Справа № 2-о-164/2008

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

              26 травня   2008 року   Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

 головуючого – судді    Савченко Г.В.,

народних засідателів    Солодуненко В.М.,

                 ОСОБА_1,

при секретарі                 Прігожиній Г.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за  заявою  ОСОБА_2   про визнання   безвісно  відсутньою  ОСОБА_3

                                                      в с т а н о в и в :

ОСОБА_2  звернулася   до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з заявою про визнання безвісно відсутньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка у 2002 році була позбавлена батьківських прав, відносно своєї  малолітньої доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 2003 року, дівчина проживала у православному дитячому будинку «Надія», а після призначення над нею піклувальника, стала проживати у родині ОСОБА_2, де й проживає по теперішній час.  Покладений на ОСОБА_3  обов»язок по утриманню своєї доньки, остання не виконує за невідомими причинами. Місце її перебування не відоме, з реєстрації місця останнього   проживання  ОСОБА_3 знята. Проведений розшук також не надав ніяких результатів.  Намагання  піклувальника оформити державну матеріальну допомогу на утримання дитини, змушують її   звернутися до суду з заявою про визнання безвісно відсутньою ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи заявника,  пояснення свідків,  а також усі надані матеріали  які додані до заяви, суд вважає  доцільним   вимоги заявника задовольнити  у повному  обсязі  за  слідуючими  підставами:

Відповідно до статті 43 ЦК України, суд визнає громадянина безвісно відсутнім, у разі коли громадянина    не має за місцем його мешкання протягом одного року.  

З  матеріалів справи вбачається,   що  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,  за рішенням Маріупільського міського суду була позбавлена батьківських прав відносно своєї малолітньої доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Так, з 2002 р. по 2003 роки малолітня  ОСОБА_4, проживала у православному дитячому будинку «Надія».

Відповідно до рішення Ленінської райдержадміністрації № 1725 від 24 липня 2004 року, над ОСОБА_5 була встановлена опіка, де ОСОБА_2 призначена опікуном.

Обов»язком опікуна є створення необхідних побутових умов, та забезпечення належним доглядом підопічного (ст..67 ЦК України).

  Заявник довів суду, що намагалась розшукати ОСОБА_3В, яка повинна була сплачувати аліменти на утримання своєї доньки, але ніякої інформації стосовно місця проживання або  тимчасового місця перебування ОСОБА_3 не має.

 Приймаючи до уваги, що протягом трьох років не можливо встановити місце перебування ОСОБА_3,  а  необхідність захисту інтересів малолітньої дитини щодо отримання державної матеріальної допомоги – є обов»язок опікуна, слід визнати ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

керуючись ст. 43 ЦК України, ст. ст. 246-250 ЦПК України,

                                                                в и р і ш и в :

Заяву  ОСОБА_2    -     задовольнити.

Визнати  громадянку - ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1,    уродженку   ІНФОРМАЦІЯ_5    - безвісно відсутньою.

              Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя /підпис/

Народні засідателі /підпис/

З орігіналом згідно.

Рішення суду вступило в  законую силу  10 липня 2008 року.

Орігінал рішення суду знаходиться у цивільній справі 2-о-164/08  в архиві  Ленінського районного суду м.Заполріжжя.

Суддя                                                         Г.В. Савченко

ОСОБА_6 Прігожина