Справа  № 2-392/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 березня 2010 року                          Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді Черновського Г.В.

  при секретарі – Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди посилаючись на те, що 15 жовтня 2007 року близько 12 години в м.Дніпропетровську відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів: «Деу», держаний номер НОМЕР_1, під його керуванням, який належить йому на праві власності та автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2В, який належить йому на праві власності.

Під час зіткнення в автомобілі, окрім нього, була його донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його мати ОСОБА_4.

Особою винною у скоєнні ДТП визнаний відповідач ОСОБА_2, що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2008 року, але провадження по адміністративний справі у відношенні нього було закрито у зв’язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

У результаті ДТП його автомобілю «Деу», держаний номер НОМЕР_1 заподіяні технічні ушкодження. Сума заподіяного йому у результаті ДТП матеріального збитку складає 15479 грн. 03 коп.

За період з жовтня 2007 року до січня 2008 року розмір індексу інфляції складає 132,12 %. Розмір матеріальної шкоди з врахуванням індексу інфляції складає 20450 грн. 89 коп.

Крім того, у результаті ДТП йому заподіяна істотна моральна шкода, що виразилася: у переживаннях із приводу пошкодження його власності, прохання до винного про відшкодування збитку, необхідність звернень із приводу розгляду даного ДТП в органи міліції та з даним позовом до суду. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 1000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначені суми, а також витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 380 грн., 15 грн. 71 коп. витрати з відправкою телеграми, а також судові витрати по справі у розмірі 204,51 грн., 8,5 грн. з вимог морального характеру та 30 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав, а у задоволенні зустрічного позову просив суд відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

ОСОБА_2 пред’явлені позовні вимоги не визнав та у свою чергу звернувся до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вина у ДТП є обоюдною, але не рівною. З його точки зору, частка вини водія ОСОБА_1 у ДТП від 15.10.2007 року становить 80 %. Адміністративну справу відносно нього було закрито, але у відношенні ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався, що не зменшує його вини й не звільняє від обов’язку відшкодувати завдану йому шкоду. За таких обставин, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням його автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2 12604 грн. 32 коп., а також компенсувати моральну шкоду у розмірі 16 тис.грн.

Представник ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги підтримала, а в задоволенні основного позову просила суд відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_4 та вивчивши матеріали справи в їх сукупності приходить до висновку, що основні та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

ОСОБА_2 15 жовтня 2007 року о 12-00 годині, керуючи автомобілем “ВАЗ”, державний номер НОМЕР_2, рухався по пр.Героїв в м.Дніпропетровську, де перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності свого маневру, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом “Деу”, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши пошкодження транспортним засобам.

Винність правопорушника ОСОБА_2 підтверджувалася протоколом про адміністративне правопорушення від 15.10.2007 року серії ДН № 120527, протоколом огляду місця ДТП, схемою пригоди, поясненнями водія-учасника ДТП ОСОБА_1, поясненнями свідка правопорушення ОСОБА_4, висновком спеціаліста №70/27-936 від 18.12.2007 року та висновком спеціаліста №70/27-979 від 28.12.2007 року, відповідно до яких ОСОБА_2 дійсно вчинив зазначене правопорушення за вищевикладених обставин, у зв’язку з чим постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2008 року він був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУоАП, але адміністративна у справа у відношенні нього була закрита на підставі п.7 ст.247 КУоАП, у зв’язку із збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 25 травня 2009 року, призначеної ухвалою суду від 09 квітня 2009 року, у даній дорожній обстановці 15 жовтня 2007 року в діях як водія автомобіля “ВАЗ”, державний номер НОМЕР_2 так і водія автомобіля “Деу”, державний номер НОМЕР_1 є невідповідність технічним вимогам Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України діяльність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу, є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 Згідно з п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи обставини ДТП, її характер, послідовність дій водіїв, причинно-наслідковий зв'язок між діями водіїв та настання наслідків, суд вважає, що вина у даному ДТП є обоюдною, але не рівною, оскільки дії водія ОСОБА_2 спровокували настання ДТП, то розмір відшкодування шкоди на користь ОСОБА_1 повинен бути більшим ніж розмір відшкодування на його користь з боку ОСОБА_1 Таким чином, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 10 тис.грн. та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 1500 грн., а у задоволенні решти позовних вимог як основного, так і зустрічного позову про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

У відповідності зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд з огляду на ступінь, характер ваги моральних переживань позивача, як по основному, так і зустрічному позову, їхню тривалість дійшов висновку про те, що їх позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, і вважає за необхідне стягнути з відповідача по основному позову так із відповідача по зустрічному позову на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 1000 грн. та 300 грн. відповідно, а у задоволенні решти позовних вимог позивачу по основному та зустрічному позову відмовити.

Обговорюючи питання про судові витрати, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 138 грн. 50 коп. та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у сумі 89 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 10000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 138 грн. 50 коп.

У задоволенні решти основного позову – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 1500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у сумі 89 грн. 50 коп.

У задоволенні решти зустрічного позову – відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

             Суддя: