КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Горб І.М.,

суддів Балацької Г.О.,

Сілкової І.М.,

при секретарі Пшеницькій Т.І.,

з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання ОСОБА_1 №VYH-20200316-01-01 від 16.03.2020 року у кримінальному провадженні №62019000000000838 у встановлений законом строк.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в матеріалах скарги відсутнє підтвердження того, що клопотання у кримінальному провадженні № 62019000000000838 про проведення слідчих дій, на яке посилається ОСОБА_1 в своїй скарзі, було направлене до Офісу Генерального прокурора.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на постановлення слідчим суддею ухвали з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та направити справу до Шевченківського районного суду м. Києва для її розгляду судом в іншому складі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судове провадження було здійснено за його відсутності, як потерпілого, і він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, адже копія електронної картки з підсистеми «Електронний суд» свідчить про те, що судовий виклик йому не лише не вручався, а навіть не формувався і не відправлявся.

________________________________________

Справа №11-сс/824/4731/2020 Головуючий у першій інстанції Левицька Т.В.

Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач Горб І.М.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Окрім того, як зазначає апелянт, слідчий суддя не дослідив: його заяву №VYH-20200112-13-02 від 12.01.2020 року до Офісу Генерального прокурора, Генеральному прокурору, процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №62019000000000838 про залучення потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000838, внесення відомостей до ЄРДР, проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в т.ч. допитів; що він ніколи не звертався на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_1 №VYH-20200316-01-01 від 16.03.2020 року у кримінальному провадженні №62019000000000838, до Генпрокурора із клопотанням №VYH-20200316-01-01 від 16.03.2020 року у кримінальному провадженні №62019000000000838; що неправдивим є і те, що «29.01.2020 року ним на адресу Генеральної прокуратури направлено клопотання №VYH-20200210-02-01 від 10.02.2020 року у кримінальному провадженні №62019000000000838 про проведення слідчих дій», оскільки такого клопотання він не направляв; не розглянув і не прийняв рішення стосовно його заяви №VYH-20200112-13-02 від 12.01.2020 року до Офісу Генерального прокурора, Генеральному прокурору, процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №62019000000000838 про залучення потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000838, внесення відомостей до ЄРДР, проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в т.ч. допитів, а також не дослідив і те, що в матеріалах справи є: його скарга №VYH-20200316-01-01 від 16.03.2020 року слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва на бездіяльність процесуального керівника у кримінальному провадженні №62019000000000838, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення у кп №62019000000000838, стосовно якого він є потерпілим, та розгляд його заяви №VYH-20200112-13-02 від 12.01.2020 року Офісу Генерального прокурора, Генеральному прокурору, процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №62019000000000838; його заява №VYH-20200112-13-02 від 12.01.2020 року до Офісу Генерального прокурора, Генеральному прокурору, процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №62019000000000838 про залучення потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000838, внесення відомостей до ЄРДР, проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в т.ч. допитів; копія електронної квитанції про отримання Офісом Генерального прокурора цієї заяви та лист ДБР про отримання ним від Офісу Генерального прокурора (№VH-20200316-01) його заяви про залучення потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000838.

Будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з`явився, про поважність причин своєї неявки не повідомив і ніяких клопотань про відкладення розгляду від нього не надійшло, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд, враховуючи, що його неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 , який, підтримуючи доводи апеляційної скарги, вказав, що він оскаржує бездіяльність прокурора щодо невнесення до ЄРДР відомостей про нього як потерпілого, перевіривши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з вимогами ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому, відповідно до положень ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК України.

Так, частинами першою та другою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік, що не підлягає розширеному тлумаченню, ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, це ухвали слідчого судді про:

- відмову у наданні дозволу на затримання;

- застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

- продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

- застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

- продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

- застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;

- поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

- продовження строку тримання в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

- направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмови в такому направленні;

- арешт майна або відмову в ньому;

- тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

- відсторонення від посади або відмову у ньому;

- продовження відсторонення від посади;

- відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

- закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 КПК України;

- про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Водночас частиною третьою статті 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді, їх законність підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

При цьому зміст вказаної норми закону кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 307 КПК України, згідно якої ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Таким чином, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_1 №VYH-20200316-01-01 від 16.03.2020 року у кримінальному провадженні №62019000000000838 у встановлений законом строк, є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Згідно ст. 399 ч. 4 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті провадження, відповідно до положень ст. 399 КПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року слід відмовити.

При цьому колегія суддів зауважує, що, вказуючи на незаконність та необґрунтованість рішення слідчого судді, яке на переконання апелянта, постановлено з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, жодного обґрунтування можливості оскарження даної ухвали слідчого судді від 08.07.2020 року в апеляційному порядку ОСОБА_1 фактично не наводить.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про ухвалення слідчим суддею рішення з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, зокрема - його посилань на ту обставину, що розгляд скарги здійснено слідчим суддею за його відсутності, то вони не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки, як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду скарги шляхом направлення смс-повідомлення (а.п. 56), та при цьому, за змістом скарги, ОСОБА_1 висловив прохання, у випадку його неявки, розглянути скаргу у його відсутність, що й дало слідчому судді підстави для такого розгляду.

До того ж слід вказати й про те, що, згідно наявного в матеріалах провадження листа заступника начальника управління - начальника першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора К. Коваленка за №17/2/1-35369-19 від 08.07.2020 року, у кримінальному провадженні №62019000000000838 від 07.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, про внесення клопотань по якому заявляє у скарзі ОСОБА_1 , слідчим 15.04.2020 року винесено постанову про його закриття, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Отже, в даному випадку досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000838, у рамках якого була постановлена ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , закінчилося винесенням слідчим постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, а відтак, скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та подальший розгляд ним скарги ОСОБА_1 втрачає будь-який сенс, адже яке б рішення не ухвалив слідчий суддя, воно жодним чином не вплине на ситуацію у провадженні, бо для проведення будь-яких процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень у закритому кримінальному провадженні немає правових підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 399, 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання ОСОБА_1 №VYH-20200316-01-01 від 16.03.2020 року у кримінальному провадженні №62019000000000838 у встановлений законом строк.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

__________________ ___________________ __________________

Горб І.М. Балацька Г.О. Сілкова І.М.