ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/25023/19 Головуючий у І інстанції Майдан С.І.

Номер провадження 22-ц/819/1244/20 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Вейтас І.В.,

Радченка С.В.,

розглянувши у місті Херсоні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, ухваленого 18 травня 2020 року під головуванням судді Майдан С.І. та складенням повного тексту 22 травня 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2019 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом з вимогами:

-стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років на даний час, щомісячно, починаючи стягнення з 01 серпня 2019 року і до досягнення нею повноліття;

-стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 950 гривень;

-стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на поштові послуги у розмірі 62 гривень.

В обґрунтування позову посилалася на те, що з 23 жовтня 2010 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , сторони мають спільну народжену ІНФОРМАЦІЯ_1 доньку ОСОБА_3 , протягом останніх років стосунки у сторін розладилися, тривалий час вони живуть окремим життям та своїми інтересами, з лютого 2019 року відповідач періодично не проживав спільно з позивачкою та донькою, частково брав участь у спільних сімейних витратах, фактично проживав разом із батьками у їх двоповерховому будинку, не приймав участі у вирішенні сімейних питань, що стало приводом для подачі позивачкою позову про розірвання шлюбу, який знаходиться на розгляді у Херсонському міському суді Херсонської області, відповідач з 01 серпня 2019 року частково бере участь у вихованні та утриманні їх спільної дитини, на утримання доньки у серпні надав 1400 гривень, із яких 800 гривень на ліки, у вересні 1500 гривень, із яких 500 гривень на школу, у жовтні 900 гривень, у листопаді 500 гривень, зазначає, що дитині слід забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, такий рівень позивачка самостійно не зможе забезпечити, натомість відповідач є здоровим та працездатним, спроможним сплачувати аліменти на рівні прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, він офіційно не перебуває у трудових відносинах, працює за цивільно-правовими договорами у сфері виготовлення меблів та має доходи, достатні для забезпечення власного існування та утримання доньки, інших осіб на утриманні не має, є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , ним здійснено витрати на придбання рухомого майна, вартість якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а саме 14 серпня 2019 року 16869 гривень на велосипед, у квітні 2019 року 3700 гривень на ноутбук, з червня по листопад 2019 року він здійснив оплату за кредитом з купівлі-продажу телевізору у розмірі 8400 гривень, донька ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з відповідним діагнозом та проходить лікування, у зв`язку з чим відповідач повинен нести додаткові витрати на утримання дитини через її хворобу.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, ухвалено:

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років на даний час з індексацією відповідно до закону щомісячно, починаючи з 01 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 950 гривень;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на поштові послуги у розмірі 62 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині визначення розміру аліментів просила його скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі прожиткового мінімуму для дитини від 06 до 18 років на даний час з індексацією відповідно до закону щомісячно, починаючи стягнення з 01 серпня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування скарги покликалася на те, що позивачкою у відповіді на відзив відповідача було вказано про наявність у останнього права на 1/4 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , у приватизації якої він приймав участь, проте судом першої інстанції не було задоволено клопотання про витребування доказів щодо наявності даного факту та в порушення вимог ст. 89 ЦПК України не обґрунтовано процесуальне рішення, у відзиві на позовну заяву відповідач обґрунтував джерело походження коштів, які були ним витрачені та значно перевищують його дохід, зокрема більше десяти прожиткових мінімумів працездатної особи, проте позивачкою спростовуються наведені факти, чого не було враховано судом при ухваленні рішення, визначений судом розмір аліментів не забезпечить належний рівень життя дитини, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку з огляду на обставини, пов`язанні з отриманням донькою травмування внаслідок недбалої поведінки відповідача, через що вона хворіє.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважав її такою, що задоволенню не підлягає, при цьому зазначив, що 01 липня 2020 року за заниженою ціною в 320426 гривень він продав позивачці в інтересах дитини належну йому 1/2 частину спільної з позивачкою квартири, доказів його неофіційного доходу матеріали справи не містять, в рішенні суду не враховано суми вже сплачених ним аліментів, його вини у захворюванні доньки немає.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині розміру стягнення аліментів та в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що сторони мають спільну, народжену ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_3 , яка проживає з позивачкою та має певні захворювання, відповідач з 18 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року працював складальником виробів з деревини у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , на даний час офіційно не працевлаштований та не перебуває на обліку у службі зайнятості, має певні захворювання без встановлення інвалідності, ним дійсно проводилися вказані у позові грошові витрати.

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За ст. ст. 180, 182 цього Кодексу батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, їх мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний же рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, за ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

За положеннями Конвенції про права дитини та Декларації прав дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, якій законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом.

На вимогу положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, з врахуванням витрат, які він може собі дозволити незалежно від походження грошових котів - запозичених або власних, з врахуванням середньої заробітної плати у Херсонській області, розмір якої становить 8605 гривень, відповідачем не доведено власної неспроможності сплачувати аліменти на неповнолітню дитину у рекомендованому законодавством розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, який за ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 1 липня 2118 гривень, з 1 грудня 2218 гривень, згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року 2218 гривень, з 1 липня 2318 гривень, з 1 грудня 2395 гривень, тому з огляду на пріоритет інтересів неповнолітньої дитини, яка в силу свого віку не може забезпечити власне утримання, на відміну від відповідача, який має істотно більші можливості та способи отримання заробітку, а відчуження частини квартири відповідачем на користь позивачки не у відповідності до положень ст.190 СК України не може мати впливу на обов`язок відповідача утримувати власну дитину, за наслідками розгляду справи колегія суддів доводи апеляційної скарги знаходить підставними до задоволення.

Приведений висновок не є процесуальною перешкодою відповідачу для звернення з відповідним позовом до суду про зменшення розміру аліментів у разі об`єктивної зміни його матеріального стану.

Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення у справі в частині визначення розміру аліментів змінити із їх збільшенням до рекомендованого чинним законодавством розміру.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 змінити, розмір стягуваних аліментів збільшити з 50% прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років до прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років, в решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2) ч. 2 ст. 389 ЦПК України, повний текст постанови буде складено 29 вересня 2020 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Вейтас

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко