” при виникненні інциденту у аварійній морській події.

Крім пошкодження обладнання електроколонки: деформація металевого каркаса з шарнірними з`єднаннями кришки і порушення фарфорових ізоляторів з рухомими і нерухомими контактами; зруйнована залізобетонна основа приямка електроколонки.

Розмір збитків від пошкодження електроколонки №207, за досліджуваними обставинами, встановлюється вартістю заміщення за нормами ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 при проведенні ремонтних робіт на відновлення колонки №207, де договірна ціна в цінах станом на 19.03.2019р. складає 42288,61 грн., яка включає підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи (будівельні роботи) на причалі.

Отже, відповідно до Висновку комплексної електротехнічної, будівельно технічної та оціночно-будівельної судової експертизи від 24.06.2019р. №17-2187/6301-6302-20-31 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що пошкоджена 10.02.2016р. електроколонка №207, яка розміщена на 9-му причалі Державного підприємства „МТП Чорноморськ”, визнана непридатною до експлуатації та відновленню не підлягає внаслідок того, що металева конструкція колонки була розчавлена кормовою частиною т/х „Героїв Плевни”. Крім пошкодження обладнання електроколонки: деформація металевого каркаса з шарнірними з`єднаннями кришки і порушення фарфорових ізоляторів з рухомими і нерухомими контактами, зруйнована залізобетонна основа приямки електроколонки.

Розмір збитків від пошкодження електроколонки №207, за досліджувальними обставинами, встановлюється вартістю заміщення за нормами ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 при проведенні ремонтних робіт на відновлення колонки №207, це Договірна ціна в цінах станом на 19.03.2019р. складає 42288,61 грн., яка включає підсумкову відомість ресурсів, докальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи (будівельні роботи) на причалі.

Надаючи відзив на позовну заяву, Акціонерним товариством “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” було зазначено суду наступне.

Відповідачем було зазначено суду, що позивачем не доведено протиправну поведінку заподіювана збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювана та збитками.

Також було зазначено, що в матеріалах справи немає достатніх доказів того, що саме дії членів екіпажу або власника т/х „Герої Плевни” перебували у причинно-наслідковому зв`язку із навалом судна, оскільки згідно доданих до позовної заяви документів експертиза по цьому питанню не проводилась і відповідне питання у встановленому порядку не вирішувалось, хоча для його встановлення потрібні спеціальні знання, і ця обставина (причинний зв`язок між діями відповідачів і шкодою) має бути доведена саме позивачем, і без спеціальних знань встановлена не може бути, і до того ж має підтверджується належними та достатніми доказами, та не може ґрунтуватися на припущеннях того, що саме дії відповідача перебували у причинно-наслідковому зв`язку із навалом судна, а не дії позивача чи наші спільні порушення, наприклад, навал судна у зв`язку із неналежною захищеністю причалів.

Додаткового відповідачем зазначалось, що зі сторони членів екіпажу були здійснені усі можливі заходи щодо уникнення навалу кормової частини на причальну електроколонку, а саме проводився постійний контроль за натягненням швартових Канатів. Вахтова служба на судні здійснювалась відповідно до всіх умов діючих документів по безпеці судноплавства, а саме статуту служби на суднах морського флоту, настанови по боротьбі за живучість суден, Кодексу торгового мореплавства, обов`язкових постанов по порту Чорноморськ.

За посиланням відповідача, це зафіксовано відповідними записами у судновому журналі, але у зв`язку із дуже складними гідрометеорологічними умовами, екіпаж не в змозі був протистояти пересуванню судна уздовж причалу. При цьому, слід враховувати конструктивні особливості корпусу судна, а саме розташування привального брусу вище колесовідбійного брусу на причалі, а також незначну довжину циліндричної частини корпусу судна і значні підзори корпусу судна з носової та кормової частини. Ці особливості при складних погодних умовах ускладнюють або роблять неможливим надійну фіксацію судна уздовж кранцевого захисту причалу. Також зазначалось, що перший басейн порту Чорноморськ незахищений від штормових хвиль східного та південно-східного напрямку, що призводить до значних коливань суден біля причалів першого басейну порту.

Приймаючи до уваги вищевикладене, Акціонерне товариство “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” просить суд відмовити Державному підприємству „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду наступне.

Посилаючись на ч. 2 ст. 22, ст. 1166 Цивільного кодексу України, позивачем було зазначено, що наразі йде мова про завдання шкоди транспортним засобом (судно „Герої Шипки”), яке відповідно до приписів ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. У разі відсутності вини завдавала шкоди, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки, особа не звільняється від відповідальності за завдану шкоду.

За посиланням позивача, в незалежності від того, чи мала місце протиправна поведінка із боку власника або особи, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, така особа в разі завдання шкоди таким транспортним засобом майну третіх осіб, зобов`язана відшкодувати завданні цим збитки.

Також позивачем було зазначено суду, що в даному випадку, відповідно до ст. 58 Кодексу торгового мореплавства України, на капітана судна покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобіганню завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому, при цьому капітан судна внаслідок свого службового становища визначається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання.

Проте, за посиланням позивача, факт навалу судна на причал позивача (зіткнення судна і нерухомого предмета) та як наслідок пошкодження електроколонки свідчить про недотримання капітаном судна вимог ст. 58 Кодексу торгового мореплавства України. В даному випадку, як зазначає позивач, зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та несприятливими для позивача наслідками підтверджується підписаними капітаном судна „Герої Шипки” актами, з яких вбачається, що під час стоянки судна у причалу було нанесено пошкодження майну позивача.

Крім того, позивачем було зазначено суду, що 15.06.2020р. на адресу позивача надійшов лист від Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” з проектом мирової угоди, в якій відповідач пропонував відновити пошкоджене майно шляхом здійснення відновлювального ремонту, а також позивачем було зауважено, що, зокрема, в листі Акціонерне товариство “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” визнавало факт пошкодження власним джерелом небезпеки майна, що належить позивачу, отже, за твердженнями позивача, зазначений факт не підлягає доказуванню.

Надаючи заперечення на відповідь на відзив, Акціонерним товариством “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” було зазначено суду наступне.

Стосовно збільшення позовних вимог на підставі експертного висновку від 24.06.2019р. № 17-2187/6301 -6302/20-31 по справі № 916/252/17, відповідачем було зазначено суду, що відповідно до ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами.

Посилаючись на ст.ст. 76, 77,79, 86 ГПК України, відповідачем було зазначено суду, що враховуючи той факт, що позивачем при поданні позову не надані належні, достовірні і достатні докази розміру завданої шкоди, а зроблений лише орієнтовний розрахунок вартості відновлювальних робіт, відповідач не погоджується з розміром збитків, що підлягають відшкодуванню, адже, відповідно до ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За посиланням відповідача, позивач не надав жодного документу, що підтверджував би фактичність та реальність понесених ним на відновлення пошкодженого майна витрат. В разі виконання позивачем ремонтних робіт власними силами, або з використанням підрядників, належним підтвердженням фактичного розміру понесених витрат є договір, калькуляції, акти виконаних робіт, документи на списання матеріалів, платіжні доручення, тощо. Відсутність зазначених доказів свідчить про те, що позивачем не виконувалось відновлювального ремонту в будь-який спосіб, а отже сума заявленого відшкодування є необґрунтованою в належний спосіб.

Відповідачем було вказано, що відповідно до експертного висновку від 24.06.2019р. №17-2187/6301-6302/20-31, одним із питань, що були поставлені судом на

вирішення експертизи, це визначення розміру збитків, які зазнав позивач у

зв`язку з пошкодженням майна - причальної електроколонки №207 (у випадку визначення можливості відновлювального ремонту причальної електроколонки №207 – визначити його вартість). В п.1 експертного висновку зазначено, що електроколонка визнана непридатною до експлуатації та відновленню не підлягає. Вартість заміщення визначена експертом на підставі договірної ціни, яка є відносною за розміром і динамічною в часі, не підтверджує фактичних витрат, є прогнозованою та не може бути застосована судом для обґрунтування понесених збитків.

Надаючи відзив на заперечення Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця”, позивачем було зазначено суду наступне.

Позивач зазначає, що у своїх запереченнях Акціонерне товариство “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” вважає, що позивачем не виконувалось відновлювального ремонту в будь-який спосіб, а отже сума заявленого відшкодування є нібито необґрунтованою в належній спосіб, та що вартість фактичних витрат, встановлена експертом є нібито прогнозованою та не може бути застосована судом для обґрунтування понесених збитків.

Однак, як вказує позивач, відповідно до п. 1 висновку комплексної електротехнічної, будівельно-технічної та оціночно-будівельної судової експертизи Одеського науково-дослідного Інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, від 24.06.2019 №17- 2187/6301-6302/20-31 „Пошкоджена 10.02.2016р. електроколонка № 207, яка розміщена на 9-му причалі ДП „МТП Чорноморськ”, визнана непридатною до експлуатації та відновленню не підлягає внаслідок того, що металева конструкція колонки (Фототаблиці №№ 1-3) була розчавлена кормовою частиною т/х «Героїв Плевни» (019- а.с.19, 020-а.с.20, т.1) (Фототаблиці №№ 4-9).

Крім пошкодження обладнання електроколонки: деформація металевого каркаса з шарнірними з`єднаннями кришки і порушення фарфорових ізоляторів з рухомими і нерухомими контактами; зруйнована залізобетонна основа приямка електроколонки.

Відновлення ремонту електроколонки позивачем не виконувалось, у зв`язку з тим, що відновленню не підлягає відповідно до вищезазначеного висновку.

Позивачем також зазначено, що розмір збитків від пошкодження електроколонки №207, за досліджуваними обставинами, встановлюється вартістю заміщення за нормами ДСТУ Б Д. 1.1-1-2013 (Л10: Правила визначення вартості будівництва) при проведенні ремонтних робіт на відновлення колонки № 207, де Договірна ціна в цінах станом на 19.03.2019 складає 42,28861 тис. грн. ( в т.ч. ПДВ), яка включає підсумкову відомість ресурсів; локальний кошторис № 2-1-1 на ремонтні роботи (будівельні роботи) на причалі (Додаток до висновка).

Також позивач вказує, що Акціонерне товариство “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця”, як власник судна, був повідомлений про вказану суму відповідною претензією позивача, однак жодним чином її не спростував, не надав своїх розрахунків, підтверджених належним чином, та зважаючи на проведення підрахунку збитків тільки представниками позивача, не виявив жодної ініціативи щодо створення власної комісії для обстеження електроколонки № 207 на причалі позивача. Доказів того, що у період з моменту заподіяння позивачу збитків внаслідок пошкодження майна та складення ним відповідних актів обстеження і кошторисів відбулись якісь інші, які також могли пошкодити причальний комплекс Позивача, Акціонерне товариство “Українська залізниця”, в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства  “Українська залізниця” не надало.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено суду, що в даному випадку мова йде про завдання шкоди транспортним засобом (судно „Герої Шипки”), яке відповідно до приписів ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ІІК України, є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо ) володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 6.1 договору, укладеного між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України” в особі начальника Іллічівської філії ДП „АМПУ” та Державним підприємством „Український державний центр транспортного сервісу „ЛІСКИ” від 30.112015 № 170/1-Пд-ІЛФ-15/499-, сторони несуть взаємну повну відповідальність у випадку неналежного виконання умов договору відповідно до чинного законодавства й відшкодовують збитки, понесені з вини Сторін, у тому числі в результаті застосування штрафних санкцій різними контролюючими органами.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ), Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” та Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” під час розгляду справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих   Конституцією   і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно  ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.  Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.  Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.  Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.        

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позовні Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр. Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) направлено на стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” або Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” 42288,61 грн. збитків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом. Збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

З урахуванням законодавчого визначення поняття джерела підвищеної небезпеки, суд вважає, що застосуванню у даному випадку заподіяння шкоди підлягають саме приписи ст.1187 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ч. 5 ст. 1187 ЦК України закріплюють, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, у даному випадку закон (ч.5 ст.1187 ЦК України) містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Згідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, та підтверджено сторонами у справі,  10.02.2016р. о 22 год 10 хв. т/х „Герої Плевни” (прапор України, ІМО 7605782, судновласником якого було Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця”, перебувало на балансі філії „Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”) було здійснено навал кормової частини судна на причальну електроколонку №207, що розташована на причалі №9 Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, внаслідок чого сталось її пошкодження.

В матеріалах справи міститься Акт від 11 лютого 2016 року, складений та підписаний заступником начальника електромережі ДП „АМПУ” А.В. Смоліним, змінним диспетчером електромережі Іллічівської філії ДП „АМПУ” Д.М. Муслієвим, мастером електромережі Іллічівської філії ДП „АМПУ” Р.І. Коробчуком та капітаном т/х „Герої Плевни” В.І. Сенчуком, яким зафіксовано, що 10 лютого 2016р. о 22 год. 10 хв. кормовою частиною парому „Герої Плевни” пришвартованого до 9 причалу пору, була пошкоджена кранова електроустановка №207, що призвело до аварійного відключення електричних колонок 8-9 причалу №207-209.

Приймаючи до уваги зазначене, суд доходить висновку про покладення обов`язку відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, на судновласника, яким є відповідач - Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.

В силу ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, відповідно до Висновку комплексної електротехнічної, будівельно технічної та оціночно-будівельної судової експертизи від 24.06.2019р. №17-2187/6301-6302-20-31 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що розмір збитків від пошкодження електроколонки №207, за досліджувальними обставинами, встановлюється вартістю заміщення за нормами ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 при проведенні ремонтних робіт на відновлення колонки №207, це Договірна ціна в цінах станом на 19.03.2019р. складає 42288,61 грн., яка включає підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи (будівельні роботи) на причалі.

За статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

В даному випадку мова йде про завдання шкоди транспортним засобом (т/х „Герої Плевни”), який, відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст.1187 ЦК України, є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, та може бути звільнена від відповідальності лише у випадку, якщо вона доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У разі відсутності вини завдавача шкоди, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки, особа не звільняється від відповідальності за завдану шкоду.

Крім того, матеріали справи містять лист Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” віл 11.06.2020р. №Ліски/к09/152, відповідно до якого зазначалось щодо визнання останнім факту пошкодження власним джерелом підвищеної небезпеки майна позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положення ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що приписи чинного законодавства, які визначають порядок відшкодування, зокрема, юридичною особою шкоди, завданої їхнім працівником під час виконанням ним трудових (службових) обов`язків, із врахуванням відсутності встановлення факту того, що капітан т/х „Герої Плевни” перебував у трудових відносинах із Державним підприємством “Морський торговельний порт “Чорноморськ”, оскільки позивачем за час розгляду справи належними та допустимими доказами не було доведено такі твердження та посилання, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позову, заявленого позивачем до Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ”.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) в частині стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” збитків у розмірі 42288,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів. (п.3 ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2102,00 грн. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 14856,00 грн. покладаються на Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) – задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815), в особі філії “Центр транспортного сервісу “ЛІСКИ” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (02092, м. Київ, вул. Довбуша, буд. 22; код ЄДРПОУ 40081373) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр. Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 38728418) збитки у розмірі 42288 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 61 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі 14856 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено  06 жовтня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                              Т.Г. Д`яченко