Справа № 184/1117/20 

Номер провадження 1-кп/184/212/20 

 

ВИРОК 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 

29 вересня 2020 рокум. Покров

 

 

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12020040360000450 від 26.06.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Покров (Орджонікідзе) Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, дітей на утриманні не має, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України,-

за участю:прокурора  ОСОБА_4 , обвинуваченого -  ОСОБА_3 ,

 

ВСТАНОВИВ :

 

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 15 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році» від 16.01.2020 №13/2020 (зі змінами №103/2020 від 26.03.2020) підлягає призову на строкову військову службу. 27.05.2020 ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку, пройшов медичний огляд в міській призовній дільниці. Рішенням Покровської міської призовної комісії Дніпропетровської області, оформленим протоколом № 5 від 05.06.2020, ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби та призваний на строкову військову службу в Сухопутні війська ЗС України, к-45. 27.05.2020 о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знаходився в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де підписав розписку про явку 24.06.2019 о 06 годині 00 хвилин для відправлення в складі команди № НОМЕР_1 до обласного збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого в АДРЕСА_3 для подальшого проходження строкової військової служби у Збройних Силах України.

У вказаному місці та час у призовника ОСОБА_3 виник протиправний намір, направлений на ухилення від призову на військову службу шляхом бездіяльності. Не маючи на це законних підстав, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, в категоричній формі відмовився від проходження строкової військової служби у Збройних силах України та 27.05.2020 письмово повідомив про це військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, призовник ОСОБА_3 , за відсутності поважних причин та не маючи правових підстав для відстрочки чи звільнення від призову на строкову військову службу, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 та Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році» від 16.01.2020 №13/2020 (зі змінами №103/2020 від 26.03.2020), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову на строкову військову службу 24.06.2020 навмисно не прибув о 06 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 для відправлення в складі команди № НОМЕР_1 до обласного збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого в АДРЕСА_3 для подальшого проходження строкової військової служби у Збройних силах України, чим ухилився від призову на строкову військову службу.

Під час судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та надав показання, що він пройшов медичну комісію, за результатами якої визнаний придатним для проходження військової служби, отримав повістку, проте навмисно не прибув до пункту призову для подальшого проходження військової служби, письмово повідомивши військового комісара про відмову від проходження строкової військової служби. Наслідки своїх дій він розумів, мотиви вчиненого пояснив тим, що вирішив не втрачати півтора року на армію, натомість заробляти вдома гроші.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, судом з`ясовано добровільність позиції обвинуваченого у визнанні вказаних обставин, а відтак у суду відсутні будь-які сумніви з цього приводу, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, доходить висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» в ухиленні від призову на строкову військову службу, доведена повністю та кваліфікує його дії за ст.335 КК України.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.66 КК України обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, який полягає в невиконання загального обов`язку відбувати військову службу, покладеного на громадян України ст. 65 Конституції України; відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ст.335 КК України, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Приймаючи доуваги встановленіобставини справи,керуючись принципамигуманізму таіндивідуалізації покарання,враховуючи ступеньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,а самекримінального проступку,відсутність обтяжуючихобставин,встановлені даніпро особуобвинуваченого,враховуючи думкупрокурора,який вважав,що виправленняобвинуваченого можливебез ізоляціївід суспільства,а такождругорядну ролькари якмети покарання,суд дійшовобґрунтованого висновкупро можливістьвиправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без йогоізоляції відсуспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення, а тому вважає за можливе застосувати до нього норми ст.75 КК Українита звільнити від відбуття покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає. 

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його обрання та застосування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

 

У Х В А Л И В:

 

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_3  від відбуття покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 01 (один) рік.

Покласти на  ОСОБА_3  обов`язки відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно  ОСОБА_3  не застосовується.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

За правилами, встановленими ч. 2ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

 

 

 

 

 

Суддя Орджонікідзевського  міського суду ОСОБА_1