Справа № 2- 4548 / 07

                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                     ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    05 листопада    2007 року   Ленінський районний  суд  м. Запоріжжя  у  складі:

головуючого –       судді Савченко Г.В.,

при секретарі           Прігожиній Г.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу  за позовом   ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення  боргу за договором позики, -  

                              в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до відповідача  про  стягнення  з нього  заборгованності  за договором позики, де вказав, що у липні 2005 року,  ОСОБА_2  отримав  позику в розмірі 130 000 долларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 656500,00 гривень.  Надана позика була оформлена письмовою розпискою позичальника, де він зобов»язався  повернути  отриману грошову суму протягом  п»яти днів  з моменту  пред»явлення   позикодавцем   вимоги   про  повернення грошових коштів.   У серпні 2007 року,  до адреси відповідача була направлена вимога  щодо повернення боргу,  яка залишилась без задоволення. На теперешній час  відповідач, порушуючи умови  договору позики, не повернув  надану йому позику, а  на  пропозиції  позивача  сплатити  існуючу заборгованість добровільно, відповідає, що    необхідно зачекати  деякий час.  Вважаючи,  свої вимоги  до відповідача відповідними   Закону,   позивач просить суд задовольнити його позов,  стягнути з  відповідача  заборгованість  за договором позики в розмірі   656500,00 гривень,   а також  судові витрати в розмірі 1700 гривень, та витрати на інформаційне-техничне забеспечення розгляду цивільних справ  в розмірі 30 гривень.

                У судовому засіданні позивач, наполягаючи на своїх вимогах, пояснював, що у липні 2005 року, надав  ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 130 000  долларів США,   про що ОСОБА_2 оформив письмову розписку.  Відповідно до умов,  вказаних в розписці,    ОСОБА_2 зобов»язаний   був   повертати  50% отриманого   від  позики  прибутку,   а також,  протягом  п»яти банківських днів  за вимогою позикодавця повернути зазначену суму у повному обсязі. Враховуючи  значний розмір позики, а також  небажання  відповідача добровільно  сплатити  заборгованість,  просив стягнути  з ОСОБА_2   656500,00 гривень заборгованності за  договором позики,  а також  судові витрати та витрати на інформаційне-техничне забеспечення  розгляду цивільних справ.

               Відповідач  у судове засідання не з”явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно. Тому суд, за згодою позивача, вважає доцільним провести  заочний розгляд справи, відповідно до ст.169 ч.4 ЦПК України.

                 Розглянуши матеріали справи, вислухав пояснення позивача,  суд вважає  позов обгрунтованим, заснованим на Законі, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

                Діючим законодавством встановлюється, що  позичальник зобов»язаний повернути позикодавцю  займану позику в  сумі та в строк, вказаний  в  договорі (розписці)   /ст.1049 ЦК України/.

               Складену   відповідачем розписку,   слід розцінювати  як підтвердження наявності    позики,  умови якого  є  обов»язковими    для  виконання.

                Відмова відповідача від виконання зобов”язань,  протирічить вимогам   статті  525 ЦК України,  де   одностороння  відмова  від виконання забов»язання не допускається.

                Таким чином,  загальною  умовою  виконання  зобов”язання є його виконання належним чином, відповідно до умов договору, тобто боржник зобов”язаний  виконати  свій обов”язок, а кредитор – прийняти виконання особисто.

                 Неможливість виконання  боржником  своїх  зобов”язань, не звільняє його від  відповідальності   за несплату    суми   боргу.

                Враховуючи, що вимоги позивача обгрунтовані, факт не виконання відповідачем своїх зобов”язань підтверджений, слід позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від  05.07.2005 року  в сумі 656500,00 гривень.

                Крім основного боргу, на підставі ст. 75 ЦПК України, з відповідача слід стягнути 1700 гривень судових витрат, а також 30 гривень витрат на інформаційне-техничне забеспечення розгляду цивільних справ.

                 Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1049 ЦК України,  на  підставі  ст.ст.10, 60, 88, 212  ЦПК України,  суд

                              В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

               Стягнути з  ОСОБА_2, що мешкає   за адресою: АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 05.07.2005 року в суммі 656500,00 /шістьсот п”ятьдесят шість тисяч 500/ гривень.

              Стягнути з ОСОБА_2, що  мешкає   за адресою: АДРЕСА_1   на користь ОСОБА_1   судові витрати в розмірі 1700  гривень.

               Стягнути з ОСОБА_2, що мешкає   за адресою: АДРЕСА_1   на користь ОСОБА_1   витрати на інформаційне-техничне забеспечення розгляду цивільних справ в сумі 30 гривень.

                  Відповідач має право протягом десяти днів,  з дня отримання копії рішення надати суду заяву про перегляд заочного рішення.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                 Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                  Суддя