Справа № 22-1802/2007 рік                              Головуючий у 1 інстанції Білак С.В.

Категорія    21                                                    Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем України

21 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Ігнатової Л.Є. при секретарі Андрусь В. С розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Димитрові на рішення Димитрівського міського суду від 19 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1   до   відділення   виконавчої   дирекції   Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Димитрові про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою на рішення Димитрівського міського суду, яким були частково задоволені позовні вимоги Петрачкова та з відділення Фонду на його користь стягнуто 18000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач довгий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.

1 грудня 2004 року з ним стався нещасний випадок на виробництві під час виконання трудових обов'язків, внаслідок чого висновком МСЕК від 24 березня 2005 року йому уперше була встановлена друга група інвалідності та 80% втрати професійної працездатності.

В апеляційній скарзі відділення Фонду просить скасувати рішення суду та відмовити позивачеві у задоволенні його позову, оскільки позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди, не надав до суду відповідного висновку МСЕК щодо цього.

Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію ст.ст.21, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", якими передбачена можливість відшкодування моральної шкоди, тому суд ще й з цих підстав мав відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування грунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок виробничої травми позивач втратив професійну працездатність на 80% та став інвалідом другої групи.

24 березня 2005 року він був змушений звільнитись з роботи за станом здоров"я, на цей час не працює.

За таких обставин у відповідності до вимог закону позивач має право на моральне відшкодування.

Враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, ступінь втрати позивачем професійної працездатності, його стан здоров"я, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, відповідає ступіню та тяжкості моральних страждань позивача, фактичним обставинам справи, а також принципам розумності та справедливості.

Апеляційний суд не може прийняти довід апеляційної скарги про необхідність відмови позивачеві у задоволенні позову через те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено дію відповідних положень Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування...", оскільки вказаний закон набув чинності з 1 січня 2006 року, тоді як уперше право у позивача на відшкодування моральної шкоди виникло ще у 2002 році.

Інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, скарга не містить будь-яких доказів, які б спростували встановлене судом, тому апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суду ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Димитрові відхилити.

Рішення Димитрівського міського суду від 19 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.