Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #89049427

Постанова

іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 619/2900/17

провадження № 51-10336км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Мазура М. В., Наставного В. В.,

за участю:

секретаря судового

засідання Матвєєвої Н. В.,

прокурора Кузнецова С. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача приватного підприємства «ФОНТІНА» - адвоката Перепелиці С. І. на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 7 травня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000679, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, жителя АДРЕСА_1 ), згідно ст. 89 КК такого, що судимості немає,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього певні обов`язки. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на його користь з ПП «Фонтіна» 30 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні цивільного позову ТОВ «Укравтотранс плюс» відмовлено. Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено, стягнуто на її користь з ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» 100000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 695, 65 грн - витрати на лікування, 2322, 10 грн - відшкодування втраченого заробітку. Стягнуто з ПП «Фонтіна» на користь ОСОБА_3 177570, 27 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3714 грн та 1186, 44 грн.

Згідно з вироком 19 травня 2017 року приблизно о 7:45 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Форд-Транзит» (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) в порушення п. 12.6 ґ) Правил дорожнього руху перевищив максимально дозволену швидкість руху та в порушення вимог п. 10.1, а також п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху, маючи намір змінити напрям руху автомобіля, не переконався в безпеці своїх дій, перетнув суцільну лінію горизонтальної розмітки, виїхав на смугу руху зустрічного напрямку, створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21011» (державний реєстраційний знак НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_4 , автомобілем «Тойота Рав4» (державний реєстраційний знак НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_5 , та з автобусом «Еталон» (державний реєстраційний знак НОМЕР_4 ) під керуванням ОСОБА_2 , спричинивши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги захисника засудженого та представника цивільного відповідача, а вирок суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача, не погоджуючись з судовими рішеннями, просить їх скасувати в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На думку скаржника, потерпілий ОСОБА_2 не навів жодних доказів на підтвердження факту глибини фізичних та душевних страждань, а тому цивільний позов в частині стягнення на користь останнього грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди вирішено неправильно. Крім того вказує на те, що засуджений фактично самовільно заволодів транспортним засобом, що належить приватному підприємству, тому має відповідати за шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою, самостійно.

Учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, проте в судове засідання касаційного суду не з`явилися та про причини своєї неявки суд не повідомили.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги представника цивільного відповідача.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки судів про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та кваліфікація діяння за ч. 1 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оскаржуються.

При розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В ході розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що транспортний засіб «Форд-Транзит» (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) належить ПП «Фонтіна», а сам засуджений відповідно до трудового договору від 28 березня 2017 року прийнятий на посаду водія в зазначене підприємство. Наказом директора підприємства вищевказаний транспортний засіб закріплено за ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що ОСОБА_1 19 травня 2017 року керував закріпленим за ним службовим транспортним засобом, що належить підприємству, завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду має відшкодовувати ПП «Фонтіна».

Крім того, доказів самовільного заволодіння ОСОБА_1 належним підприємству транспортним засобом, про що йдеться в касаційній скарзі представника цивільного відповідача, матеріали кримінального провадження не містять.

Таким чином, рішення суду про стягнення матеріальної шкоди з ПП «Фонтіна» на користь ОСОБА_3 є правильним.

Що стосується доводів про необґрунтований розмір стягнутої моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 , то вони є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодження здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Як вбачається з матеріалів провадження, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я у вигляді закритого міжвиросткового перелому великогомілкової кістки без істотного зсуву, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

Враховуючи викладене, рішення суду щодо часткового задоволення цивільного позову та стягнення 30 000 грн моральної шкоди відповідає вимогам ст. 1167 ЦК, узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості, відповідає характеру і обсягу моральних страждань потерпілого за наслідками отриманих ним травм, фізичних і моральних страждань. З таким рішенням погоджується і суд касаційної інстанції. Підстави вважати його необґрунтовано завищеним, відсутні.

Доводи щодо неправильного вирішення цивільного позову в частині стягнутої моральної та матеріальної шкоди, які аналогічні доводам апеляції представника цивільного відповідача, належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень не встановлено, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 7 травня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача приватного підприємства «ФОНТІНА» - адвоката Перепелиці С. І. - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур В. В. Наставний



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація