Справа № 2-а/8/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 березня 2007 року       Новоазовський районний суд Донецької області в складі:   головуючого судді-Бельченко Л.А. суддів- Пресняковій А.А., Кацаренко І.О. при секретарі- Андріановій ТІ.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 доТериторіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області. Міністерству Фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державному казначейству України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб,

встановив :

Позивачі звернулась до суду з позовом до відповідачів та просять постановити рішення, яким стягнути з Державної судової адміністрації України і зобов'язати Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України провести видатки з державного бюджету, передбачені в Державній судовій адміністрації Україні на коористь позивачів.

В обґрунтування позову зазначають, що позивачі працюють суддями Тельманівського районного суду Донецкьої області. З січня 2004 року по 01 жовтеня 2006 року з нарахованої позивачам заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб, а оскільки судді відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту» від 10.07.1995 року № 584/ 95 звільнені від сплати прибуткового податку, то утримані з нарахованої позивачам заробітної плати відповідні суми підлягають стягненню на користь позивачів.

В судове засідання позивачі не з'явились, просять справу слухати в їх відсутність, задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача Міністерства фінансів України в судове засідання не заявився. В письмових запереченнях просив слухати справу у їх відсутність. Позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, зазначаючи, що Міністерство фінансів у правовідносинах з позивачами не знаходилось і не знаходиться, тому вимоги до Мінфіну є безпідставними.

Представник відповідача Державного казначейства України в судове засідання не заявився вдруге. Про слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Державної судової адміністрації України в Донецькій області в судове засідання не з'явився, просить справу розглянути за відсутності їх представника. Із заперечинь, направлених до суду, вбачається, що відповідач позовні вимоги позивачів не визнає, обґрунтовуючи тим, що відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожний громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори. Жодної норми податкового законодавтсва, яка б передбачала оподаткування доходів суддів не передбачено, тому просив в позові відмовити.

Суд визнав можливим слухати справу у відсутності позивачів та представників відповідачів.

2

Дослідивши матеріали справи, суд,   вважає, що позов   підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі працюють суддями Тельманівського районного суду Донецької області. З січня 2004 року по 01 жовтеня 2006 року з нарахованої позивачам заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту» від 10.07.1995 року № 584/ 95 судді звільнені від прибуткового податку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації, а надання суддям пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від бюджетного фінансування.

У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2004 року Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який передбачає лише соціальні пільги по сплаті зазначеного податку, протягом з січня 2004 року по 01 жовтня 2006 року з нарахованої позивачам заробітної плати утримано податок з доходів фізичних осіб в такому розмірі: з ОСОБА_1- 14794 гривні 39 коп., з ОСОБА_2 - 10895 гривень 25 коп., з ОСОБА_3-10584 гривні 18 коп., з ОСОБА_4- 9902 гривні 90 коп., що підтверджується відповідними довідками (а.с. 3- 6).

В результаті справлення податку з доходів фізичних осіб, сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати зазначеного податку у позивачів стала нижче ніж розміру зарплати, нарахованої суддям у четвертому кварталі 2003 року.

Відповідно до п.п. 22.2,22.7 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 48, п.44 ст.80 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та Розпорядження КМУ «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20.01.2004 року головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 році компесаційні виплати суддям, пов'язані зі справленням податку по Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації повинна здійснюватися за рахунок бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів судової влади, а податок з доходів фізичних осіб, утриманний з заробітної плати суддів, не повинен перераховуватися на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету.

Джерелом виплати грошової компенсації суддям є нарахована сума податку доходів фізичних осіб, утриманого з заробітної плати суддів, яка повинна залишитися в розпорядженні відповідної судової установи для здійснення рівноцінної та повної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, однак яка виплачена не була.

З огляду на це суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивачів в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 72, 159-163, 256   КАС України , Конституцією України, Законом України «Про статус суддів», Законом України «Про державний бюджет України на 2004 рік», Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20.01.2004 року, суд -

3

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Міністерству Фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державному казначейству України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб задовольнити.

Стягнути з Державної судової адміністрації і зобов'язати Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України провести видатки з державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України на користь :

- ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1)- 14794 гривні 39 коп., ОСОБА_2 ( ідентифікаційний НОМЕР_2)-10895 гривень 25 коп., ОСОБА_3 ( ідентифікаційний НОМЕР_3)-10584 гривні 18 коп., ОСОБА_4( ідентифікаційний НОМЕР_4) - 9902 гривні 90 коп.

На постанову може бути подана апеляція до аплеяційного суду Донецької області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка подається протягом 10 днів з дня складання постанови .