Справа № 22ц-2522/2007 рік Головуючий першої інстанції Челюбєєв Є.В.
Категорія: 21 Доповідач: Осипчук О.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„22" лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він продовж тривалого часу працював на підприємстві вугільної промисловості в підземних умовах роботи . У зв'язку із шкідливими умовами праці його стан здоров"я погіршився і відповідно до висновку МСЕК від 19.07.2006 року йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - вібраційна хвороба 2 ступеню.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську у відшкодування моральної шкоди 8000 грн.
В своїй апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Дзержинська ставить питання про скасування рішення суд і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції при постановлені рішення порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду ґрунтуються на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, що мають суттєве значення для справи, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди, а шкода, завдана здоров"ю позивача компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності". Крім того, відповідно до п.27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту „Є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
В апеляційному суді представник відповідача підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Позивач заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України неправильне застосування судом норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку МСЕК від 19.07.2006 року позивачеві первинно було встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди.
Між тим з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він обумовлений неправильним застосуванням норм матеріального права.
Судом першої інстанції не прийняті до уваги заперечення відповідача відносно того, що згідно п.27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію абзацу 4 статті 1, підпункт „є" пункту 1 частини 1 статті 21, частини 3 статті 28, частини 3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей з тих мотивів, що норми вказаного Закону не скасовані, а лише призупинено їх дію. При цьому судом не враховано, що призупинення дії закону так само не дає підстав для його застосування.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову на підставі п.27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік"
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області задовольнити.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2006 року скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.