Справа №2-99/10

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

26 квітня 2010 р.         Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

                                              судді                 Байда Т.І.              

                                              при секретарі           Мельниковій Т.О.    

з участю позивача         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду та стягнення  боргу за договором позики ,-

В С Т А Н О В И В:

    14 січня 2010  року позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою,               1 лютого 2010 р. після уточнення позовних вимог посилається на те, що вона у 2003 році  відповідачці ОСОБА_3 позичила гроші: у червні -860 грн та липні-1 825 грн., у 2004 році: квітні-2000 грн. та травні-4270 грн. Сума несплаченого боргу складає 8 955  грн. До цього часу ОСОБА_3 борг не повернула. ОСОБА_1 пропустила строк на звернення до суду з поважних причин, так як самостійно намагалася вирішити проблему.                   У зв»язку із викладеним позивач просить суд поновити їй строк для звернення до суду, стягнути з ОСОБА_3 на її користь борг в сумі 8 955 грн. та стягнути з відповідача на її корить судові витрати.    

    Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

    Відповідач, будучи увідомленою про місце та час розгляду справи,  в судове засідання не з'явилася, про причини неявки  суду не повідомила.  

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Розглянувши в  судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ,   суд вважає, що позовні вимоги  підлягають  задоволенню із таких підстав.

    Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналогічні положення було зафіксовано у ст.374 ЦК 1963 року, що діяв  до 01.01.2004 року, які поширюються щодо правовідносин, що мали місце до цієї дати.

      Згідно із ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

     В  судовому засіданні  встановлено, що 24 червня 2003 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 860 гривень, зазначену суму ОСОБА_3 зобов’язалася повернути до двадцять третяього серпня 2003 року, що підтверджується копією договору позики посвідченого приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу (а.с.6).   22 липня 2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 гроші в  сумі 1 825 грн., а вона зобов’язувалась повернути їх  до 1 жовтня 2003 року (а.с.7). 25 квітня 2004 року  ОСОБА_3 знову позичила у  ОСОБА_1 гроші в сумі 2000 грн.  і зобов»язалася їх повернути напротязі місяця, що підтверджується копією розписки від 25 квітня 2004 року (а.с.20). 18 травня 2004 року ОСОБА_3 знову позичила у ОСОБА_1 гроші в сумі 4 270 грн.  і зобов»язалася їх повернути напротязі семи місяців, а точніше до початку 2005 року, що підтверджується копією розписки від 18 травня 2004 року (а.с.21). Позивач письмово зверталася до відповідача із вимогою повернути позику, що підтверджується  повідомленням про вручення листа (а.с.8). Всього відповідач позичила у позивача 8 955 грн. До цього часу ОСОБА_3 борг не повернула.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

    У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача борг в сумі 8 955 грн (вісім тисяч дев»ятсот    п»ятдесят п»ять ) гривень на користь позивача ОСОБА_1  

    Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Дана стаття застосовується відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки строк пред»явлення позовів не сплив до набрання чинності  цим кодексом.  Оскільки відповідачем не подано заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності, тому суд приходить до висновку про поновлення позивачу позовної давності.

    Ухвалою суду від 26 квітня 2010 року було проведено заміну прізвища відповідача з ОСОБА_3 на ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію шлюбу, зареєстрованого Бабушкінським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області  5 жовтня 2007 року, активий запис 995.

    Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На цій підставі слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 51 гривня, згідно квитанції 8366/121/6361212 від 14 січня 2010 р., номер операції 62; 18 грн. 25 коп. згідно квитанції 8366/121/6361212 від 2 лютого 2010 року, номер операції 31; 38 грн. 55 коп., згідно квитанції 8366/121/6361211 від 01.02.2010 року, номер операції 12, а також витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень (а.с.2).

    На підставі вищезазначеного та  керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215,226 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

    1.Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити  повністю.

    2.Поновити  ОСОБА_1  позовну давність для звернення до суду.

    3. Стягнути з   ОСОБА_2 на користь   ОСОБА_1    борг в сумі 8 955 (вісім тисяч дев»ятсот п»ятдесят п»ять) гривень та витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 51 гривня, згідно квитанції 8366/121/6361212 від 14 січня 2010 р., номер операції 62; 18 грн. 25 коп. згідно квитанції 8366/121/6361212 від 2 лютого 2010 року, номер операції 31; 38 грн. 55 коп., згідно квитанції 8366/121/6361211 від 01.02.2010 року, номер операції 12, а також витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень, всього: 9 182 (дев»ять тисяч сто вісмдесят дві) гривні 80 коп.

4.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                             Т.І. Байда