к о п і я

Справа № 1-55

02.04.2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 27 квітня 2010 року         Іванівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.М.,

при секретарі  Кидрук О.Д.,

з участю прокурора Руді Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка кримінальну справу по обвинуваченню:      

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, співмешкаючого, на утриманні дві неповнолітні дитини, не працюючого, засудженого 11.12.2009 року Іванівським райсудом Херсонської області за ст.246 КК України до 1 року обмеження волі з конфіскацією незаконно добутого, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком в 1 рік, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,

в  скоєні злочину, передбачених ч.1 ст.388 КК України,

                                                                в с т а н о в и в:

 
            ОСОБА_1 20 листопада 2009 року в с.Захарівка, Іванівського району, Херсонської області, будучи попередженим про необхідність зберігання до розгляду в суді порушеної щодо нього кримінальної справи по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України, описаних у нього за місцем проживання протоколом огляду від 11.11.2009 року, двох стовбурів дерева ясеня довжиною 1,5 м та 1,7 м кожне, з метою забезпечення вироку в частині обов’язкової конфіскації незаконно здобутого, не зберіг їх, а знищив ввірене йому шляхом спалення в печі власного будинку.  

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою у вчинені злочину визнав та пояснив,  що спалив віддані йому під розписку два стовбури, оскільки було холодно та обігрівати будинок було нічим. Знав, що знищувати вилучені дрова заборонено законом. У скоєному розкаюється, більше злочини вчиняти не буде, просив суд строго його не карати.

Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і підсудним.

Крім визнання своєї вини підсудним, його винуватість підтверджується наявними в справі доказами, які не оспорюються підсудним, узгоджуються між собою і дають можливість суду зробити висновок про доведеність вини підсудного в повному об’ємі.

Наведений об’єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, в зв’язку з чим, вважає за можливим покласти їх в основу постановляємого обвинувального вироку відносно ОСОБА_1

           Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії підсудного вірно кваліфікувані за ч.1 ст.388 КК України, як знищення майна, яке описане, здійснене особою, якій це майно ввірено.

Призначаючи покарання відносно підсудного, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, тяжкість скоєного злочину, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості. Судом приймається до уваги відношення підсудного до скоєного.

Судом в повному об’ємі вивчена особа підсудного ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина - Артура, ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньку - Сніжану, ІНФОРМАЦІЯ_6, крім того, з ним також проживає троє повнолітніх його дітей; вважається раніше судимим з іспитовим строком, але скоївши злочин до постановлення попереднього вироку суду; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.30-38).      

Судом, відповідно до ст.66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом’якшують покарання підсудного: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному судом, відповідно до ст.67 КК України не встановлено.

З урахуванням обставин справи, даних про особу підсудного, суд вважає можливим призначити йому покарання в межах, встановлених в санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин у вигляді обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади й займатися певною діяльністю, оскільки підсудний на момент скоєння злочину ніде не працював, тому даний вид додаткового покарання до нього застосовувати недоцільно.  

Відповідно до вироку Іванівського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2009 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України, та йому призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі з конфіскацією незаконно добутого: одного спиляного стовбура дерева ясеня діаметром 1,5 м та одного спиляного стовбура дерева ясеня діаметром 1,7 м, із застосуванням ст.75 КК України з  іспитовим строком на один рік.

Злочин, викладений в описовій частині даного вироку ОСОБА_1 скоїв до постановлення попереднього вироку суду, тому при призначенні йому остаточного покарання, суд керується положеннями ст.70 ч.4 КК України.

Разом з тим, з урахуванням особи підсудного, думки прокурора, який не наполягав на його ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування основного покарання, тому приймає рішення відповідно до ст.75 КК України про його звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов’язків, передбачених ст.76 ч.1 КК України.

Судових витрат по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.388 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Іванівського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2009 року, більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі з конфіскацією незаконно добутого: одного спиляного стовбура дерева ясеня діаметром 1,5 м та одного спиляного стовбура дерева ясеня діаметром 1,7 м.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.

Згідно ст.76 КК України  покласти  на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому – підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили не змінювати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Іванівський районний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

С у д д я: