1Справа № 335/2858/20 2/335/1381/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       21 вересня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

       головуючого судді                                        Макарова В.О.,

       за участю секретаря судового засідання                Дворникової Я.П.,

       прокурора                                                Редька М.В.,

       представника позивача                                Малюк С.М.,

       відповідача                                                 ОСОБА_1 ,

       представника відповідача адвоката                Мартинишина П.В.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою заступника прокурора Запорізької області в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, визнання спадщини відумерлою та передачу майна,

                                        ВСТАНОВИВ:

       В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, визнання спадщини відумерлою та передачу майна.

       Під час розгляду справи представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Мартинишиним П.В. та відповідачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення провадження у цивільній справі до вирішення питання у кримінальному провадженні № 331/2003/19, до набрання законної сили вироком у справі.

       В обґрунтування клопотання сторона відповідача посилається на те, що на розгляді Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа № 331/2003/19 за матеріалами кримінального провадження № 12017080060002226 від 19.06.2017 року за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому ОСОБА_1 визнана потерпілою особою.

       У зв`язку з тим, що квартира є предметом кримінального правопорушення та визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, представник відповідача та відповідач вважають, що розгляд даної цивільної справи є об`єктивно неможливий до розгляду кримінального провадження та вирішення долі зазначеної квартири у порядку ст. 100 КПК України, а тому посилаючись на п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України просили суд зупинити провадження у справі до набуття законної сили вироком суду у справі № 331/2003/19.

       У судовому засіданні прокурор та представник Запорізької міської ради заперечували проти зупинення провадження у справі, посилаючись на відсутність перешкод для розгляду даної справи по суті до вирішення питань кримінального провадження. Вони вважають, що матеріали даної цивільної справи дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду і у матеріалах справи відсутні докази, які дають підстави стверджувати, що цю справу неможливо розглядати до вирішення іншої справи, а відповідачем не доведено, що існує об`єктивна необхідність для зупинення провадження у справі. Таким чином, просили відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача та відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 КПК України.

       Суд, вислухавши учасників судового розгляду та вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, дійшов висновку про відмову у його задоволенні виходячи з наступного.

       Судом встановлено, що в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 2017080060002226 від 19.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, справа № 331/2858/19.

       Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

       Згідно ч. 3 ст. 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього кодексу.

       Як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

       Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.        Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

       Згідно матеріалів позовної заяви, вбачається, що предметом даної цивільної справи є встановлення юридичного факту, визнання спадщини відумерлою та передачу майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у власність територіальній громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, а в ході кримінального провадження предметом розгляду є наявність події і складу кримінального правопорушення шахрайства, підроблення документів.

       Отже, різними є предмети доказування в цивільному та кримінальному провадженнях.

       За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

       Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

       Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

       Таким чином, суд не вбачає перешкод для розгляду даної справи по суті до вирішення питань кримінального провадження. Матеріали справи дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду і у матеріалах справи відсутні докази, які дають підстави стверджувати, що дану справу неможливо розглядати до вирішення іншої справи, а відповідачем та її представником не було доведено, що існує об`єктивна необхідність для зупинення провадження у справі.

       Окрім цього, слід зауважити, що необґрунтоване зупинення провадження в справі порушує розумні строки судового розгляду, а відтак, і права учасників процесу.

       Питання про розумність строку провадження в справі вирішується з урахуванням права особи на справедливий суд у контексті положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, з урахуванням дійсних обставин справи, критеріїв складності справи, поведінки заявника та компетентних органів, а також важливості предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

       Відтак, правових підстав для зупинення провадження у дані й справі суд не вбачає, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мартинишина П.В. слід відмовити.

       Керуючись ст. 252 ЦПК України, суд,

                                        УХВАЛИВ:

       У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою заступника прокурора Запорізької області в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, визнання спадщини відумерлою та передачу майна – відмовити.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

       Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 21.09.2020 року.

       Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2020 року.

       Суддя                                                                            В.О. Макаров