Ухвала

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 583/272/19

провадження № 61-14309ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу Охтирської міської ради Сумської області на постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року в справі за позовом заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих територіальній громаді міста Охтирка використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2019 року заступник керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Охтирської міської ради звернувся до ОСОБА_1 з позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 153 356,82 грн, які завдані територіальній громаді міста Охтирка Сумської області внаслідок використання без правовстановлюючих документів у період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2018 року (20 місяців), призначеної для іншої комерційної діяльності земельної ділянки (кадастровий номер 5910200000:01:015:0042), загальною площею

0,3918 кв.м., що розташована у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 13 грудня

2016 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 набув право власності на нежитлову будівлю, що розташована на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 5910200000:01:015:0042) за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належна йому нерухомість, відповідач не сплачував, оскільки не оформив з Охтирською міською радою відповідний договір оренди. На думку прокурора, територіальній громаді міста Охтирка в особі Охтирської міської ради були завдані збитки у розмірі не отриманої за звичайних умов орендної плати за землю в розмірі

153 356,82 грн, яка була нарахована відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 284.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області

від 16 травня 2019 року позов заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах Охтирської міської ради Сумської області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради

153 356,82 грн збитків, завданих використанням земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

25 вересня 2020 року Охтирська міська рада Сумської області звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій справі є відшкодування збитків, завданих територіальній громаді використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у розмірі 153 356,82 грн, що станом

на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки Охтирська міська рада Сумської області подала касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою

статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Охтирської міської ради Сумської області на постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року в справі за позовом заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих територіальній громаді міста Охтирка використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун