Справа №295/12630/19

Категорія  65

2/295/2480/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Лєдньова Д.М.

з участю секретаря с/з Вольської К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, де зазначив, що він є членом житлово-будівельного кооперативу № 2 м.Житомира, користується квартирою АДРЕСА_1 . Пайові внески у розмірі вартості квартири виплачено в повному обсязі в 1992 році. Право власності в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зареєстровано.

Позивач зауважує, що в квартирі є зареєстрованим відповідач ОСОБА_2 , який з 2015 року не проживає без поважних причин.

Вказуючи на те, що даним відповідачем втрачено будь-яких інтерес до помешкання, позивач просить визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з вищевикладених підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України.

               Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

               Судом встановлено, що позивач є членом житлово-будівельного кооперативу № 2, проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно довідки-характеристики № 1495 від 13.08.2019 року, виданою житлово-будівельним кооперативом № 2, ОСОБА_1 є членом кооперативу, вартість квартири сплачено в повному обсязі 1992 року.

Серед зареєстрованих за вказаною адресою є відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - син позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про власність», чинного на час виплати пайових внесків, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

За положеннями ч.1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IVдія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1.ч.1 ст. 2 Закону України № 1952-IV).

Згідно з ч.3 ст. 3 Закону України № 1952-IVречові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 фактично з 2015 року не проживає в житловому приміщенні без поважних причин, внаслідок чого позивач, який набув прав власника згідно діючого станом на 1992 рік законодавства, зазнає перешкод у вільному використанні майна.

Вказане підтверджується поясненнями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , яка зауважила про переїзд відповідача в 2015 році до іншого помешкання, на відсутності будь-якої заінтересованості у використанні особою спірної квартири. Комунальні платежі відповідач не сплачує.

У відповідності до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Оскільки відповідач як член сім`ї власника відсутній за місцем зареєстрованого проживання в АДРЕСА_2 протягом понад одного року без поважних причин, права позивача є порушеними, вимога про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 141, 258-289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.        

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя:                                                         Лєдньов Д.М