Справа № 1-92/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

             07 квітня 2010 року                                                Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :                                  судді  П’ятковського В.І.

                                                                                                 секретаря   Іванишин Х.І.

                                                                                          з участю прокурора  Витрикуша І.Я.

                                                                                          захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу про обвинувачення :

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого в ТзОВ «Колорадо ІФ» в м. Івано-Франківську, громадянина України, раніше не судимого,

             -  в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

            Підсудний ОСОБА_2, 21 вересня 2009 року біля 11 год. 20 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ – 2108» номерний знак НОМЕР_1, проїжджаючи між селами Корнич та Матеївці Коломийського району по автодорозі Стрий – Чернівці в напрямку м. Чернівці грубо порушив п.п. 11.3, 12.1, 12.3, Правил дорожнього руху України, згідно яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, щоб у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об’єктивно спроможний виявити негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а перед початком обгону переконатися в тому, що смуга зустрічного руху на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів, проявив неуважність, не переконався що зустрічна смуга вільна від транспортних засобів виїхав на зустрічну смугу руху, де вчинив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_3.

            В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що видно із висновку судово-медичної експертизи  № 713 від 02 листопада 2009 року, пасажир автомобіля «БМВ 520» ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з вдавленим багатоуламковим переломом лобної кістки, розривом твердої мозкової оболонки, внутрімозковою гематомою правої лобної долі, забоєм головного мозку важкого ступеня, переломом кісток верхньої щелепи, носа, забійними ранами голови, синцями обох повік лівого ока, крововиливу під кон»юктиву лівого ока, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя в момент спричинення, а пасажир автомобіля «БМВ 520» ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритого відламкового перелому правої плечової кістки із зміщенням відламків, садна в ділянці носа, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров»я, але не були небезпечними для життя в момент спричинення, на що вказує висновок судово-медичної експертизи  № 712 від 18 листопада 2009 року.

           Підсудний свою вину у скоєному злочині визнав і дав показання, що дійсно того дня на власному автомобілі направлявся з м. Івано-Франківськ в м. Кам»янець-Подільськ. Проїхавши по об»їздній дорозі м. Коломию рухався по своїй смузі руху і чомусь несподівано опинився на зустрічній, що було далі не пам»ятає, так як від удару втратив свідомість.

 Розуміє, що проявив неуважність та здійснив наїзд на автомобіль «БМВ 520», що призвело до тілесних ушкоджень пасажирів.

            У вчиненому розкаюється, шкоду потерпілим оплатив, просить врахувати молодий вік, що на даний час він влаштувався на постійну роботу, а тому не карати суворо.

Виходячи із вимог ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються і всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

 Таким чином в судовому засіданні знайшла підтвердження вина підсудного в порушенні ним як особою, що керувала транспортним засобом  правил безпеки дорожнього руху, зокрема п.п. 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що було в причинному зв”язку із заподіянням потерпілим особам тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

При обранні покарання підсудному суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та дані про його особу.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

До обставин, що пом”якшують покарання підсудному та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину суд відносить – щире розкаєння у вчиненому, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, у потерпілих немає претензій ні морального, ні матеріального характеру, що має постійне місце праці, а тому вважає, що до нього можна застосувати ст. 69 КК України та обрати покарання нижче нижчої межі ніж визначено санкцією статті.

Речові докази повернути за належністю.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави задоволити.

         На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                З А С У Д И В :

    ОСОБА_2 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України та застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання – один рік шість місяців виправних робіт з відрахуванням щомісячно 20-ти відсотків від заробітної плати на користь держави, з                                                                                                             позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік

             Речові докази :

             автомобіль НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 передати йому у власність;

    автомобіль марки «ВАЗ – 2108» реєстраційний номер НОМЕР_1, передати у користування ОСОБА_2 із стягненням з нього на користь арештмайданчику Коломийського ВДАІ десятиденної вартості за зберігання автомобіля, оскільки дальше його перебування там не викликалося необхідністю розслідування кримінальної справи, так як жодні експертизи з ним не проводилися;

    посвідчення водія № ІВА 147840 та талон попередження ІВА № 338840 на ім.»я ОСОБА_2 передати на зберігання в Івано-Франківський МРЕВ ДАІ.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Івано-Франківської обласної  клінічної лікарні на розрахунковий рахунок 35420004001179 УДК в Івано-Франківській області МФО 836014, код 01993150 – 3995.22 грн.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд на протязі п”ятнадцяти діб, з моменту проголошення.

                    С У Д Д Я :