Постанова

Іменем України

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 204/7665/17

провадження № 61-1878св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович,

третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Яланською Юлією Петрівною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М., про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 32751128, від 06 грудня 2016 року щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), на квартиру

АДРЕСА_1 , скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на зазначену квартиру.

На обґрунтування позову вказував, що 02 квітня 2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № DNUHGI000006750.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договір іпотеки від 02 квітня 2008 року № DNUHGI000006750, за яким позивач надав в іпотеку нерухоме майно - квартиру

АДРЕСА_1 .

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року

у справі № 204/6370/14-ц позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки недійсним задоволено, визнано недійсним договір іпотеки

від 02 квітня 2008 року № DNUHGI000006750

Згодом від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшло повідомлення про виселення зі спірної квартири та він дізнався, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М., 06 грудня 2016 року право власності на квартиру зареєстровано за ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому підставою реєстрації права власності було зазначено договір іпотеки від 02 квітня 2008 року, який був визнаний недійсним рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року.

Посилаючись на зазначене, просив суд скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. від 6 грудня 2016 року, індексний № 17846176, про державну реєстрацію прав та обтяжень на спірну квартиру, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності щодо державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ПАТ КБ «ПриватБанк».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 03 жовтня 2018 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки

від 27 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. про державну реєстрацію від 06 грудня 2016 року, індексний номер № 32751128, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1107405612101, про реєстрацію права власності за ПАТ КБ «ПриватБанк»

на квартиру

АДРЕСА_1 . Скасовано у державному реєстрі речових прав

на нерухоме майно запис про право власності за ПАТ КБ «ПриватБанк» на спірну квартиру. Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. на користь ОСОБА_4 судовий збір

у розмірі 1 280,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки договір іпотеки № DNUHGI000006750, укладений 02 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк», визнано недійсним рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року,

то рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає скасуванню зі скасуванням запису про право власності на неї за ПАТ КБ «ПриватБанк» у державному реєстрі речових прав

на нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня

2018 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати

у розмірі 1 920,00 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що позов подано до неналежного відповідача, визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача

на належного відсутні, тому у позові до нотаріуса, як державного реєстратора,

за умови неподання до нього вимог про визнання його дій неправомірними, слід відмовити.

Суд зазначив, що належним відповідачем у справах про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстроване, а нотаріус, як державний реєстратор, може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на права та законні інтереси нотаріуса - державного реєстратора. Пред`явлення позову до неналежного відповідача

є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Яланською Ю. П., в якій, посилаючись

на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, він просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати й залишити в силі заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня

2018 року.

На обґрунтування касаційної скарги вказує, що апеляційний суд, відмовляючи

в задоволенні позовних вимог, не врахував, що дії державного реєстратора

не відповідали нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення приватного нотаріуса

Верби В. М. є протиправним та підлягає скасуванню. Висновок апеляційного суду про те, що приватний нотаріус як державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, є помилковим, адже саме з вини державного реєстратора були проведені дії щодо реєстрації права власності на спірну квартиру

за АТ КБ «ПриватБанк».

Також посилається на те, що апеляційним судом безпідставно поновлено АТ КБ «ПриватБанк» строк на апеляційне оскарження, судом не враховано відсутність об`єктивних підстав для подання апеляційної скарги вчасно.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ «ПриватБанк»

на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судових засіданнях, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

АТ КБ «ПриватБанк» вказує, що у порушення положень чинного цивільного процесуального закону позивач на підтвердження своїх вимог не надав жодного належного та допустимого доказу ні під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, ні до суду касаційної інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Красногвардійського районного суду

м. Дніпропетровська цивільну справу № 204/7665/17.

Зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня

2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суди встановили, що 02 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»

та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № DNUHGI000006750, відповідно до умов якого іпотекодавець ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель ПАТ КБ «ПриватБанк» приймає в іпотеку в порядку

і на умовах, визначених договором, нерухоме майно, а саме - квартиру

АДРЕСА_1 .

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 23 березня 2015 року у справі в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ,

в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки недійсним (№ 204/6370/14-ц) відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 23 березня 2015 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах

її малолітнього сина ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк»

про визнання договору іпотеки недійсним задоволено. Визнано недійсним договір іпотекивід 02 квітня 2008 року № DNUHGI000006750, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області

від 25 травня 2015 року у справі № 204/6370/14-ц визнана неподаною

та повернута.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав

на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приватний нотаріус Верба В. М. на підставі договору іпотеки від 02 квітня 2008 року виніс рішення від 06 грудня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32751128,

на квартиру

АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «ПриватБанк».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга подана до суду 20 січня 2020 року, то за таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав

на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Повноваження державного реєстратора, визначені цим Законом, з видачі

та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Касаційний суд, вирішуючи питання щодо законності постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року про відмову у позові до приватного нотаріуса, як до неналежного відповідача, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 24 квітня

2018 року у справі № 825/478/17, від 29 травня 2018 року у справі

№ 826/19487/14, від 30 травня 2018 року у справі № 826/9417/16, від 6 червня 2018 року у справі № 804/3509/17, від 16 жовтня 2018 року у справі

№ 804/14296/15, від 14 листопада 2018 року у справі № 826/1656/18,

від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно потрібно розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397 цс 19).

Касаційний суд зазначає, що зміст і характер відносин між учасниками справи встановлені судами попередніх інстанцій, обставини справи підтверджують,

що спір у позивача виник саме з ПАТ КБ «ПриватБанк» з приводу порушення останнім права власності позивача на квартиру, внаслідок дій ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо реєстрації за ним такого права.

Отже, позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивач визначив відповідачем, визначивши ПАТ КБ «ПриватБанк» третьою особою.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі

у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року

у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

З огляду на те, що позивач заявив позов до неналежного відповідача -приватного нотаріуса, касаційний суд вважає висновки суду апеляційний інстанції про відмову у задоволенні позову правомірними.

Спростовуючи доводи касаційної скарги про безпідставне поновлення АТ КБ «ПриватБанк» строків на апеляційне оскарження, касаційний суд, перевіривши матеріали справи, зазначає таке.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (частина перша статті 354 ЦПК).

Учасник справи, якщо повне рішення суду не було йому вручене у день проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку

на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» брало участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.

Судове засідання 03 жовтня 2018 року, на якому було ухвалено заочне рішення, проведено без участі третьої особи.

Копія заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 03 жовтня 2018 року на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» не надсилалась.

14 червня 2019 року представник третьої особи ознайомився з матеріалами справи та отримав копію заочного рішення від 03 жовтня 2018 року

(в матеріалах справи знаходить відповідна заява з відміткою про отримання копії судового рішення).

12 липня 2019 року засобами поштового зв`язку ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслало до апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня

2018 року.

Враховуючи зазначене, а також те, що у кожному випадку апеляційний суд

при вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення реалізує дискреційні повноваження, таке рішення апеляційний суд має право прийняти також із метою дотримання принципу остаточності судового рішення при вирішенні спору, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про поновлення ПАТ КБ «ПриватБанк» строку на апеляційне оскарження, не вбачає підстав для визнання доводів касаційної скарги у цій частині підставними, до того ж ці доводи передбачають переоцінку доказів у справі, що до компетенції касаційного суду не належить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки таке судове рішення є законним та обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог процесуального

та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів

не спростовують.

Щодо поновлення виконання (дії) рішення

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року

до закінчення її перегляду в касаційному порядку, слід поновити дію цього судового рішення.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку

з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня

2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська